Ухвала суду № 57001997, 05.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2016 рокусправа № П/811/2923/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участю представників:

позивача: - Кривоносова Є.М. (довіреність від 16 червня 2015 року),

відповідача: - Гладуняка В.М. (довіреність від 19 серпня 2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року

у справі № П/811/2923/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Далмакс»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Далмакс» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2015 року №0000451504, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 277793,00 грн., № 0000461504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12252763,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Далмакс» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності декларування товариством з обмеженою відповідальністю «Далмакс» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2015 року та лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 03 червня 2015 року № 304/11-23-15-04/39453649.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, п.201.6 статті 201 Податкового кодексу України, з урахуванням частини 1 статті 203, статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в частині завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 19) податкової декларації за січень 2015 року у розмірі 74100,00 грн., та в частині завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 19) податкової декларації за лютий 2015 року в розмірі 203693,00 грн. та занижено суму податкового зобов'язання за лютий 2015 року на суму 8168509,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03 червня 2015 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення рішення від 07 липня 2015 року №0000451504, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 277793,00 грн., № 0000461504, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12252763,00 грн., в тому числі 8168509,00 грн. за основним платежем та 4084254,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та включення відповідних сум до бюджетного відшкодування є фактичне здійснення господарської операції платником податків та пов'язаність такої операції з його господарською діяльністю. При цьому, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що основними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Далмакс» за КВЕД є, зокрема, роздрібна торгівля пальним (47.30).

01 та 13 лютого 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтакомпані» та товариством з обмеженою відповідальністю «Далмакс» укладено договори поставки нафтопродуктів №НК-0026, №НК-0117, №НК-0181, №НК-0260 та додаткові угоди до них, за умовами яких позивачем у лютому 2015 року придбано дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки виду ІІ та бензин підвищеної якості марки А-92, А-95 Євро, вид ІІ, клас С,D, паливо моторне альтернативне марки ЕСО95Е50 SUPER, на суму 50097409,70 грн. (з них ПДВ - 8349568,28 грн.). Факт поставки пального підтверджується податковими накладними та відповідною товарно-матеріальною відомістю.

Між приватним підприємством «Еталон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Далмакс» укладено договір поставки від 12 січня 2015 року №91/01-15, за умовами якого позивачем у січні 2015 року придбано товар в асортименті згідно специфікацій (зокрема, каністри металеві для палива, присадки до бензину, олива моторна, олива трансмісійна, рідина для видалення комах і бруду, олива мінеральна, тосол, вугілля деревне, рідина гальмівна, фільтри паливні та інші) на суму 442837,48 грн. (з них ПДВ - 72906,95 грн.). Факт поставки товару підтверджується податковими та видатковими накладними, специфікаціями. Оплата здійснена шляхом безготівкового розрахунку.

При цьому судом установлено, що з метою використання товару у своїй господарської діяльності 05 січня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Далмакс» (поклажодавець) уклало з публічним акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт» (зберігач) договір зберігання №4490, для зберігання у спеціально обладнаних резервуарах придбаних у контрагентів паливно-мастильних матеріалів.

Так, на зберігання, відповідно до умов зазначеного договору, публічному акціонерному товариству «Дніпронафтопродукт» у лютому 2015 року позивачем передані паливно-мастильні матеріали у кількості 2089083 кг, що посвідчується відповідним актом прийому-передачі нафтопродуктів на зберігання. Вартість послуг, наданих позивачу у лютому 2015 року, становить 135800,00 грн. (із них ПДВ - 22633,33 грн.), що підтверджується протоколом узгодження ціни послуг. Факт надання публічним акціонерним товариством «Дніпронафтопродукт» послуг, обумовлених договором, посвідчується податковою та актом приймання-передачі наданих послуг. Оплата за даним договором здійснена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

При цьому слід зазначити, що як акт приймання-передачі наданих послуг від 28 лютого 2015 року так і податкова накладна виписані за послуги зберігання паливно-мастильних матеріалів та товарно-матеріальних цінностей наданих упродовж лютого 2015 року.

В подальшому товар реалізовано кінцевим споживачам через мережі автозаправних станцій товариства з обмеженою відповідальністю «Далмакс». До місця подальшої реалізації (автозаправних станцій) нафтопродукти доставлялися автомобільним транспортом на підставі укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Далмакс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом та додатковими угодами до нього, що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.

Також слід зазначити, що товариством з обмеженою відповідальністю «Далмакс», у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, надходження нафтопродуктів від вказаних контрагентів відображено у Книзі руху нафтопродуктів та обліковувалась у журналі обліку надходження нафтопродуктів та змінному звіті автозаправних станцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі господарські операції між контрагентами підтверджуються відповідними договорами, приймання-передачі наданих послуг, банківськими виписками, податковими та видатковими накладними, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

При цьому, посилання податкового органу на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності, оскільки вони не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 03 червня 2015 року № 304/11-23-15-04/39453649, не спростовують дійсність укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Далмакс» з контрагентами правочинів щодо надання послуг і постачання товару та не можуть вважатися судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Таким чином, позивачем правомірно сформовані витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за такими операціями у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів щодо правомірності визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8168509,00 грн. та застосування штрафних санкції у розмірі 4084254,00 грн., а також зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за січень-лютий 2015 року у сумі 277793,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Далмакс».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим