Ухвала суду № 57002922, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/14753/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі №826/12143/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Прокуратура міста Києва, про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, треті особи - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Прокуратура міста Києва, про визнання протиправними та скасування приписів від 12.07.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, позовну заяву залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Залишаючи без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл», суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що у судове засідання, призначене на 12.08.2013 позивач не з'явився, проте, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно із журналом судового засідання від 12.08.2013 суд ухвалив визнати причин неявки позивача неповажними.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо недоведеності поважності причин неявки представника позивача у судове засідання.

Так, згідно з матеріалами справи (т.1 а.с. 69) клопотання мотивовано неможливістю забезпечення явки представника товариства на вказану дату, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. У той же час, доказів, на підтвердження факту зайнятості представника позивача у іншому судовому засіданні, до клопотання про відкладення розгляду справи не додано; обставин неможливості забезпечення явки іншого уповноваженого представника позивача у клопотанні не наведено.

У судове засідання, призначене на 15.10.2013 позивач повторно не з'явився. Проте, згідно з матеріалами справи (т.1 а.с. 220) представником позивача через канцелярію суду 15.10.2013 подано клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із позицію суду першої інстанції щодо неповажності причин неявки представника позивача у судове засідання.

Так, реалізація позивачем наданого частиною третьою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язку довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, шляхом подання заяви про витребування доказів, не є обставиною, з якою частина перша статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для відкладення розгляду справи. Так, за змістом частини третьої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу як про витребування доказів, так і про відмову у задоволенні клопотання.

За змістом частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, у тому числі, на підставі пояснень сторін.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність факту повторної неявки представника позивача у судове засіданні без поважних причин, а також зважаючи на те, що від представника позивача не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують. Порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» відхилити, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: