Рішення № 57006796, 08.04.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/819/16-ц

Провадження № 2/265/667/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 квітня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Козлова Д.О.,

при секретарі Азаровій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до відповідачки про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що між позивачем та ОСОБА_1 був укладений 13 лютого 2013 року кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов наданого кредиту договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою. Однак відповідач вказаних умов договору не виконав, у звязку із чим заборгував позивачу станом на 04 січня 2016 року 32823,33 грн. та до теперішнього часу борг не сплачує. Просить стягнути вказану суму боргу на користь позивача разом із судовими витратами.

Представник позивача, діючий за довіреністю, ОСОБА_2, у судове засідання не зявилась, надавши суду заяву з проханням розгляд справи провести за її відсутності, при цьому на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин повторно, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 13 лютого 2013 року вбачається, що у відповідача станом на 04 січня 2016 року мається перед банком борг на загальну суму 32823,23 грн., з яких борг за кредитом 10360,71 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 19123,32 грн.; заборгованість з пені та комісії за користування кредитом 1300 грн.; штраф ( фіксована частина) 500 грн.; штраф ( процентна складова) 1539,20 грн.

13 лютого 2013 року ОСОБА_1 за заявою було відкрито картковий рахунок та надано кредит з базовою відсотковою ставкою 27,6 % на рік на залишок заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що дорівнює строку дії картки. Також він був ознайомлений та згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді ( а.с. 6)

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду , що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п. 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до п. 1.1.2.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 1.1.2.6 Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку позичальник повинен виконати зобовязання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.

Згідно п. 1.1.5.20 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитної карти базова відсоткова ставка складає 2,5% на місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів на рік).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 17 липня 2009 року відбулась зміна найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодав¬ства України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визна¬чених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 551 предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Однак суд зауважує, що представниками позивача не було доведено існування у ОСОБА_1 перед банком заборгованості з комісії та пені за договором від 13 лютого 2013 року, оскільки ані заявою позичальника від 13 лютого 2013 року про укладення кредитного договору із КБ «Приватбанк», ані Умовами та правилами надання банківських послуг або Правилами користування платіжною карткою не передбачено нарахування комісії та пені відповідачу у розмірах, вказаних в наданому представниками банку розрахунку заборгованості (колонки наданого банком розрахунку «Ставка пені» та «Сума комісії та пені»).

Також суд зазначає, що представниками банку не було надано суду Тарифів банку, які складають кредитний договір позивача із ОСОБА_1 від 13 лютого 2013 року.

На підставі переліченого суд вважає вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» щодо стягнення з відповідача боргу з комісії та пені за договором від 13 лютого 2013 року в сумі 1300 грн. такими, що не підлягають задоволенню внаслідок їх недоведеності під час вирішення вказаного спору.

Між тим, суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами необхідно також застосувати Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.

Так за ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

В п. 5 ст. 11 «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно Наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 7 жовтня 2014 року «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

На виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» за Розпорядженням № 1275-р від 2 грудня 2015 року Кабінету Міністрів України відповідно до п. 20 ч. 1 «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Маріуполь Донецької області було віднесено до вказаного «Переліку».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, ОСОБА_3, зареєстрований та постійно мешкає м. Маріуполі, а тому на нього розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, які досі є чинними та діючими.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним відмовити ПАТ КБ Приватбанк у його вимогах до відповідача щодо стягнення суми штрафу ( фіксованої частини та процентної складової) за порушення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором, а також вважає за необхідне відмовити ПАТ КБ Приватбанк у вимогах до відповідача щодо стягнення суми заборгованості за пенею, яка була нарахована після 14 квітня 2014 року, оскільки зазначені вимоги банку суперечать ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», бо зазначені суми неустойки були нараховані банком вже після 14 квітня 2014 року боржнику, а після набрання чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не були скасовані, чого вимагав даний закон.

На підставі переліченого судом встановлено у судовому засіданні факт наявності у відповідача відповідальності перед ПАТ КБ Приватбанк за невиконане зобовязання по кредитному договору від 13 лютого 2013 року на загальну суму 29484,03 грн., що складається з заборгованості за кредитним договором 10360,71 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 19123,32 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

На підставі зазначеного з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1273 грн. 81 коп. ( (1378*29484,03) / 32823,23).

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 551, 610, 1054 ЦК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ППВСС України №10 від 17 жовтня 2014 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яий зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк, на р/р: 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 13 лютого 2013 року в сумі 29484,03 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1273,81 грн., а всього 30757 ( тридцять тисяч сімсот пятдесят сім ) грн. 84 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду позивачем може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії шляхом подання апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

ОСОБА_4