Ухвала суду № 57004412, 05.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/154/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2016 Справа № 908/5596/14

Господарський суд Запорізької області складі судді Смірнова О.Г.

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.

розглянувши заяву Державного підприємства “Об’єднана компанія “Укрвуглереструктуризація” про заміну сторони правонаступником у справі № 908/5596/14

за позовом: Державного Підприємства “Об’єднана Компанія “Укрвуглереструктуризація”, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

про розірвання Договору № 3/П-14 від 03.07.14 р. та стягнення 116955,13 грн.

за участю представників:

від стягувача – не з’явився

від боржника – не з’явився

від Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” – не з’явився

СУТЬ ПИТАННЯ: Стягувач у справі - Державне підприємство “Об’єднана компанія “Укрвуглереструктуризація” (далі – заявник) звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою в порядку ст. 25 ГПК України, та просить суд замінити сторону по справі № 908/5596/14 – Державне підприємство “Донецька залізниця” (код ЄДРПОУ 01074957) на його правонаступника – Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ – 40075815; юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5), про що винести ухвалу.

Представники стягувача, боржника та Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в судове засідання 05.04.2016 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи та письмові пояснення щодо поданої заяви не надали. Втім, неявка представників стягувача, боржника та Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заяву, з’ясувавши підстави звернення з нею заявника, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 року у справі № 908/5596/14 на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження в частині вимог щодо припинення господарського зобов’язання шляхом розірвання договору про закупівлю послуг “Перевезення вантажів залізничним транспортом за державні кошти на 2014 рік” № 3/П-14 від 03.07.2014 року, позовні вимоги Державного Підприємства “Об’єднана Компанія “Укрвуглереструктуризація” до Державного підприємства “Донецька залізниця” задоволено частково, зокрема вирішено стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” на користь Державного Підприємства “Об’єднана Компанія “Укрвуглереструктуризація” грошові кошти в сумі 116955 грн. 13 коп., судовий збір в сумі 2399 грн. 10 коп.

На виконання вищезазначеного рішення у справі № 908/5596/14 господарським судом було видано наказ від 02.03.2015 року.

Подана заява мотивована приписами ст. 25 ГПК України, які передбачають можливість та порядок заміни сторони на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання рішення суду внаслідок процесуального правонаступництва. В якості обґрунтування вимог зазначеної заяви заявник вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 прийнято рішення про утворення ПАТ “Українська залізниця”, 100% акцій якого закріплюються в державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізуються шляхом злиття згідно з додатком 1. При цьому зазначає, що в додатку № 1, який містить перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” зазначено і Державне підприємство “Донецька залізниця”. Разом з тим вказує, що 25.10.2015 року ПАТ “Українська залізниця” зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є юридичною особою і утворене відповідно до Закону України «Про особливості залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200. Відтак, заявник вважає, що Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” є правонаступником усіх прав та обов’язків Державного підприємства “Донецька залізниця” відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту» та відповідно до ч. 2 п. 2 Статуту, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015 року.

Розглянувши подану заяву, з’ясувавши підстави звернення з нею заявника суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Приписами ст. 25 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), у разі заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Статтею 25 ГПК України передбачено, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу. При цьому, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов’язує перехід майнових прав та обов’язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу тощо. Отже у вирішенні питань, пов’язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов’язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

У разі якщо реорганізація підприємства сталася під час вирішення господарським судом спору, учасником якого воно є, господарський суд за клопотанням відповідного підприємства чи організації або за власною ініціативою здійснює заміну сторони у спорі її правонаступником згідно зі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України. Правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв’язку з цим нового (або нових). Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 року у справі № 905/2470/15.

Зі змісту поданої заявником заяви вбачається, що підставою для заміни боржника у справі - Державного підприємства “Донецька залізниця” в порядку ст. 25 ГПК України є реорганізація ДП “Донецька залізниця” шляхом злиття з новоутвореною юридичною особою - Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (правонаступником). При цьому в підтвердження факту правонаступництва заявник надав до матеріалів справи копії постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 року «Про утворення Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, статуту Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” та роздруківки відомостей з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПАТ “Українська залізниця”.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Частиною 1 ст. 91 ГК України визначено, що припинення господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення суб’єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

У відповідності зі ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або в ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимог статті 59 ГК України визначено, що реорганізація може проводитися шляхом:

- злиття;

- приєднання;

- поділу;

- перетворення.

Тобто, у разі настання наслідків зазначених у вказаній статті до нових суб’єктів господарювання переходять за роздільним актом(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта. Отже у наведеному випадку допускається процесуальне правонаступництво

Якщо ж реорганізація підприємства чи організації – сторони у справі – не мала місця, то процесуальне правонаступництво, про яке йдеться у статті 25 ГПК України, неможливе.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При цьому під реорганізацією юридичної особи шляхом злиття слід розуміти перехід прав і обов’язків одного (або кількох) суб’єктів господарювання до суб’єкта господарювання, що виник внаслідок правового акта злиття. У цьому випадку виникає новий суб’єкт господарювання, а суб’єкти господарювання, що злилися, припиняються. У разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті злиття.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст.ст. 107, 109 ЦК України. При цьому цим нормативним актом визначено, що обов’язковим є складання передавального або розподільчого балансу, які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх кредиторів та боржників.

З метою своєчасного і правильного вирішення питання про правонаступництво суд створив сторонами усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та надання доказів про наявність прав та обов’язків які були передані попередниками правонаступникам у спірних правовідносинах.

Втім, ані стягувачем ані боржником не надано до матеріалів справи документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого Державного підприємства “Донецька залізниця” (боржника у справі).

Разом з тим в матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.04.2016 року (станом на дату проведення судового засідання) щодо боржника у справі - Державного підприємства “Донецька залізниця”, за змістом якого в графі “дані про перебування юридичної особи в процесі припинення:” вказано “25.11.2014 року в стані припинення за рішенням засновників”, втім будь-які відомості про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні, а також відсутні будь-які відомості щодо юридичних осіб-правонаступників, крім того підтверджено відомості про юридичну особу. Окрім того сам боржник - Державне підприємство “Донецька залізниця” не надав суду докази в підтвердження припинення своєї господарської діяльності шляхом реорганізації (злиття), в т.ч. рішення засновників, а також витребувані ухвалою суду від 21.03.2016 року докази переходу прав та обов’язків ДП “Донецька залізниця” до ПАТ “Українська залізниця”.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з викладеного вбачається, що Стягувач не довів доказами у справі факт здійснення організаційно-економічних перетворень та настання правонаступництва.

За такими обставинами, у задоволенні заяви стягувача у справі – Державного підприємства “Об’єднана компанія “Укрвуглереструктуризація” про заміну сторони у справі № 908/5596/14 – Державного підприємства “Донецька залізниця” (код ЄДРПОУ 01074957) на його правонаступника – Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ – 40075815) слід відмовити.

Разом з тим слід роз’яснити заявнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду в загальному порядку із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні правонаступником у даній справі в порядку ст. 25 ГПК України, надавши при цьому належні докази.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Державного підприємство “Об’єднана компанія “Укрвуглереструктуризація” про заміну сторони у справі № 908/5596/14 – Державного підприємства “Донецька залізниця” (код ЄДРПОУ 01074957) на його правонаступника – Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ – 40075815) – відмовити.

Суддя О. Г. Смірнов