Ухвала суду № 57008748, 31.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7298/15 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/661/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Гриновця Б.М.

При секретарі: Жукровській Х.І.

З участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «ОщадБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнутои з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (р/р НОМЕР_2, МФО 325796, ЄДРПОУ 09325703) заборгованість за кредитним договором № 2531 від 11 липня 2007 року, яка станом на 26 серпня 2015 року становить 2111 (дві тисячі сто одинадцять) доларів США, 32 центи, з яких:

залишок прострочених платежів по кредиту 1895 (одна тисяча вісімсот девяносто пять) доларів 40 центів;

сума нарахованої пені по кредиту 168 (сто шістдесят вісім) доларів США 97 центів;

сума нарахованої пені по відсотках 3 (три) долара США, 14 центів;

3 % річних від простроченої суми по тілу кредиту 42 (сорок два) долари США, 81 цент.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 452 (чотириста пятдесят дві) грн. 36 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 Віталієвич просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Стверджує, що він двічі звертався до позивача із клопотанням про врегулювання спору, однак позивач не вжив заходів щодо досудового врегулювання спору. Також ні позивачем ні судом не враховано зміну курсу іноземної валюти.

Крім того стверджує, що оскільки предметом кредитного договору є іноземна валюта, відтак нарахування та стягнення з нього трьох відсотків річних є незаконним.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, сплата яких передбачена ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 11.07.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівське міське відділення №6319 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2531, згідно якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 14740,00 доларів США, а останній зобовязався належним чином використовувати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором з остаточнимтерміном погашення 11 липня 2013 року.

У відповідності до умов додаткового договору від 28.07.2011р. №2 до кредитного договору №2531 від 11.07.2007р., термін остаточного погашення кредиту продовжено до 11.07.2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «ОщадБанк» видали ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 14740,00 доларів США, банк умови кредитного договору виконав, а позичальник свого обов'язку щодо своєчасного повернення основного боргу та відсотків за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 склалася заборгованість. За невиконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, позичальник несе тягар наслідків, передбачених ст. 1050 ЦК України, у якій зазначено, що у випадку своєчасного неповернення суми позики, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Наслідками порушення відповідачем умов кредитного договору щодо строку виконання зобов'язань стало нарахування позивачем штрафних санкцій, передбачених умовами договору і складає станом на 26 серпня 2015 року 2111, 32 доларів США, з яких залишок прострочених платежів по кредиту 1895 (одна тисяча вісімсот девяносто пять) доларів 40 центів; 168,97 доларів США - сума нарахованої пені по кредиту; 3, 14 долара США - сума нарахованої пені по відсотках; 42, 81 доларів США - 3 % річних від простроченої суми по тілу кредиту.

Відтак враховуючи вищенаведене суд першої інстанції правомірно стягнув з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 2531 від 11 липня 2007 року 2111, 32 долари США.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що Банком були списані кошти з його рахунку, які поступили від ПАТ "Страхової компанії "Брокбізнес" проте не зараховані в якості погашення кредитної заборгованості, оскільки згідно договору страхування №006-463298 від 16.07.2014 року укладеного між Банком, ОСОБА_2 та ПАТ Страхова компанія "Брокбізнес", Банк є вигодонабувачем. Згідно довідки за №1596 від 27.12.2015 року страховою компанією в 2015 році тричі по заявлених страхових випадках на реквізити банку було здійснено вплати на суму: 3391,02 грн. 24.06.2015 року; на суму 1596, 38 грн. 24.06.2015 року; на суму 3435,13 грн. 09.09.2015 року. Зазначені кошти поступили на транзитний рахунок Банку та за розпорядженням Банку були направлені на погашення частини простроченого боргу, що обліковуються на відповідних балансових рахунках по кредитному договору №2203-2531 від 11.07.2007 року.

Також не можуть братися до уваги покликання апелянта на коливання курсу долара США відносно гривні на час видачі кредиту, оскільки п. 1.9 кредитного договору передбачено, що у випадку надання кредиту в іноземній валюті валютні ризики під час виконання зобов'язань несе позичальник. Укладаючи кредитний договір з валютою кредитування долари США та беручи на себе обов'язок щодо погашення кредиту в доларах США, сторони усвідомлювали, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, і зміна цього курсу можлива як у сторону збільшення так у сторону зменшення, і як наслідок, кожна із сторін може понести фінансові та валютні ризики за цим договором.

Що стосується нарахування та стягнення з позичальника трьох відсотків річних, то враховуючи той факт, що кредит виданий у валюті долари США, Банк вправі вимагати сплати 3% річних від простроченої суми боргу, оскільки це відповідає вимогам ч. 2 ст. 625, ст. 1050 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: