Рішення № 57009443, 01.04.2016, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3388/15-ц

Провадження № 2/682/74/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2016 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мацюка Ю.І.,

за участю секретаря Захарчук С.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

встановив:

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_4 вказує про те, що в 2004 році уклала шлюб з відповідачем, який за взаємною згодою було розірвано в серпні 2005 року. Після розірвання шлюбу сторони продовжували спільно проживати та підтримувати шлюбні стосунки. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_5, і відповідач визнав себе батьком дитини, подавши разом з позивачкою 19 травня 2006 року до Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області спільну заяву.

Сторони повторно зареєстрували шлюб, отримали свідоцтво про одруження та свідоцтво про народження дитини, та продовжили спільно проживати, вести спільне господарство, утримувати та виховувати дитину. В 2007 році стосунки між подружжям погіршилися, сторони припинили спільно проживати, відповідач в судовому порядку почав оспорювати своє батьківство, яке було підтверджено висновком судово-генетичної експертизи.

Проте, оскільки ухвалою суду було встановлено, що секретарем виконавчого комітету Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області було підроблено підписи в офіційних документах, а саме в актовому записі про народження дитини, на підставі судового рішення відомості про батька дитини були вилучені з актового запису про народження доньки ОСОБА_5.

Посилаючись на статтю 125 СК України, позивачка вказує на визначення походження дитини за спільною заявою батька та матері та просить визнати відповідача ОСОБА_3 батьком дитини ОСОБА_5, оскільки така заява була подана ним добровільно.

В зв'язку з припиненням сплати аліментів на неповнолітню дитину відповідачем та відмови у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу, позивачка просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з викладених підстав, просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з'являється, в останні судові засідання направив до суду свого представника ОСОБА_6

Представник відповідача ОСОБА_6 у судове засідання з'явилася, проте, безпідставно залишила судове засідання до закінчення судового розгляду без поважних причин.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що 19 травня 2006 року позивачка ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 подали до Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області заяву про визнання батьківства, за даними якої ОСОБА_3 визнавав себе батьком ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_2.

Показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджено в судовому засіданні факт добровільного складання відповідачем ОСОБА_3 та подання особисто до Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області спільної заяви про визнання себе батьком дитини ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що оригінал поданої заяви про визнання батьківства ОСОБА_3 від 19 травня 2006 року на даний час зберігається в архіві відділу РАЦС Славутського МРУЮ. Крім того, свідок зазначила, що на підставі рішення суду в 2014 році були виключені відомості про батька ОСОБА_3 з актового запису про народження дитини.

На підставі рішення суду від 24 липня 2014 року відомості про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_9 були вилучені з актового запису про народження дитини та свідоцтва про народження.

Як слідує з матеріалів цивільної справи № 682/1652/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ВРАЦС Славутського МРУЮ, Жуківської сільської ради про вилучення відомостей про батька з актового запису про народження та свідоцтва про народження дитини, третя особа ОСОБА_4, оглянутих у судовому засіданні, підставою звернення до суду з вказаним позовом стала ухвала Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2014 року, якою було встановлено вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження № 682/1386/14-к щодо ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, оглянутих у судовому засіданні, ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2014 року було встановлено, що ОСОБА_7, будучи службовою особою, працюючи секретарем виконавчого комітету Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області, 19 травня 2006 року в приміщенні сільської ради, зокрема, підробила підпис ОСОБА_3 в актовому записі про шлюб № 1 від 19 травня 2006 року та актовому записі про народження № 3 від 19 травня 2006 року.

Відповідно до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини.

У відповідності до ст.128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України, при народжені дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, постановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У судовому засіданні предметом огляду була спільна заява, написана позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 власноручно, подана 19 травня 2006 року до Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області, за даними якої слідує підтвердження факту визнання себе - ОСОБА_3 батьком дитини ОСОБА_9, яка народилася в позивачки ОСОБА_4, та виявив бажання дати їй своє прізвище та по батькові.

Судом встановлено, що вказана спільна заява була заповнена відповідачем ОСОБА_3, що підтверджено даними висновків судових почеркознавчих експертиз, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 682/1386/14-к щодо ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, які були предметом дослідження у суді.

Крім того, предметом огляду були матеріли цивільної справи № 2/2207/66/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства, в яких міститься висновок судово-медичної експертизи крові, за якими встановлено, що ОСОБА_3 є біологічним батьком дитини ОСОБА_10, народженої ОСОБА_11 з імовірністю 99,9998 %, що відповідає формулюванню «батьківство практично доведене».

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

З огляду на зазначене, суд вважає підтвердженим факт батьківства ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_10, факт визнання ним батьківства шляхом написання та подання спільної заяви, та приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання батьківства обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенції), суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 27 Конвенції батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є працездатним, а отже являється спроможним сплачувати аліменти, які вимагає позивачка.

Відповідно до даних довідки Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області позивачка ОСОБА_4 зареєстрована та проживає разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_10, яка перебуває на її утриманні.

Таким чином, враховуючи вимоги ч.1ст. 182 та ст. 183 Сімейного кодексу України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивачки на неповнолітню дитину, на час до досягнення повноліття підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу, витрати пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки понесені нею судові витрати, що складаються з витрат, пов'язаних з викликом відповідача через оголошення в засобах масової інформації та витрат на оплату правової допомоги.

Також з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 79, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 126,128,134,135 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача на доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду - 30 листопада 2015 року, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 420 гривень на виклик відповідача через оголошення в засобах масової інформації та 700 гривень витрат на оплату правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою без участі якої проголошено рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Мацюк Ю. І.