Ухвала суду № 57003000, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/15221/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 09.12.2011 № 1975/А-2011 «Про надання громадянину України ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області».

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного розпорядження як такого, що прийнято відповідачем незаконно, за відсутності у третьої особи права на приватизацію земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року позов задоволено: скасовано розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації 09.12.2011 № 1975/А-2011 «Про надання громадянину України ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Фонтанської сільської Комінтернівського району Одеської області від 08.08.2008 № 367-V позивач затверджений в якості члена СТ «Пограничник» із закріпленням за ним ділянки № 116 по вул. Виноградна в СТ «Пограничник» на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

З метою реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, позивач звернувся до Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області щодо надання відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою, щодо бажаного місця розташування земельної ділянки яка передбачається до відведення.

Листом Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 22.05.2014 № 2722 позивача повідомлено, що відповідно до отриманого обмінного файлу координати даної земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки розташованої за адресою: СМ «Вапнярський», СТ «Пограничник», вул. Виноградна № 116, розробник ТОВ «ДП ІНАГРО».

На запит позивача на отримання публічної інформації від 10.09.2014 Комінтернівська районна державна адміністрація листом від 11.09.2014 № 46/09-2014 повідомила позивача, що розпорядженням голови Комінтернівської районної державної адміністрації від 09.12.2011 № 1975/А-2011 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_3 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Вважаючи розпорядження відповідача від 09.12.2011 № 1975/А-2011 незаконним, вказуючи, що у третьої особи відсутнє право на приватизацію земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що основною передумовою для отримання земельної ділянки у власність є факт користування такою ділянкою. Оскільки відсутні докази знаходження спірної земельної ділянки у користуванні третьої особи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного розпорядження відповідача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка на час прийняття оскаржуваного рішення не знаходилась у власності чи користуванні будь-яких осіб, а тому відповідачем правомірно, в межах норм безоплатної приватизації, надано дозвіл третій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема: шляхом приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Тобто, чинним законодавством передбачено два окремих способи безоплатного отримання громадянами земельних ділянок: приватизація земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина, та безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації.

З огляду на викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції про той факт, що основною передумовою для отримання земельної ділянки у власність є факт користування такою ділянкою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 (третя особа у справі) звернувся до відповідача з клопотанням про отримання земельної ділянки в межах безоплатної приватизації у порядку та на підставі частини шостою статті 118 Земельного кодексу України. При цьому, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови третій особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідача не було.

Посилання позивача на той факт, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої надано третій особі, перебуває у його (позивача) користуванні як члена СТ «Пограничник», обґрунтовано не взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки під час судового розгляду в судах попередніх інстанцій встановлено, що СТ «Пограничник» не було оформлено право користування (не проведено державної реєстрації) земельною ділянкою площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району області на схилах Аджаликського лиману (у тому числі, спірна земельна ділянка).

Зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 09.12.2011 № 1975/А-2011 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.

Одночасно з викладеним, погоджуючись із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, колегія суддів виходить з того, що місцева державна адміністрація при наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки діє як суб'єкт владних повноважень при реалізації владних управлінських функцій, наданих статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пунктом "а" статті 17 та статтею 118 Земельного кодексу України.

Зазначена позиція узгоджується з позицією суду Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19 січня 2016 року у справі №824/167/15-а.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: