Рішення № 57008200, 07.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Соборний,162

Суддя 1-ї інстанції Галущенко Ю.А. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 336/6639/15

07 квітня 2016 року Справа № 22ц/778/1672/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Бєлка В.Ю., Онищенко Е.А.

секретар - Бурак А.В.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Запоріжжя про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м.Запоріжжя про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, стверджуючи, що 27.01.2015 року помер її двоюрідний брат ОСОБА_3. Після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. В встановлений законом строк, з заявою за прийняттям спадщини до нотаріальної контори не звернулась, оскільки не знала про смерть брата. Тому просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.10.2015 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, стверджував на тому те, що суд неправильно з'ясував обставини спору та неправильно застосував норми матеріального права, а отже прохав скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Як видно із матеріалів справи 27.01.2015 року помер ОСОБА_3, якому на день смерті на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

Заявник є двоюрідною сестрою померлого.

До нотаріальної контори за прийняттям спадщини після померлого вона не зверталася.

ОСОБА_1 (особа яка подала апеляційну скаргу) є спадкоємцем п'ятої черги.

У своєму зверненні до суду заявник твердив, що протягом строку визначеного законом до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини вона не зверталася, оскільки їй достеменно не було відомо про смерть брата й саме це унеможливлювало своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Норми ст.1220 ЦК пов'язують відкриття спадщини з фактом (часом) смерті спадкодавця.

Також судом з'ясовано, що протягом строку визначеного законом позивач не прийняв спадщину.

Суд зазначає, що для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємець за заповітом або за законом, має прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Прийняття спадщини - це дія спадкоємця, яка засвідчує про його згоду вступити в спадкові права та його цивільне право.

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Строк прийняття спадщини встановлюється у шість місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 ЦК).

Встановлений законом строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. Пропуск цього строку позбавляє спадкоємця права вимагати повернення майна, що перейшло до інших спадкоємців, або права на відшкодування вартості цього майна.

Натомість, спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК).

У п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Ураховуючи викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12).

Отже, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що незнання про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак є підстави для визначення додаткового строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини.

Як підсумок, якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то положення ч.3 ст.1272 ЦК України не застосовуються.

Суд першої інстанції, зазначені обставини не врахував, а тому, на думку колегії суддів, скарга є обґрунтованою.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.10.2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволені заявленого у справі позову відмовити.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: