Рішення № 57000963, 28.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р. Справа № 911/618/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехносервіс, Київська обл., м. Славутич

про стягнення 53 413,69 гривень

за участю представників:

від позивача: Іванкіна (довіреність №14-91 від 18.04.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.02.2016 Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі-ПАТ «НАК «Нафтогаз»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехносервіс (далі-ТОВ Комунтехносервіс/відповідач) про стягнення 53 413, 69 грн, з яких: 35 401,78 грн пені, 9 880,60 грн інфляційних втрат та 8 131,31 грн 3% річних, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу за договором №13/3626-ТЕ-17 від 31.05.2013.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2016 порушено провадження у справі №911/618/16, розгляд справи призначено на 15.03.2016.

15.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло електронне повідомлення №14 від 14.03.2016 про відкладення розгляду означеної справи, у звязку з неможливістю представника Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехносервіс бути присутнім у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2016 розгляд справи відкладено на 28.03.2016.

У судове засідання 28.03.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013 між НАК «Нафтогаз України» (далі-продавець) та Комунтехносервіс (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3626-ТЕ-17 (далі-договір), відповідно до якого продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. п. 3.3. та 11.1. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2013 і діє в частині передачі газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, протягом червня-вересня 2013 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 1 710 643,94 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- б/н від 21.10.2016 за поставлений газ у червні 2013 року на суму 223 767,16 грн,

- б/н від 21.10.2013 за поставлений газ у липні 2013 року на суму 415 644,82 грн,

- б/н від 31.08.2013 за поставлений газ у серпні 2013 року на суму 536 794,26 грн,

- б/н від 30.09.2013 за поставлений газ у вересні 2013 року на суму 534 437,70 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обовязки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням погоджених сторонами строків, а саме, сплативши:

- 50 000,00 грн 05.08.2013, 100 000,00 грн 09.08.2013, 100 000,00 грн - 14.08.2013, зарахованих позивачем в рахунок оплати газу за червень 2013 року, та частково за липень 2013 року у розмірі 26 232,84 грн;

- 50 000,00 грн 15.08.2013, 100 000,00 грн 11.09.2013, 40 000,00 грн 16.09.2013, 60 000,00 грн 18.09.2013, 100 000,00 грн 19.09.2013, 95 000,00 грн 23.09.2013, зарахованих позивачем в рахунок оплати газу за липень 2013 року, та частково за серпень 2013 року у розмірі 60 588,02 грн;

- 95 000,00 грн 23.09.2013, 90 000,00 грн 30.09.2013, 100 000,00 грн 17.10.2013, 725 643,94 грн 16.01.2014, зарахованих позивачем в рахунок оплати газу за серпень 2013 року та за вересень 2013 року у розмірі 534 437,70 грн.

Вищезазначені обставини щодо здійснення відповідачем оплат підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою по операціям згідно договору №13/3626-ТЕ-17 за період з 01.01.2013 по 31.10.2015, за підписом головного бухгалтера позивача.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, що полягає у порушенні передбачених п. 6.1 договору строків оплати вартості газу, поставленого протягом червня-вересня 2013 року, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема:

- 35 401,78 грн пені, нарахованої за періоди:

з 14.07.2013 по 05.08.2013 на суму 223 767, 16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 06.08.2013 по 09.08.2013 на суму 173 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 10.08.2013 по 14.08.2013 на суму 73 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 14.08.2013 по 14.08.2013 на суму 415 644,82 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 15.08.2013 по 15.08.2013 на суму 389 411,93 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 16.08.2013 по 11.09.2013 на суму 339 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 12.09.2013 по 16.09.2013 на суму 239 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 17.09.2013 по 18.09.2013 на суму 199 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 19.09.2013 по 19.09.2013 на суму 139 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 20.09.2013 по 20.09.2013 на суму 39 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 14.09.2013 по 20.09.2013 на суму 536 794,26 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 21.09.2013 по 23.09.2013 на суму 476 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 24.09.2013 по 30.09.2013 на суму 381 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 01.10.2013 по 17.10.2013 на суму 291 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 18.10.2013 по 16.01.2014 на суму 191 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 14.10.2013 по 16.01.2014 на суму 534 437,70 грн заборгованості за вересень 2013 року,

- 8 131,31 грн 3% річних, нарахованих за періоди:

з 14.07.2013 по 05.08.2013 на суму 223 767, 16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 06.08.2013 по 09.08.2013 на суму 173 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 10.08.2013 по 14.08.2013 на суму 73 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 14.08.2013 по 14.08.2013 на суму 415 644,82 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 15.08.2013 по 15.08.2013 на суму 389 411,93 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 16.08.2013 по 11.09.2013 на суму 339 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 12.09.2013 по 16.09.2013 на суму 239 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 17.09.2013 по 18.09.2013 на суму 199 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 19.09.2013 по 19.09.2013 на суму 139 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 20.09.2013 по 20.09.2013 на суму 39 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 14.09.2013 по 20.09.2013 на суму 536 794,26 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 21.09.2013 по 23.09.2013 на суму 476 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 24.09.2013 по 30.09.2013 на суму 381 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 01.10.2013 по 17.10.2013 на суму 291 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 18.10.2013 по 16.01.2014 на суму 191 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 14.10.2013 по 16.01.2014 на суму 534 437,70 грн заборгованості за вересень 2013 року,

- 9 880,60 грн інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 01.09.2013 по 31.09.2013 на 536 794,26 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 01.10.2013 по 30.10.2013 на 291 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 01.11.2013 по 31.01.2014 на 192 371,06 грн заборгованості за серпень 2013 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

з 01.10.2013 по 31.01.2014 на 534 437,70 грн заборгованості за вересень 2013 року.

Водночас, позивач згідно письмових пояснень підтвердив відсутність укладених між сторонами договорів про організацію взаєморозрахунків та/або спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів приймання-передачі природного газу за червень-вересень 2013 року без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу та, відповідно, породжує для останнього обовязок щодо його оплати у повному обсязі, у відповідності до п. 6.1 договору, до 14.07.2013, 14.08.2013, 14.09.2013 та 14.10.2013 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Натомість, в порушення наведених законодавчих та договірних положень відповідач вартість газу, поставленого протягом червня-вересня 2013 року, оплатив з порушенням погоджених сторонами строків, що свідчить про підставність вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення договірних зобов'язань.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Положеннями п. 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого газу у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 6.1 договору, тобто з 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та припиняється частково/повністю в день, що передує дню проведення часткових/остаточних розрахунків відповідно.

Аналогічна правова позиція про безпідставність включення у розрахунок пені дати сплати заборгованості викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №927/989/14.

Враховуючи вищевикладене, а також безпідставне включення позивачем до періоду обрахунку пені днів фактичної сплати заборгованості, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 14.07.2013 по 04.08.2013 на суму 223 767, 16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 05.08.2013 по 08.08.2013 на суму 173 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 09.08.2013 по 13.08.2013 на суму 73 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 14.08.2013 по 14.08.2013 на суму 389 411,98грн заборгованості за липень 2013 року,

з 15.08.2013 по 10.09.2013 на суму 339 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 11.09.2013 по 15.09.2013 на суму 239 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 16.09.2013 по 17.09.2013 на суму 199 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 18.09.2013 по 18.09.2013 на суму 139 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 19.09.2013 по 19.09.2013 на суму 39 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 14.09.2013 по 19.09.2013 на суму 536 794,26 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 20.09.2013 по 22.09.2013 на суму 476 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 23.09.2013 по 29.09.2013 на суму 381 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 30.09.2013 по 16.10.2013 на суму 291 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 17.10.2013 по 15.01.2014 на суму 191 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 14.10.2013 по 15.01.2014 на суму 534 437,70 грн заборгованості за вересень 2013 року,

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм закону та положень договору, становить 34 790,35 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 35 401,78 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 34 790,35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З системного аналізу наведеної норми суд дійшов висновку, що нарахування індексу інфляції згідно вищевказаної статті відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому, за весь період прострочення.

З огляду наведеного, приписи ст. 625 ЦК України передбачають збільшення суми боргу на індекс інфляції за весь період прострочення, а не наростаючим порядком з урахуванням щомісячного збільшення, у той час, як позивачем інфляційні витрати нараховувалися не на саму суму боргу, що мала місце у кожному розрахунковому періоді, а на суми боргу, які вже збільшені на розмір інфляційними втрат, що суперечить положенням ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.11.2013 у справі №905/439/13.

Враховуючи вищевикладене, встановлені п. 6.1 договору строки остаточних розрахунків за спожитий газ, а також дні здійснення відповідачем розрахунків за договором, суд здійснював перерахунок заявлених до стягнення:

- 3% річних, за періоди:

з 14.07.2013 по 04.08.2013 на суму 223 767, 16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 05.08.2013 по 08.08.2013 на суму 173 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 09.08.2013 по 13.08.2013 на суму 73 767,16 грн заборгованості за червень 2013 року,

з 14.08.2013 по 14.08.2013 на суму 389 411,98грн заборгованості за липень 2013 року,

з 15.08.2013 по 10.09.2013 на суму 339 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 11.09.2013 по 15.09.2013 на суму 239 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 16.09.2013 по 17.09.2013 на суму 199 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 18.09.2013 по 18.09.2013 на суму 139 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 19.09.2013 по 19.09.2013 на суму 39 411,98 грн заборгованості за липень 2013 року,

з 14.09.2013 по 19.09.2013 на суму 536 794,26 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 20.09.2013 по 22.09.2013 на суму 476 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 23.09.2013 по 29.09.2013 на суму 381 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 30.09.2013 по 16.10.2013 на суму 291 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 17.10.2013 по 15.01.2014 на суму 191 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 14.10.2013 по 15.01.2014 на суму 534 437,70 грн заборгованості за вересень 2013 року,

- інфляційних втрат за періоди:

з 14.09.2013 по 19.09.2013 на суму 536 794,26 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 20.09.2013 по 22.09.2013 на суму 476 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 23.09.2013 по 29.09.2013 на суму 381 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 30.09.2013 по 16.10.2013 на суму 291 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 17.10.2013 по 15.01.2014 на суму 191 206,24 грн заборгованості за серпень 2013 року,

з 14.10.2013 по 15.01.2014 на суму 534 437,70 грн заборгованості за вересень 2013 року.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, перерахованих судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням вимог вищезазначених норм закону та положень договору, становить 7 990,72 грн та 8 382,07 грн відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8 131,31 грн 3% річних та 9 880,60 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 990,72 грн та 8 382,07 грн відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 549, 611, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехносервіс (07101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 3183526) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720):

- 34 790 (тридцять чотири тисячі сімсот девяносто) грн 35 коп. пені,

- 7 990 (сім тисяч девятсот девяносто) грн 72 коп. 3% річних;

- 8 382 (вісім тисяч триста вісімдесят дві) грн 07 коп. інфляційних втрат,

- 1 319 (одну тисячу триста девятнадцять) грн 94 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.04.2016.

Суддя В.А. Ярема