Ухвала суду № 57004109, 06.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2016 року Справа № 910/18934/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Сибіги О.М.,перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВР-ТЕХНОЛОГІЯ"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід15.12.2015у справі№ 910/18934/15Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВР-ТЕХНОЛОГІЯ"доТовариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної компанії "СХІДГАЗБУД"простягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВР-ТЕХНОЛОГІЯ" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно частини 3-ї статті 105 цього кодексу постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Пунктом 5-м частини 1-ї статті 1113 вказаного кодексу визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено.

Оскаржена постанова апеляційного господарського суду була прийнята 15.12.2015, і, відповідно до ч. 3 ст. 105 наведеного Кодексу набрала законної сили, після чого була надіслана 24.12.2015 учасникам судового процесу, що підтверджується відміткою про відправку на зворотному боці останнього аркушу оскарженої постанови.

14.01.2016 на виконання цієї постанови судом видано наказ.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, вона була подана скаржником до Київського апеляційного господарського суду 22.03.2016, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на касаційній скарзі. Таким чином касаційна скарга була подана після спливу встановленого законом строку для її подання, що скаржником не заперечується.

Відповідно до частини 1-ї статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У клопотанні про відновлення строку на подання касаційної скарги особа, що її подала, посилається на те, що представник позивача не був присутній в судовому засіданні в апеляційній інстанції, а про наявність постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015, довідався випадково 03.03.2016 від державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві, на виконанні у якого знаходився наказ про примусове виконання рішення.

Між тим, суд касаційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи наявні докази отримання скаржником ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 про призначення апеляційної скарги до розгляду на 15.12.2015 - повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 166).

Отже, скаржнику була забезпечена можливість приймати участь у перегляді справи судом апеляційної інстанції, а відповідно і забезпечена можливість бути проінформованим про прийняття постанови, а відтак забезпечена можливість і для її своєчасного оскарження.

Як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 29.06.2010 зі справи №1-25/2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Особа, що звернулась із касаційною скаргою, повинна була передбачати юридичні наслідки своєї поведінки виходячи із того, що відповідно до приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили, а згідно частини 1-ї статті 53 цього кодексу суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Таким чином у даному випадку вбачається передбачуваність для цієї особи застосування вказаних правових норм, як і вбачається передбачуваність для неї встановлених ними обмежень на касаційне оскарження.

Отже за відсутності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи із передбачуваності для особи, що звернулась із касаційною скаргою, застосування вказаних правових норм, як і передбачуваності встановлених ними обмежень на касаційне оскарження, у зазначеному клопотанні про відновлення строку на подання касаційної скарги слід відмовити з наведених вище підстав.

Крім того, як вже зазначалось, після прийняття 15.12.2015 судом апеляційної інстанції оскарженої постанови на її виконання 14.01.2016 судом видано наказ.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", принцип остаточності рішень суду наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Цей Суд також визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Із наведеного вбачається, що будучи повідомленим про призначення апеляційної скарги до розгляду на 15.12.2015, і саме у цей день була прийнята оскаржена у касаційному порядку постанова, і не скориставшись своїм правом на участь у перегляді справи у апеляційному порядку, та подальша бездіяльність, яка вбачається у відсутності інтересу щодо результатів її розгляду, та яка вбачається у не вжитті заходів, щоб дізнатись про стан відомого цій особі судового провадження, призвели до того, що особа, що звернулась із касаційною скаргою, вимагає перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення, хоча відповідно до наведеного рішення Європейського суду з прав людини такого права вона не має.

Вказана обставина також є безумовною підставою для відхилення клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, і, відповідно до приписів статті 1113 частини 1-ї пункту 5-го Господарського процесуального кодексу України - для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СВР-ТЕХНОЛОГІЯ" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/18934/15 відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга