Рішення № 57004976, 06.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2016р. Справа№ 910/32779/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко», с. Крупець Радивилівського району Рівненської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет», м. Львів

про: стягнення 3,00 грн. заборгованості за Договором поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 65 від 10.12.2015 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 18.12.2015 року)

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» про стягнення 973 328,09 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 15.01.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.02.2016 року. Ухвалою суду від 02.02.2016 року розгляд справи відкладено на 16.02.2016 року. В судовому засіданні 16.02.2016 року оголошено перерву до 01.03.2016 року. В судовому засіданні 01.03.2016 року оголошено перерву до 10.03.2016 року. Ухвалою суду від 10.03.2016 року продовжено строк розгляду спору, в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2016 року. В судовому 22.03.2016 року оголошено перерву до 06.04.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 р. в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

06.04.2016 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву вх.№1982/16 про зменшення розміру позовних вимог та повернення суми судового збору, відповідно до якої у звязку з погашенням відповідачем заборгованості просив суд стягнути з відповідача 1 грн. основного боргу, 1 грн. пені, 1 грн. 3 % річних та повернути суму судового збору, пропорційній сумі, на яку позовні вимоги зменшуються, а саме 14711,75 грн. Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги з урахуванням прийнятої судом заяви вх.№1982/16 від 06.04.2016 р. про зменшення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, визнав позовні вимоги з урахуванням прийнятої судом заяви вх.№1982/16 від 06.04.2016 р. про зменшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радилівмолоко» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» (Покупець) укладено Договір поставки №Т0316/11 (Договір поставки), відповідно до п.1.1. якого відповідно до умов даного Договору Постачальник приймає на себе зобовязання поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобовязався приймати і оплачувати Товари за ціною та в асортименті, погоджених Сторонами в Комерційних специфікаціях, що є невідємною частиною даного Договору і в кількості, передбаченій Замовленнями на Товар.

Згідно з п.10.1. Договору він набув чинності 1 січня і діяв до 31 грудня 2011 р.

30.12.2011 року між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду до Договору поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 року, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди переукласти Договір поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 року на новий термін до 31.12.2012 р. на тих самих умовах та з тими самими додатками.

30.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радилівмолоко» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (Покупець) укладено Договір №АТ0316/11 про заміну сторони у зобовязанні (Договір про заміну сторони у зобовязанні), відповідно до умов якого сторони досягли згоди щодо здійснення з 00:00 год 11.08.2012 року заміни в Договорі поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радилівмолоко» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» (Покупець), надалі Договір поставки, Закритого акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек» (Покупець) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет», внаслідок чого з вказаної дати права і обовязки Покупця за Договором поставки виникають Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» на умовах, визначених зазначеним Договором поставки.

19.12.2012 року, 11.03.2013 року, 31.05.2013 року, 27.06.2013 року, 31.12.2013 року, 31.12.2014 року, 31.03.2015 року між позивачем та відповідачем укладалися Додаткові угоди до договору поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 р. про продовження строку дії Договору поставки на нові терміни, на тих самих умовах та з тими самими додатками.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки щодо оплати вартості поставленого товару в останнього виникла заборгованість перед позивачем. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 831454,93 грн., 119906,69 грн. пені, 7254,72 грн. 3 % річних.

Відповідно до заяви (вх.№752/16 від 15.02.2016 р.) про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 853621,85 грн., 178539,07 грн. пені, 11252,41 грн. 3 % річних оскільки станом на 10.02.2016 року заборгованість відповідача зросла.

У своєму відзиві (вх.№6313/16 від 16.02.2016 р.) на позовну заяву відповідач повідомив суд про часткове погашення заборгованості на суму 600000,00 грн. згідно платіжних доручень №32080 від 22.01.2016 р. в сумі 200000,00 грн., №47058 від 01.02.2016 р. в сумі 100000,00 грн. та №65204 від 15.02.2016 р. в сумі 300000,00 грн.

22.03.2016 року клопотанням (вх.№12257/16 від 22.03.2016 р.) відповідачем долучено копію платіжного доручення про сплату основної суми боргу станом на 10.03.2016 р. в сумі 120000,00 грн.

У прийнятій судом заяві вх.№1982/16 від 06.04.2016 р. про зменшення розміру позовних вимог та повернення суми судового збору позивач повідомив про погашення відповідачем заборгованості за Договором поставки, у звязку з чим просив суд стягнути з відповідача 1 грн. основного боргу, 1 грн. пені, 1 грн. 3 % річних та повернути суму судового збору, пропорційній сумі, на яку позовні вимоги зменшуються, а саме 14711,75 грн.

Відповідач визнав вимоги позивача, викладені в заяві про зменшення позовних вимог, у повному обсязі.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобовязання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору поставки №Т0316/11 від 01.01.2011 р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.2.2.6. Договору поставки Покупець зобовязався оплачувати вартість товару в порядку, передбаченому даним Договором поставки.

Згідно з п.6.3. Договору поставки було домовлено, що Товар, що поставляється Покупцеві за даним Договором поставки, підлягає оплаті в національній валюті гривні, у безготівковій формі. Оплата товару здійснюється в перший (найближчий) понеділок або четвер («платіжні дні»), який настає за днем закінчення терміну відстрочки оплати.

Зміст поняття «Термін відстрочки оплати» розкрито у п.1 Додатку 7 Договору поставки Додатковій угоді про особливі умови поставки товару, в якому зазначається, що Покупець зобовязується оплачувати Товари, поставлені Постачальником з відтермінуванням платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки кожної партії поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобовязання.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором.

У свою чергу відповідач своїх зобовязань щодо повної та вчасної оплати вартості спожитої теплової енергії належно не виконав.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.9. Договору поставки встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 грн. основного боргу, 1 грн. пені, 1 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, часткове погашення відповідачем заборгованості відбулось після звернення позивача із позовною заявою до суду, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 359; код ЄДРПОУ 38316777; п/р№26006374211 у АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко» (35541, Рівненська область, Радивилівський район, село Крупець; код ЄДРПОУ 31259168; р/р№26002139201 в АТ «ОСОБА_3 Аваль» у м. Києві, МФО 380805) 1 грн. основного боргу, 1 грн. пені, 1 грн. 3 % річних та 1378,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А