Постанова № 57001830, 05.04.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р.Справа № 916/3850/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від Державного виробничо технічного підприємства «Граніт» - ОСОБА_1, довіреність № 351/5к/15 від 29.12.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного виробничо технічного підприємства «Граніт»

на рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2015

у справі №916/3850/15

за позовом Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)

до відповідача Державного виробничо технічного підприємства Граніт

про стягнення 7 256,98

ВСТАНОВИВ:

Військова частини А0215 (В/ч А0215) (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного виробничо-технічного підприємства «ГРАНІТ» (ДВТП «ГРАНІТ») 7 256,98 грн. - пені за прострочення виконання робіт згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.09.2014 № 195/14.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2015 позов задоволено, стягнуто з Державного виробничо-технічного підприємства «ГРАНІТ» на користь Військової частини А0215 - 7 256, 98 грн. пені за прострочення зобовязань згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти № 195/14 від 23.09.2014 та 1 218 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим що, відповідачем договірні зобовязання щодо своєчасносного ремонту типових елементів заміни електростанцій 5И57А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А здійснено з порушенням строків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДВТП «ГРАНІТ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2015 по справі №916/3850/15 та прийняте нове рішення, яким відмовити Військової частини А0215 в задоволені позову.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.) від 21.12.2015 апеляційну скаргу ДВТП «ГРАНІТ» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.02.2016 о 10:00.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_2 у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.02.2016 останнього замінено суддею Пироговським В.Т.

10.02.2016 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду, клопотання ДВТП «ГРАНІТ» задоволено, витребувано у Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) інформацію про дату отримання нарядів експлуатуючими військовими частинами, розгляд справи відкладено на 02.03.2016 об 11:30

02.03.2016 в судовому засіданні за правилами ст. 77 ГПК України оголошено перерву до на 05.04.2016 о 11:00 год.

У судове засідання 05.04.2016 зявився представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обовязок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.09.2014 між військовою частиною А 0215 (ОСОБА_3) та ДВТП «Граніт» (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 195/14, згідно умов п.1.1. якого, Виконавець зобовязується надати у 2014 році послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток 1 до договору), а ОСОБА_3 прийняти і оплатити послуги.

Відповідно до п.1.3. договору, ОСОБА_3 може зменшити обсяги закупівлі послуг в залежності від реального фінансування видатків на цілі, що передбачені специфікацію послуг (додаток 1 до договору). ОСОБА_3 у 10-ти денний строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору, письмово повідомляє Виконавця про зменшення обсягу закупівлі послуг, на підставі якого сторони вносять відповідні зміни до договору, згідно п.11.2.

Виконавець здійснює надання послуг за цим договором після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг у відповідності до специфікації послуг (п. 1.4 договору)

Згідно з п.2.2. договору встановлено, що технічні та якісні характеристики відремонтованих типових елементів заміні (вироби) дизельних електростанцій 5И57А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації. Всі конструктивні та технологічні зміни у виробах, що ремонтуються, заміни матеріалів, комплектуючих, за винятком змін на більш високоякісні, можуть здійснюватися тільки за погодженням із ОСОБА_3 або його вказівкою та оформлюється сторонами спільним рішенням.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що контроль за якістю наданих послуг здійснює відділ технічного контролю Виконавця та представництво замовника № 4993 (ПЗ № 4993) на виробничій площі Виконавця. Контроль якості послуг, які надаються у військових частинах, здійснює командир військової частини з оформленням акту приймання наданих послуг (форма акту наведена у додатку 3 до договору).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що Виконавець повідомленням встановленої форми інформує ПЗ № 4993 про готовність виробу до здійснення контролю.

ПЗ № 4993 має право призупинити приймання виробу (виробів) у разі невиконання Виконавцем умов договору щодо забезпечення якості виробу (виробів). Про факт призупинення та відновлення приймання виробів та його причин, ПЗ № 4993 зобовязане повідомити Виконавця та ОСОБА_3 (п.2.7. договору).

Відповідно до п.3.1. сума договору становить 485 397,96 грн. з ПДВ.

Ціна послуг визначена за результатами проведення процедури торгів у протоколі погодження ціни послуг (додаток 2 до договору). Всі витрати Виконавця, повязані з виконанням договору, враховуються в ціні послуг та сумі договору, сума перевищення оплаті не підлягає (п.3.2. договору).

Як встановлено п.3.4. договору для встановлення вартості послуг за фактичними витратами Виконавець у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до терміну завершення надання послуг, представляє ПЗ № 4993 розрахунково-калькуляційні матеріали щодо договірної ціни, складені на підставі фактичних витрат та обґрунтованих розрахунків очікуваних витрат в розрізі статей калькуляцій.

Розрахунково-калькуляційні матеріали Виконавця повинні відповідати вимогам Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 № 373, діючим нормативним документам з ціноутворення та встановленим технічною документацією економічно обґрунтованим нормам матеріальних та трудових витрат на надання послуг. Виконавець несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у калькуляції.

ОСОБА_3 оплачує виконані та прийняті послуги за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження цін, яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку), перевіреним ПЗ № 4993 та прийнятим ОСОБА_3 з урахуванням встановленого договором рівня прибутку. Виконавець має право проводити перерозподіл витрат по статтях виробничої собівартості без перевищення ціни послуг.

Як зазначено у другому абзаці п.3.5. договору, підставою перевірки ПЗ № 4993 розрахунково-калькуляційних матеріалів щодо рівня договірної ціни за фактично надані послуги є ОСОБА_3 приймання наданих послуг з ремонтування та технічного обслуговування виробів, узгоджені командирами військових частин (з додатком, переліченим у п.2.4. договору).

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що послуги надаються не пізніше 01.12.2014, після надання ОСОБА_3 нарядів на ремонт та отримання від ОСОБА_3 повідомлення про готовність до виконання умов договору, передбаченого п.1.4. договору, яким замовник визначає обсяг надання послуг.

У відповідності до п.5.2. договору, місцем надання послуг є виробничі площі Виконавця або у військових частинах А4104 (м. Чугуїв, Харківської обл.), А 2860 (с. Данилівка, Васильківського району, Київської обл.), А1215 (м. Харків), А4608(м. Нікополь, Дніпропетровської обл.), А2183 (м. Первомайськ, Миколаївської обл.), А1836 (м. Херсон), А2800 (м. Одеса), А0704 (м. Васильків, Київської обл.)

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі коли строк надання послуг (технологічний цикл ремонту виробів) перевищує граничний термін надання послуг, вироби в ремонт передаються за згодою Виконавця.

Представник ОСОБА_3 (експлуатуюча військова частина) передає вироби Виконавцю у строк до 3-х діб з дня отримання нарядів на ремонт (п.5.4.)

Приймання послуг здійснюється відділом технічного контролю підприємства виконавця та комісією експлуатуючої військової частини.

Згідно із п.5.9. договору зобовязання Виконавця, щодо надання послуг за договором, вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження ОСОБА_3 приймання послуг та ОСОБА_3 прийому передачі за всіма виданими нарядами на ремонт.

Датою виконання зобовязань Виконавцем є остання дата затвердження ОСОБА_3 приймання-передачі наданих послуг (форма акту наведена в додатку 3 до договору) та ОСОБА_3 прийому-передачі, у разі передачі виробів для ремонту на виробничих площах Виконавця (форма акту наведена в додатку 4 до договору).

Пунктом 6.3.1. договору на Виконавця покладено обовязок здійснити виконання послуг в строки, відповідно до умов договору.

Абзацом 2 п.7.2. договору сторони передбачили, що за порушення строків (термінів) виконання зобовязань, зазначених у п.2.3, п.5.1. договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочено виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, тощо.

Відповідно до п.10.1. договору, він набирає чинності з моменту підписання двома сторонами та діє до 31.12.2014, за винятком дії гарантійних зобовязань, які діють до повного їх виконання та остаточних розрахунків ОСОБА_3 за надані Виконавцем послуги (п.10.2. договору).

24.09.2014 позивач на виконання п.1.4. договору, листом за № 129/138/2138/пс повідомив відповідача про готовність до виконання умов договору у повному обсязі на загальну суму 485 397,96 грн.

22.12.2014 ПЗ № 4993 видано Виконавцю Посвідчення № 67, № 68 щодо відповідності відремонтованої та укомплектованої продукції у відповідності з умовам договору про закупівлю послуг за державні кошти № 195/14 від 23.09.2014 і визнається прийнятою.

На виконання умов договору між відповідачем та позивачем було складено ОСОБА_3 приймання наданих послуг з поточного ремонту типових елементів заміни електростанцій 5И57А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А, які були підписані:

Акт № 199 від 12.12.2014, підписано відповідачем - 24.11.2014, ПЗ № 4993 10.12.2014, а ОСОБА_3 20.11.2014;

Акт № 200 від 12.12.2014, підписано відповідачем - 14.11.2014, ПЗ № 4993 - 10.12.2014, а ОСОБА_3 12.11.2014;

Акт № 249 від 24.12.2014, підписано відповідачем - 12.12.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, ОСОБА_3 15.12.2014;

Акт № 250 від 24.12.2014, підписано відповідачем 24.11.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, а ОСОБА_3 24.11.2014;

Акт № 251 від 24.12.2014, підписано відповідачем - 19.12.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, а ОСОБА_3 19.12.2014;

Акт № 252 від 24.12.2014, підписано відповідачем - 17.12.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, а ОСОБА_3 16.12.2014;

Акт № 253 від 24.12.2014, підписано відповідачем 26.11.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, а ОСОБА_3 24.11.2014;

Акт № 254 від 24.12.2014, підписано відповідачем - 17.12.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, а ОСОБА_3 17.12.2014;

Акт № 255 від 24.12.2014, підписано відповідачем - 17.12.2014, ПЗ № 4993 24.12.2014, а ОСОБА_3 15.12.2014.

24.12.2014 між в/ч А0215 та ДВТП «ГРАНІТ» укладено додаткову угоду № 1 про зміни до умов договору від 23.09.2014 № 195/14 про закупівлю послуг за державні кошти, реєстраційний № 370/14, відповідно до умов якої сторонами було внесено зміни в п.3.1. договору, а саме, встановлено, що сума договору становить 354 268, 48 грн. (з ПДВ). Змінено специфікацію та протокол погодження договірної ціни було викладено в іншій редакції (яка додається).

Із правового аналізу укладеного між сторонами договору, за своєю правовою природою зазначений договір є договором підряду, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами за цим договором слід застосовувати відповідні статті ЦК України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

29.01.2015 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 350/129/138/167/ПС від 23.01.2015, в якій позивач зазначив, що згідно умов договору № 195/14 від 23.09.2014 відповідач повинен був у строк не пізніше ніж 01.12.2014 відремонтувати 63 одиниці елементів заміни на суму 74 265, 90 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 12.12.2014) та 238 одиниць типових елементів заміни на суму 280 002,58 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 24.12.2014).

Проте, всупереч умовам договору, відповідач порушив термін надання послуг, передбачений договором. З урахуванням чого, позивач запропонував відповідачу сплатити пеню за перевищення терміну надання послуг з поточного ремонту типових елементів заміни електростанцій 5И58А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А за договором № 195/14 від 23.09.2014 в сумі 7 256, 98 грн.

12.05.2015 відповідач листом за вих. № 84/23к/15 надіслав позивачу претензію № 1/195, в якій із наданням правового обґрунтування, запропонував погодити: визначення дати виконання послуг за договором датою підписання акту приймання наданих послуг командиром відповідної експлуатуючої військової частини; визначення моменту виникнення зобов'язання ОСОБА_3 з оплати наданих послуг після затвердження ОСОБА_3 акту приймання наданих послуг в порядку, визначеному розділом 4 договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач порушив строки надання послуг з поточного ремонту типових елементів заміни електростанцій 5И57А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А, встановлені договором № 195/14 від 23.09.2014.

Як погоджено сторонами договору, відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату рахунків виконавця за надані послуги згідно з умовами договору, замовник зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 7 256, 98 грн., оскільки договірні зобовязання щодо своєчасності ремонту типових елементів заміни електростанцій 5И57А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А було здійснено з порушенням строків

Задовольняючи позовні вимоги Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) у повному обсязі, місцевий господарський суд зазначив, що договірні зобовязання з боку Державного виробничо технічного підприємства «Граніт» щодо своєчасності ремонту типових елементів заміни електростанцій 5И57А, розподільчих перетворюючих пристроїв 63Т6А, 5И58А здійснено з порушенням строків, , внаслідок чого позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 7 256, 98 грн.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не встановлено конкретних критеріїв, за наявності яких суд зменшує заявлені до стягнення суми штрафних санкцій у тому чи іншому обсязі, відтак відповідний висновок має також узгоджуватись зі ст. 3 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні засади цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що порушення зобов'язання з боку Державного виробничо технічного підприємства «Граніт» виникло через стислі строки виконання ремонтних робіт, оскільки несправні вироби в ремонт з військових частин фактично передавалися із значними запізненнями, а акти приймання наданих послуг Військовою частиною А0215 підписані від чотирьох діб до одного місяця з моменту виконання ремонтних робіт відповідачем та передачі відремонтованих виробів безпосередньо експлуатуючим військовим частинам.

Крім того, враховуючи повне виконання Державним виробниче технічним підприємством «Граніт» у 2014 році ремонтних робіт відповідно до договору про закупівлю послуг за державні кошти №195/14 від 23.09.2014, а доказів того, що позивач поніс збитки від неналежного виконання договору з боку відповідача, позивач не надав, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за можливе скористатися правом, передбаченим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшити розмір стягнення неустойки на 50%.

Отже, зменшена сума пені з 7 256,98 грн. до 3 628,49 грн. є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від № 195/14 від 23.09.2014, забезпечує баланс між інтересами кредитора і боржника та забезпечує застосування пені як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.

При цьому, судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2015 у справі № 916/3850/15 слід змінити, а апеляційну скаргу Державного виробничо технічного підприємства «Граніт» - задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного виробничо технічного підприємства «Граніт» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2015 у справі №916/3850/15 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного виробничо технічного підприємства «Граніт» на користь Військової частини А0215 3 628,49 грн. пені, 1218 грн. - судового збору.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 07.04.2016.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяЛ.В. Лавриненко

СуддяВ.Т. Пироговський