Постанова № 57001806, 30.03.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа № 921/43/15-г/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя: Бойко С. М.,

Суддів: Бонк Т. Б.,

Якімець Г. Г.,

при секретарі судового засідання: Гармата Т.В.,

за участю представників:

від позивача: - ОСОБА_2.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Тернопільської області від 04.02.2016 року

у справі № 921/43/15-г/6

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до відповідача Теребовлянської міської ради

про визнання недійсним рішення №1550 від 25 вересня 2013 року в частині визначення площі земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.02.2016 року в справі №921/43/15-г/6 в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Теребовлянської міської ради про визнання недійсним рішення №1550 від 25 вересня 2013 року в частині відведення площі земельної ділянки в розмірі 0, 0034 га в оренду необхідної для обслуговування об'єкту нерухомого майна, що перебуває у приватній власності позивача - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказана в оскаржуваному рішенні площа (в силу ч.2 ст.123 ЗК України) є орієнтовною. Оскільки, саме за наслідками виготовлення та погодження контролюючими органами проекту землеустрою, буде визначено обґрунтовану і точну площу необхідної земельної ділянки, із дотриманням норм, в тому числі на порушення яких вказувала рада (як то неможливість вільного доступу, доїзду комунальним, рятувальним, іншим особам та службам до розташованих поруч: житлових будинків, інших об'єктів нерухомого майна, об'єктів громадського користування, тощо).

Окрім того, суд вказав, що при винесені оскаржуваного рішення Теребовлянської міської ради були дотримані всі вимоги законодавства.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Тернопільської області від 04.02.2016 року в справі №921/43/15-г/6 скасувати та задоволити позов повністю з врахуванням уточнених позовних вимог.

Підставою скасування рішення суду першої інстанції, апелянт зазначає неповне дослідження всіх обставин по справі. При цьому апелянт зазначає, що оскаржуване рішення від 25.09.2013 року № 1550 про надання дозволу на складання проекту землеустрою в частині визначення площі земельної ділянки є незаконним, суперечить нормативним актам, зокрема пункту 3.25 ДБН 360-92**, яким передбачено надання в оренду земельної ділянки з врахуванням необхідної площі для обслуговування будівлі - не менше 1 метра від стін по зовнішніх вимірах.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу при цьому навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив рішення господарського суду скасувати, позов задоволити з врахуванням заяви про уточнення предмету позову від 26 лютого 2015 року (а.с.30).

Представники відповідача не з'явились, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому їх неявку суд розцінює, як без поважних причин і вважає розглянути спір за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області слід скасувати, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задоволити з наступних підстав.

Як встановлено судами, на підставі рішення Теребовлянської міської ради (відповідача у справі) від 27.06.2006р. № 151, ОСОБА_3 було видано свідоцтво від 01.09.2006р. про право власності на нежитлове приміщення (кладової) по АДРЕСА_1.

Право приватної власності ОСОБА_3 на кладову по АДРЕСА_1, зареєстровано у Теребовлянському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.09.2006 року.

05.09.2006 року Теребовлянським бюро технічної інвентаризації складено технічний паспорт на кладову, відповідно до якого площа цього приміщення складає 23,4 кв. м. - по внутрішніх обмірах та 32,4 кв. м. - по зовнішніх.

Згідно розрахунку потреби площі земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення позивачеві в АДРЕСА_1 Тернопільської області, складеного Теребовлянським районним комунальним підприємством «Архпроектсервіс» (а.с.12) від 13.10.2014 року вбачається, що площа земельної ділянки складе - 0,0051 га, з врахуванням площі забудови 0,0034 га та зони замощення 0,0017 га.

14.08.2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулась в Теребовлянську міську раду із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування нежитлового приміщення (кладової) по АДРЕСА_1.

Рішенням сесії Теребовлянської міської ради №1512 від 30.08.2013 року по розгляду заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 14.08.2013 року вирішено доручити постійній комісії міської ради з питань землекористування вивчити питання про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування кладової по АДРЕСА_1.

Згідно протоколу засідання постійної комісії з питань землекористування від 25 вересня 2013 року, її члени (зіславшись на кадастровий план) прийшли до висновку про необхідність надання позивачці ділянки площею 0,0034 га.

На засіданні комісії 25.09.2013р. ФОП ОСОБА_3 просила збільшити загальну площу земельної ділянки, встановивши її межі на відстані одного метра від стін будівлі, а разом 0,0051 га. Однак, комісія з питань землекористування рекомендувала надати заявниці дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки саме площею 0,0034 га.

Рішенням відповідача від 25.09.2013 року №1550, підприємцю ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0034 га в оренду терміном на 5 років для обслуговування кладової по АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови, угіддя - землі для комерційного використання.

10.10.2013р. Теребовлянським районним комунальним підприємством "Архпроектсервіс" виготовлено розрахунок №65 потреби земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1;

13.10.2014р. Теребовлянським районним комунальним підприємством "Архпроектсервіс" виготовлено розрахунок потреби земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 вих. №28, за яким площа ділянки всього складає 0,0051 га, з якої площа забудови 0,0034, площа замощення 0,0017 га.

За змістом рішення органу місцевого самоврядування, що оскаржується в частині площі, зазначено, що підприємцю ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0034 га в оренду терміном на 5 років для обслуговування кладової по АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови, угіддя - землі для комерційного використання.

Проте, виходячи з розрахунку площ необхідних для обслуговування даної нерухомості позивача, вона не відповідає визначеній в розмірі 0,0034 га, а повинна відповідати 0,0051 га, як встановлено апеляційним судом на підставі наявних письмових доказів по справі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з покликанням на заперечення інших суміжних землекористувачів не знайшли підтвердження в судовому засіданні та відповідачем не надано доказів цих заперечень, окрім того проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен відповідати нормам земельного законодавства, а порядок його затвердження та надання в оренду є наступними етапами, в стадії яких і буде здійснюватися захист прав та інтересів позивача в разі їх порушення.

Щодо заперечення відповідача наявності септика, що є перешкодою для надання саме такої площі як просить позивач, спростовується довідкою КП Теребовлянської міської ради «Теребовля» від 10.03.2015 року (а.с.41) за змістом якої на балансі КП відсутні дані, щодо розміщення його в АДРЕСА_1.

Також в матеріалах справи міститься кадастровий план б/н і дати, виконаний ОСОБА_5, який не вміщує даних щодо заборони площі для обслуговування, яку просила заявниця звертаючись до міської ради.

Відповідно до перелічених документів, необхідна площа даної земельної ділянки повинна становити - 0,0051 га. Тобто додатково 0,0017 га до раніше обґрунтованих 0,0034 га.

Отже, як встановлено апеляційним судом органом місцевого самоврядування надано дозвіл лише під площею будівлі без врахування вимог законодавства для обслуговування цієї будівлі.

З цього приводу позивачка неодноразово зверталась до Теребовлянської міської ради.

Зокрема, в заяві від 24.10.2013р. позивачка просила раду внести зміни в рішення від 25.09.2013 року №1550 змінивши площу ділянки з 0,0034 га на 0,0051 га.

Проте її звернення залишились без розгляду.

Постановою Теребовлянського районного суду від 15.06.2015р. таку бездіяльність ради визнано протиправною та зобов'язано її розглянути заяву ФОП ОСОБА_3 від 24.10.2013р.

За твердженнями представника позивачки постанова суду залишається не виконаною.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 27.04.2007р.) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічна норма викладена у статті 377 ЦК України. Отже, за змістом ст.120 ЗК України вбачається, що надається в користування земельна ділянка, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, з вищенаведених правових підстав рішення сорок шостої сесії шостого скликання Теребовлянської міської ради від 25 вересня 2013 року за № 1550 «Про надання дозволу складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, в оренду ФО-П ОСОБА_3.» в частині визначення в рішенні розміру земельної ділянки площею 0,0034 га для обслуговування власної будівлі ФОП ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 м. Теребовля підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та п.3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

Враховуючи прийняте міьською радою рішення про надання позивачу дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а також набуття позивачем права приватної власності на об'єкт нерухомого майна, апеляційний суд дійшов висновку відносно того, що у позивача виникло право на одержання земельної ділянки в користування та оформлення відповідних документів згідно з приписами чинного законодавства України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та в оренду встановлений статтями 123 і 124 Земельного кодексу України. Ці норми не містить імперативного обов'язку органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування прийняти рішення про надання в користування або укладання договору оренди землі з особою, яка набула право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на цій землі, поза межами встановленої у Кодексі процедури.

Отже, з наведеного слідує, що при прийнятті спірного рішення Теребовлянська міська рада в межах встановленої у Земельному кодексі України процедури, проте всупереч приписам діючого законодавства України не врахувала площі необхідної для обслуговування будівлі, що перебуває у власності позивача, що призвело до прийняття в цій частині незаконного рішення та порушення прав позивача на користування земельною ділянкою площею 0,0051 га.

Згідно ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 249 Господарського кодексу України передбачене, у разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання, останній відповідно до статті 20 цього Кодексу має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.

Оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то наслідком прийняття зазначеними органами, їх посадовими особами рішень із порушенням установленої законом процедури або всупереч нормі закону, або з перевищенням своїх повноважень є визнання таких рішень недійсними.

Пунктом 3.25 ДБН 360-92**, передбачено надання в оренду земельної ділянки з врахуванням необхідної площі для обслуговування будівлі - не менше 1 метра від стін по зовнішніх вимірах.

Отже, суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку, що рішення від 25.09.2013 року №1550 винесене Теребовлянською міською радою відповідає чинному законодавству (станом на час винесення оскаржуваного рішення) та прийнятий у відповідності до вимог норм діючого законодавства.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до вимог норм ст.49 ГПК України проводиться новий розподіл судових витрат. Зокрема, як вбачається з квитанції № ПН4905 (а.с.20) ФОП ОСОБА_3 сплачено 1218,00 грн. судового збору за подання позовної заяви. З квитанції № 0.0.508259793.1 вбачається, що ФОП ОСОБА_3 сплачено 1339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Таким чином, враховуючи задоволення апеляційної скарги з відповідача (Теребовлянської міської ради) на користь ФОП ОСОБА_3 слід стягнути 2557,80 грн. (1218,00 грн.+1339,80 грн. = 2557,80 грн.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 04.02.2016 року в справі №921/43/15-г/6 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Теребовлянської міської ради про визнання недійсним рішення №1550 від 25 вересня 2013 року в частині визначення площі земельної ділянки - задоволити.

4. Визнати недійсним рішення сорок шостої сесії шостого скликання Теребовлянської міської ради від 25 вересня 2013 року № 1550 «Про надання дозволу складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, в оренду ФО-П ОСОБА_3.» в частині визначення розміру земельної ділянки площею 0,0034 га для обслуговування будівлі ФОП ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.

5. Стягнути з Теребовлянської міської ради (вул. Шевченка 8, м. Теребовля, Теребовлянського р-ну, Тернопільської обл., код - 04058456) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2., код - НОМЕР_1) 2557,80 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.

Повний текст постанови виготовлений 04.04.2016 р.