Рішення № 57004475, 05.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/22/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016 Справа № 908/436/16

За позовом: ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма" (69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 143)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 (69068, АДРЕСА_2)

2. ОСОБА_3 (69120, АДРЕСА_3)

3. ОСОБА_4 (69059, АДРЕСА_4)

4. ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_5)

5. Запорізьке міське управління юстиції (69068, м. Запоріжжя, бул. Моторобудівників, буд. 34)

про зобов'язання провести державну реєстрацію змін до статуту

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 (особисто, паспорт НОМЕР_2);

Від відповідача - не з'явився;

Третя особа 1 - ОСОБА_2 (особисто, паспорт НОМЕР_3);

Третя особа 2, 3, 4 - не з'явилися;

Третя особа 5 - не з'явився (Ніколова Н.В. (дов. № 01-01-06/99 від 18.01.2016 р.) у судовому засіданні 10.03.2016 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію змін до статуту.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.02.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/436/16, справі присвоєно номер провадження 20/22/16, справу призначено до розгляду на 10.03.2016 р., на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_3, 3. ОСОБА_4, 4. ОСОБА_5, 5. Запорізьке міське управління юстиції. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 05.04.2016 р.

У судовому засіданні 05.04.2016 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить суд на підставі ст.ст. 13, 55 Конституції України, ст.ст. 15, 80, 83, 100, 143, 148 ЦК України, ст.ст. 20, 88 ГК України, ст.ст. 7, 10, 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14, постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», ст.ст. 4, 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позов задовольнити, зобов'язати ТОВ «Максіма» провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «Максіма» у зв'язку з виходом фізичної особи ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) ТОВ «Максіма». Позов мотивовано такими обставинами. Позивач згідно з п. 1.1 статуту ТОВ «Максіма» є учасником останнього з часткою у статутному фонді 13%. 02.07.2002 р. позивачем складено заяву до зборів учасників відповідача, в якій повідомлялось про вихід зі складу учасників (засновників) відповідача. Заява посвідчена нотаріально. 02.09.2002 р. заява про вихід з товариства надана відповідачу. Проте відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів із метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації в зв'язку зі зміною складу учасників товариства. Таким чином, відповідачем порушено права позивача на вихід зі складу учасників товариства, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою. Позивач дізнався про порушення його прав у частині не внесення змін до установчих документів у зв'язку з його виходом із засновників товариства за заявами від 02.07.2002 р., 02.09.2002 р. тільки в січні 2016 р., коли податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області при перевірці декларації позивача останнього було повідомлено про те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Максіма». На підприємстві відповідача позивач працював на посаді головного бухгалтера з 28.04.1999 р. по 17.10.2000 р. Після виходу з засновників товариства за заявами від 02.07.2002 р., 02.09.2002 р. позивач не цікавився діяльністю товариства.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, причини неявки суду невідомі. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи направлялися відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.01.2016 р.: 69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 143. Поштові відправлення з ухвалами повернуті підприємством зв'язку на адресу суду з поміткою поштового відділення "фірма вибула". Будь-яких заяв, клопотань, письмового відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Третя особа-1 (ОСОБА_2) надав письмове пояснення від 10.03.2016 р., у якому зазначено, що заява та наказ про звільнення бухгалтера ОСОБА_1 підписував директор ТОВ «Максіма» ОСОБА_3 02.02.2002 р. ОСОБА_1 подала до ТОВ «Максіма» нотаріально посвідчену заяву про свій вихід зі складу засновників та просила виплатити їй частку в статутному капіталі, яка складає 8684 грн. На той час на рахунку відповідача такої суми не було та позивач погодилася на частину виплати в сумі 3295 грн., яку отримала 08.07.2002 р. згідно з касовим ордером. 03.03.2016 р. ОСОБА_2 поштою направив відповідачу заяву про свій вихід зі складу засновників ТОВ «Максіма».

Третя особа-2 (ОСОБА_3.) та третя особа-4 (ОСОБА_5.) у судові засідання не з'являлися, причини неявки суду невідомі. Поштові відправлення з ухвалами повернуті підприємством зв'язку на адресу суду з поміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Будь-яких заяв, клопотань, письмового пояснення по суті спору від третіх осіб-2,4 до суду не надійшло.

Відповідно до копії актового запису про смерть № 1153 від 12.02.2015 р., наданої на запит суду Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького МУЮ, ОСОБА_4 (третя особа-3 у справі) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Третя особа-5 (Запорізьке міське управління юстиції) у судове засідання, призначене на 05.04.2016 р., не з'явилася, причини неявки суду невідомі. У судовому засіданні 10.03.2016 р. представник третьої особи надав згідно з письмовою заявою для долучення до матеріалів справи копію реєстраційної справи ТОВ «Максіма». Копія реєстраційної справи ТОВ «Максіма» долучена до матеріалів справи (а.с. 62-153 т. 1).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 роз'яснено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача та третіх осіб-2,3,4,5 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні судом оглядалися матеріали господарських справ № 20/493/08, № 15/32/10.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту ТОВ «Максіма», зареєстрованого у відділі реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради 24.03.1999 р., реєстраційний номер 25488184Ю0010117, створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіма».

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.01.2016 р., засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма», код ЄДРПОУ: 30368215, є фізичні особи: ОСОБА_2, ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду - 8684,00 грн.), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

02.07.2002 р. ОСОБА_1 (позивач) склала заяву, адресовану загальним зборам засновників ТОВ «Максіма», відповідно до якої просила вивести її зі складу засновників ТОВ «Максіма» та виплатити належну їй частку в статутному фонді товариства в грошовій формі. Справжність підпису ОСОБА_1 на заяві засвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 02.07.2002 р., зареєстровано в реєстрі за № 5070. Заява складена на нотаріальному бланку серії ВАА № 104444.

Відповідно до письмової заяви позивача, яка надійшла до суду 29.02.2016 р., позивач не має можливості надати докази направлення/вручення відповідачу нотаріально посвідченої заяви від 02.07.2002 р., оскільки ця заява була передана товариству 02.07.2002 р. при її нотаріальному посвідченні.

Також у матеріалах справи мається копія заяви ОСОБА_1, адресованої керівнику ТОВ «Максіма» ОСОБА_2, відповідно до якої позивач повідомляє про вихід зі складу засновників ТОВ «Максіма». Заява, згідно з написом на ній, отримана (прийнята) ОСОБА_2 02.09.2002 р.

Відповідно до видаткового касового ордеру № 8/3 від 08.07.2002 р. ОСОБА_1 отримала від відповідача суму 3295,00 грн. із зазначеною підставою «повернення статутного фонду в грошовому виразі».

Пред'являючи позов до господарського суду, позивач просить зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію змін до статуту ТОВ «Максіма» у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) товариства.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» (далі - постанова Пленуму № 4) роз'яснено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 88 ГК України, ст.ст. 100, 116 ЦК України учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.

Частинами 1, 3 ст. 148 ЦК України визначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно з п. 4.12 постанови Пленуму № 4 під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству. Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Позивач у судовому засіданні наполягає на тому, що вийшла зі складу учасників ТОВ «Максіма» у 2002 році, про що подала загальним зборам учасників товариства відповідну нотаріально посвідчену заяву. Про те, що до теперішнього часу не проведено державної реєстрації змін до статуту ТОВ «Максіма» у зв'язку з виходом позивача зі складу засновників товариства, позивачу стало відомо в грудні 2015 р. при перевірці її декларації податковою інспекцією. У матеріалах справи мається копія повідомлення від 30.12.2015 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства», ч. 2 ст. 148 ЦК України встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Як було встановлено судом, позивачу після подання заяви про вихід зі складу ТОВ «Максіма» (02.07.2002 р.) було виплачено (повернено) частину частки статутного капіталу товариства.

Відповідно до усних пояснень позивача та третьої особи-1 ОСОБА_2, який на момент складення заяви від 02.07.2002 р. був директором ТОВ «Максіма», позивачу була виплачена лише частина частки в сумі 3295,00 грн., оскільки на той момент у товариства були відсутні грошові кошти. Інших грошових коштів, у тому числі частини прибутку товариства, позивач не отримувала.

Вищим господарським судом України під час розгляду касаційної скарги в справі № 15/32/10 (постанова від 23.11.2010 р., справа № 15/32/10 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Максіма», ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, про визнання недійсним рішень зборів учасників товариства від 31.08.2009 р.) встановлено, що ОСОБА_1 не мала права брати участь у загальних зборах ТОВ «Максіма» 31.08.2009 р., враховуючи, що вона вийшла зі складу товариства, отримала 3295 грн. з призначенням «повернення статутного фонду в грошовому виразі».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.12.2008 р. у справі № 20/493/08 за позовом ОСОБА_4 до відповідачів: ТОВ «Максіма», Державного реєстратора відділу реєстрації та Єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ЗАТ «Південспецводмонтаж», про визнання недійсними державної реєстрації, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Максіма» та скасування державної реєстрації ТОВ «Максіма», встановлено, зокрема, факт повернення 08.07.2002 р. майна (3295 грн. статутного фонду) учаснику ОСОБА_1, яка виявила бажання вийти з ТОВ «Максіма». Зазначене рішення суду залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.02.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009 р. у справі № 20/493/08.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України, суд вважає встановленим факт виходу позивача зі складу учасників (засновників) ТОВ «Максіма». Суд враховує, що вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю законодавчо не пов'язується з наявністю згоди чи заперечення загальних зборів учасників товариства на вихід учасника, відповідно, потребується лише виражене наявним чином волевиявлення учасника про його вихід з товариства. Суд також бере до уваги, що позивачем, окрім нотаріально посвідченої заяви про вихід від 02.07.2002 р., була також подана заява від 02.09.2002 р. директору ТОВ «Максіма», відповідно до якої позивач повідомляв керівника про свій вихід зі складу засновників. Заяви про відкликання своєї заяви про вихід суду не надано. У нотаріально посвідченій заяві про вихід від 02.07.2002 р. позивач не вказувала дату виходу із товариства, досліджений судом статут ТОВ «Максіма» не передбачає строку повідомлення учасника про вихід із товариства. Не був встановлений строк для повідомлення і законодавством, яке було чинне станом на 02.07.2002 р. Приписи ст. 148 ЦК України щодо повідомлення товариства про вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу встановлені лише з 01.01.2004 р. у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України. ОСОБА_1 у зв'язку з заявою від 02.07.2002 р. про вихід отримала частину частки у статутному капіталі товариства у розмірі 3295,00 грн. 08.07.2002 р.

Таким чином, суд вважає встановленим, що у липні 2002 р. ТОВ «Максіма» було достовірно відомо про нотаріально завірену заяву позивача про вихід із товариства, тому слід вважати ОСОБА_1 такою, що з липня 2002 р. вийшла зі складу учасників ТОВ «Максіма».

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів (в редакції Закону станом на 2002 рік - п'ятиденний строк) із дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що дані щодо змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

У пункті 4.17 постанови Пленуму № 4 роз'яснено, якщо товариство не вчиняє дій у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.01.2016 р. ОСОБА_1 внесена до переліку засновників (учасників) ТОВ «Максіма».

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи;

Оскільки, як встановлено судом, відповідачем не вчинено дій щодо проведення державної реєстрації змін до статуту ТОВ «Максіма» в зв'язку з виходом позивача зі складу учасників товариства, чим порушені права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію змін до статуту ТОВ «Максіма» у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) ТОВ «Максіма».

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма" (69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 143, код ЄДРПОУ 30368215) провести державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма" (код ЄДРПОУ 30368215) у зв'язку з виходом фізичної особи ОСОБА_1 (адреса проживання на момент виникнення спірних правовідносин - 69117, АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма". Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма" (69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 143, код ЄДРПОУ 30368215) на користь ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 08 квітня 2016 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.