Рішення № 57008360, 06.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/6455/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Сидорова М.В.

Провадження № 22-ц/778/2042/16 Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг»

на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг», третя особа: Запорізька обласна рада, про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КП «ЗапоріжАгроЛізинг», третя особа: Запорізька обласна рада, про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що працював з 27.05.2014 року по 28.08.2014 року на посаді виконуючого обов'язки директора в КП «ЗапоріжАгроЛізинг».

Підприємством не сплачено йому заробітну плату, заборгованість за якою на момент його звільнення складає 6195,00 грн., у зв'язку з чим вважає, що відповідно до ст.117 КЗпП України підприємство зобов'язано сплатити на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 29.08.2014 року по 20.11.2015 року в розмірі 31000 грн.

На підставі зазначеного просив стягнути з КП «ЗапоріжАгроЛізинг» на його користь суму середнього заробітку за період з 29.08.2014 року по 20.11.2015 року в розмірі 31000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з КП «ЗапоріжАгроЛізинг» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення в сумі 31000 грн.

Стягнуто з КП «ЗапоріжАгроЛізинг» на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою КП «ЗапоріжАгроЛізинг».

В апеляційній скарзі КП «ЗапоріжАгроЛізинг», посилаючись на неналежну оцінку доказів, неможливість сплати через накладення арешту на рахунки підприємства, обов'язок позивача як керівника підприємства нарахувати та сплатити передбачені при звільненні платежі, неправильне застосування норм ст. 47, 116, 117 КЗпП України, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції, виходив із того, що з боку відповідача мала місце затримка розрахунку при звільненні на протязі 310 робочих днів, а тому, з урахуванням положень ст.ст.116,117 КЗпП України, ОСОБА_3 має право, на отримання середнього заробітку за час затримки цього розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Проте повністю погодиться з висновками суду не можна.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.4.3 Статуту комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг» діяльністю підприємства керує директор та несе повну відповідальність за його стан та діяльність (а.с.120-125).

Судом визнано встановленим, що ОСОБА_3 розпорядженням голови Запорізької обласної ради №122-св від 26.05.2014 р. був призначений у КП «ЗапоріжАгроЛізинг» виконуючим обов'язки директора.

На час звільнення ОСОБА_3 всі рахунки підприємства перебували під арештом у зв'язку із необхідністю погашення боргів, що виникли внаслідок неналежної господарської діяльності, яку здійснювало КП «ЗапоріжАгроЛізинг». Вказане свідчить про неналежну організацію роботи підприємства, яка перешкоджала йому працювати прибутково і своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Незадовільна господарська діяльність є результатом дій (бездіяльності) самого комунального підприємства і його посадових осіб, зокрема, директора відповідно до п.п. 8.1, 8.4.3 Статуту (а.с.44-70,108,109).

З приводу цих обставин, які відповідачем зазначалися у запереченнях проти позову, суд ніяких висновків не зробив і всупереч вимогам ст.ст.212,213,214 ЦПК України в рішенні не навів мотивів, з яких їх не прийняв.

Проте, перебування рахунків підприємства під арештом до 12.05.2015 р. свідчить про відсутність у відповідача об'єктивних умов та можливостей здійснити виплату ОСОБА_3 боргу по заробітній платі, який утворився під час його роботи на підприємстві в.о. директора. Зазначений випадок не належить до тих, коли сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, відсутні підстави визнавати, що з 28.08.2014 р. по 12.05.2015 р. затримка розрахунку відбулася з вини відповідача.

Сума боргу по заробітній платі 5384 грн. 11 коп. була стягнута судовим наказом Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2015 р. та виплачена позивачу 20.11.2015 р.

Разом з тим, КП «ЗапоріжАгроЛізинг» не надало доказів відсутності своєї вини у розрахунках з позивачем після зняття арешту з коштів підприємства, тому вимоги апеляційної скарги про звільнення відповідача від сплати позивачу компенсаційної виплати за ст.117 КЗпП України за цей період є безпідставними.

Затримка у розрахунку з 13.05.2015р. по 20.11.2015р. за встановленим п'ятиденним робочим тижнем становить 134 дні (кількість робочих днів складає: у травні 2015 року - 13 днів, у червні 2015 року - 20 днів, у липні 2015 року - 23 дні, у серпні 15 року - 20 днів, у вересні 2015 року - 22 дні, у жовтні 2015 року - 21 день, у листопаді 2015 року - 15 днів). Судом визначено розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати позивача відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

З огляду на викладене та у відповідності до ст.117 КЗпП України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середня заробітна плата в сумі 13400 грн. (одноденний заробіток 100 грн. х 134 днів = 13400 грн.).

У відповідності до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Отже, у відповідності до ст.88 ЦПК України з КП «ЗапоріжАгроЛізинг» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 487,20 грн.

Крім того, КП «ЗапоріжАгроЛізинг» має право на компенсацію судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, пропорційно до задоволених вимог за апеляційною скаргою в розмірі 304,26 грн.

Таким чином, з КП «ЗапоріжАгроЛізинг» в дохід держави підлягає стягненню компенсація судового збору в сумі 182,94 грн.

Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг» задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року змінити.

Позов ОСОБА_3 до Комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг» задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення в сумі 13400 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «ЗапоріжАгроЛізинг» на користь держави судовий збір в розмірі 182,94 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: