Рішення № 57001176, 06.04.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 915/259/16

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю САНА-ГРУП (54030, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17/12), код 39565958

до відповідача: Дочірнього підприємства Миколаївський аблавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А), код 31159920

про: стягнення 974 925 грн. 18 коп.суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 11.02.2016

Від відповідача - не зявився

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав.

06 квітня 2016 року від позивача супровідним листом від 04.04.2016 надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 974 925 грн. 18 коп., з яких: 944 403 грн. 50 коп. основний борг, 30 521 грн. 68 коп. пеня за прострочення терміну оплати поставленого товару за договором від 03.12.2015 № 312-2.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням уточнення позовних вимоги та письмових пояснень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 04.04.2016.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю САНА-ГРУП (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з Дочірнього підприємства Миколаївський аблавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (надалі-відповідач) заборгованість у розмірі 974 925 грн. 18 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обовязків за договором № 312-2 від 03.12.2015, щодо оплати товару, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 626, 629, 901, 903 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

03 грудня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 312-2 (надалі-договір), відповідно до якого позивач зобовязується постачати відповідачу дизельне паливо (надалі-товар), узгодженими партіями, а відповідач зобовязується його оплатити та прийняти в кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з позивачем. Кількість та асортимент товару, для постачання за цим договором визначається відповідно до заявок відповідача (п. 1.1 договору).

Відповідно до пп. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору ціна за одиницю товару на дату укладення договору становить 16,50 грн./л. та може змінюватись у відповідності до п.4.2.. Ціна за одиницю товару встановлюється в національній валюті України та є динамічною. Вартість товару визначається позивачем за погодженням з відповідачем за пять робочих днів до постачання цього товару. Відповідач здійснює оплату товару відповідно до виставленого рахунку з відтермінуванням платежів протягом 30 календарних днів після отримання товару. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок-фактури від позивача. Датою передачі товару вважається дата вручення товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними із зазначенням ціни та загальної вартості партії товару.

Згідно пп.5.1, 5.3 договору при невиконання або неналежному виконанні зобовязань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України. За прострочення терміну оплати, вказаного в п.4.3 на поставку для кожної партії товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення, діючої у період прострочення платежу.

Розділом 7 договору передбачено, що усі спори, що виникають за з цього Договору або повязані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

Даний договір набирає чинності та вступає в силу з дати його укладання і підписання сторонами та діє до 03.12.2016., а у випадку необхідності договір може бути пролонговано за згодою сторін (п.8.4 договору).

На виконання умов Договору та видаткових накладних №09 від 14.01.2016, №13 від 18.01.2016 та №10 від 22.01.2016 поставив Відповідачу паливно-мастильні матеріали, а саме: дизельне паливо ULSD 10 PPM клас Е, Євро-5 у кількості - 57239 л., за ціною 13,75 грн., всього на суму 514 163 грн. 00 коп., 340 740грн. 00 коп. та 95 500 грн. 50 коп. на загальну суму 950 403 грн. 50 коп. (а.с.29-30, 32).

Проте, Відповідач свої зобовязання в частині оплати товару з видатковими накладними не виконав.

У звязку з невиконанням Відповідачем умов Договору, Позивач звернувся до ДП Миколаївський аблавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України з претензією № 2502-1 від 25.02.2016 про стягнення боргу за договором у розмірі 950 403 грн. 50 коп. (а.с.26).

Відповідно до актів звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на січень 2016 року становить 950 403 грн. 50 коп., за березень 2016 року 944 403 грн. 50 коп. Дані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками (а.с. 27).

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного

виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в сумі 944 403 грн. 50 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.5.3 договору сторони погодили, що за прострочення терміну оплати, вказаного в п.4.3 на поставку для кожної партії товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення, діючої у період прострочення платежу.

Пунктом 2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем нарахована Відповідачу пеня: за період з 14.02.2016 по 14.03.2016 у сумі 17 892 грн. 87 коп., за період з 18.02.2016 по 18.03.2016 10 222 грн. 20 коп., за період з 22.02.2016 по 18.03.2016 2 406 грн. 61 коп. (розрахунок додається).

Враховуючи вищезазначене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою та підлягає задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Миколаївський аблавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САНА-ГРУП (54030, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17/12, код 39565958) заборгованість в сумі 974 925 (девятсот сімдесят чотири тисячі девятсот двадцять пять) грн. 18 коп., з яких: 944 403 (девятсот сорок чотири тисячі чотириста три) грн. 50 коп. основний борг, 30 521 (тридцять тисяч пятсот двадцять одна) грн. 68 коп. пеня за прострочення терміну оплати товару, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 14 623 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов