Ухвала суду № 57005213, 07.04.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"07" квітня 2016 р. Справа № 923/2096/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву виконавчого комітету Зеленівської селищної ради про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний центр "Динамо-Континент", м. Миколаїв,

до виконавчого комітету Зеленівської селищної ради, смт. Зеленівка Херсонської області,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 капітального будівництва Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області, м. Херсон,

про стягнення 328 945 грн. 94 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа ОСОБА_2, довір. від 01.12.2015р.

від відповідача - уповноважені особи ОСОБА_3, довір. від 15.02.2016р., ОСОБА_4, довір. від 15.02.2016р.

від третьої особи - 1 - уповноважена особа ОСОБА_5, довір. від 03.04.2015р.

від третьої особи - 2 - уповноважена особа ОСОБА_6, довір. від 04.01.2016р.

в с т а н о в и в:

Рішенням суду від 17.03.2016 року позовні вимоги задоволено. З відповідача на користь позивача стягнено 328945грн.94коп. основного боргу, 4934грн.19коп. витрат по сплаті судового збору.

28.03.2016 року від відповідача надійшла заява, якою він просить відстрочити виконання рішення до липня місяця поточного року, посилаючись на те, що він є бюджетною організацією, тому згідно з п. 7 ст. 78 Бюджетного кодексу України кошти можливо використати за підсумками І півріччя та наступних звітних періодів з початку поточного бюджетного року.

У зв'язку з відпусткою судді Гридасова Ю.В. розпорядженням в.о. керівника апарату від 28.03.2016р. № 42 призначено повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано судді Ярошенко В.П.

Ухвалою від 29.03.2016р. розгляд заяви призначено в засіданні суду 07.04.2016р.

Позивачем подано клопотання про повернення заяви без розгляду у зв'язку з тим, що відповідач при зверненні до суду з заявою не надав доказів її надіслання.

Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного. Суд ухвалою від 29.03.2016р. зобов'язав відповідача надати докази надіслання заяви позивачу та третім особам. Відповідачем в засідання суду надано фіскальний чек, однак не надано опису вкладення до поштового відправлення відповідно до ст. 56 ГПК України.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання позивача, судом було оголошено перерву в засіданні суду для надання можливості позивачу ознайомитись з заявою відповідача.

Після ознайомлення з заявою відповідача, позивач в засіданні суду заперечує проти надання відстрочки виконання рішення.

Треті особи в засіданні суду не заперечують проти задоволення заяви відповідача.

Розглянувши заяву, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобовязання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не виконав вимог суду і не надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на те, що відповідач є бюджетною адміністрацією, не є доказом неможливості виконання рішення. Крім того, відповідачем не надано жодного документального обґрунтування своєї заяви.

До того ж, відповідачем не надано доказів відсутності майна, за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні заяви виконавчого комітету Зеленівської селищної ради про відстрочку виконання рішення у справі № 923/2096/15.

Суддя В.П.Ярошенко