Ухвала суду № 57002541, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ К/800/49834/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС)

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2015

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015

у справі № 803/586/15-а (876/5881/15)

за позовом ДФС

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (далі - Товариство)

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ДФС звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з Товариства штраф у сумі 8500 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, у позові відмовлено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким до відповідача застосовано оспорюваний штраф, скасовано в судовому порядку.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою ДФС, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові рішення та задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає про правомірне застосування до Товариства оспорюваного штрафу за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність і обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Головним управління Міндоходів у Волинській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці (належного відповідачеві місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв) з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 15.07.2014 № 03/97/21-02/35184264, в якому зафіксовано факт наявності у Товариства на зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

Вказана обставини слугувала підставою для прийняття ДФС рішення про застосування фінансових санкцій від 07.10.2014 № 000298, згідно з яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 8500 грн.

Судами також з'ясовано, що зазначений акт індивідуальної дії було скасовано за наслідками його оскарження Товариством в судовому порядку згідно з постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 у справі № 803/2168/14 (яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015).

Наведений факт було цілком об'єктивно розцінено судами як такий, що виключає можливість стягнення з відповідача оспорюваної суми штрафу.

Так, згідно з абзацом п'ятнадцятим статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Підпунктом 191.1.14 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контролю за їх цільовим використанням віднесено до функцій контролюючих органів.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку сплатити штрафні санкції за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв є податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про застосування відповідних штрафних санкцій.

А відтак скасування в судовому порядку рішення ДФС, згідно з яким до Товариства застосовано оспорювані штрафні санкції, виключає існування у відповідача обов'язку зі сплати таких санкцій до бюджету.

Викладені у касаційній скарзі посилання податкового органу на законність накладення цього штрафу не є слушними, позаяк дане питання не охоплюється предметом цієї справи.

З урахуванням викладеного суди цілком обґрунтовано відмовили у задоволенні даного позову, а тому підстав для скасування ухвалених у справі судових актів та задоволення розглядуваних касаційних вимог не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України відхилити.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 у справі № 803/586/15-а (876/5881/15) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько