Рішення № 57001371, 04.04.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р.Справа № 922/613/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків до Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм про стягнення коштів в розмірі 8 641,03 грн. за участю :

Представник позивача - ОСОБА_1 довіреність №1992 від 28.12.2015 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації про стягнення основної заборгованості з оплати телекомунікаційних послуг в розмірі 8176,06 грн., пені у розмірі 235,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 204,47 грн. та 3% річних у розмірі 24,59 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про надання телекомунікаційних послу № 043100182 від 15.01.2014 року.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/613/16 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 березня 2016 року.

Ухвалою суду від 22.03.2016 року розгляд справи було відкладено на 04 квітня 2016 року.

30 березня 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо сплачених відповідачем сум та розрахунку пені (вх.№10548), які були досліжені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 04.04.2016 року підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с.39, 50).

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

15 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області (Абонент) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 043100182 (Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених абонентом, а відповідач своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за юридичною природою вказаний договір є договором про надання послуг.

За змістом п. 4.5. Договору порядок оплати наданих послуг - кредитна система оплати.

Вартість послуг, зазначених у п. 4.10. Договору, визначається відповідно до діючих тарифів позивача. У додатку № 2 до Договору зазначено вартість послуг, розраховану на підставі діючих на момент підписання Договору тарифів (п.4.11. Договору).

За умовами п. 4.12. Договору розрахунковий період становить один календарний місяць.

Пунктом 4.16. Договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків за надані послуги, а саме: відповідач зобов'язався оплачувати рахунок за отримані послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

Перелік послуг, які надаються відповідачу та перелік засобів зв'язку в користуванні відповідача сторони визначили у Додатку № 1 до спірного Договору.

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років (п.7.1. договору).

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідні послуги за спірним Договором за період з липня 2015 року по січень 2016 року на загальну суму 9451,06 гривень, що підтверджується відповідними рахунками (арк.с. 22-38), виставленими до сплати відповідачу.

У відповідності до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295, споживач зобов'язаний виконувати умови договору та своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги згідно діючих тарифів.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг та здійснив виплату на суму 1275,00 грн., згідно платіжного доручення №276 від 28.12.2015 року (арк.с. 49), у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача із позовом у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8176,06 грн.

Cтаттею 68 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивача щодо надання ним послуг за Договором про надання телекомунікаційних послуг №043100182 від 15.01.2014 року та, при цьому, не надано суду доказів належного виконання ним грошових зобов'язань перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 8176,06 грн.

Крім суми основного боргу, на підставі п. 5.2. Договору позивачем нараховано за період з 21.08.2015 року по 31.01.2016 року пеню у розмірі 76,25235,91 грн., а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, - три проценти річних в сумі 24,59 грн. та інфляційні втрати у розмірі 204,47 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Сторонами у п. 5.2. договору встановлено, що у разі несплати за надані позивачем послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд дослідивши представлений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи встановлення факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором про надання телекомунікаційних послуг №043100182 від 15.01.2014 року, дійшов висновку, що обраний позивачем початок періоду нарахування за кожним рахунком-актом окремо відповідає встановленому судом моменту виникнення у позивача права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, нарахування пені здійснено позивачем з врахуванням вимог договору, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. У зв'язку з викладеним суд, перевіривши арифметичний розрахунок пені та 3% річних та інфляційних втрат, вважає, що заявлені позивачем 235,91 грн. пені, 24,59 грн. - три проценти річних в сумі та 204,47 грн. інфляційних втрат - є обґрунтованими, заявленими правомірно, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, які складаються з 1378,00 грн. витрат по оплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації (64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04059527) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 25614660) - суму основного боргу в розмірі 8176,06 гривень, збитки від інфляції в розмірі 204,47 гривень, 3 % річних в розмірі 24,59 гривень, пеню в розмірі 235,91 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 гривень.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.04.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

Справа № 922/613/16.