Ухвала суду № 57000661, 06.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

06.04.2016Справа № 910/5646/16

За заявою: приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" особа, щодо якої заявник просить вжити запобіжні заходи:товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ВЕБ" про:вжиття запобіжних заходів.

Суддя Балац С.В.

Представники:

заявника: Фрідман Д.А. - керівник;

ТОВ "ЕКСПО ВЕБ": Соколовська Я.В. за довіреністю б/н від 05.04.2016 р.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Заявник звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів, а саме:

- накласти арешт на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень № 319 (нежилі приміщення № 1-17) (в літ. "А"), загальна площа - 289,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 139283680000.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2016 заяву приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" про вжиття запобіжних заходів залишено без руху, надано час заявнику для усунення недоліків.

До господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи від приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 30.03.2016 про залишення заяви про вжиття запобіжних заходів без руху.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 заяву приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду, її розгляд призначено на 06.04.2016.

В судовому засіданні 06.04.2016 представник заявника підтримав правову позицію викладену в своїй заяві.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ВЕБ" заперечив проти задоволення зазначеної вище заяви.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає про те, що 03.10.2012 р. публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (далі - ПАТ «Міський комерційний банк») та товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» (далі - ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ») уклали Кредитний договір № 886/980-ЮО (далі - Кредитний договір).

Також 03.10.2012 р. ПАТ «Міський комерційний банк» та приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (далі - ПрАТ «Лізинг ІТ», Заявник) уклали Договір іпотеки №886/980-ЮО/І від 03.10.2012 р. (далі - Договір іпотеки), який забезпечує виконання зобов'язань ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за Кредитним договором.

Предметом іпотеки є нежиле приміщення за адресою м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень №319 (нежилі приміщення №1-17) (в літ. «А»), загальна площа 289,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 139283680000, (далі - Нежиле приміщення).

Правовстановлюючим документом на Нежиле приміщення є Свідоцтво про право власності серія САВ № 869041.

Договір іпотеки містить в собі ще один договір - про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку - в формі застереження, про що зазначено в розділі 3.2, а саме в пункті 3.2.4 (підпункти 3.2.4.1.та 3.2.4.2.) Договору іпотеки.

05.02.2016 ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» отримали листи з заявами-вимогами від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (далі - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо») про усунення порушень (в порядку ст.ст. 35, 36 ЗУ «Про іпотеку») (далі - Заяви-вимоги).

В Заявах-вимогах ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» повідомляє, що 26.01.2016 набуло права іпотекодержателя, що сталося внаслідок послідовності відступлення прав іпотекодержателя за Договором іпотеки та який забезпечує виконання зобов'язань ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за Кредитним договором.

В Заявах-вимогах зазначається така послідовність відступлень прав.

Від ПАТ «Міський комерційний банк» право іпотекодержателя перейшло до Публічного акціонерного товариства «Банк професійного фінансування» (далі - ПАТ «Профін Банк») - Договір відступлення права вимоги № 1/2014 від 26.08.2014 р. Договір відступлення прав за договором іпотеки від 12.09.2014 р. (Раніше, 06.01.2015 р. ПрАТ «Лізинг ІТ» вже отримувало від ПАТ «Профін Банк» інформацію про перехід до нього прав кредитора та іпотекодержателя, але на чисельні запити ПрАТ «Лізинг ІТ» до ПАТ «Профін Банк» останній не надав жодних доказів переходу прав до нього).

Від ПАТ «Профін Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс») - Договори від 25.01.2016.

Від ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - Договір про відступлення прав вимоги від 25.01.2016 р. та Договір про відступлення прав за іпотечним договором від 26.01.2016 р.

Водночас, у Заявах-вимогах повідомлялось, що станом на 25.01.2016 р. існує заборгованість ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за Кредитним договором та у разі непогашення заборгованості у 30-денний термін, буде ініційоване примусове стягнення предмету іпотеки відповідно до умов Договору іпотеки в судовому порядку або в інший спосіб, відповідно до законодавства України.

У відповідь на отриману Заяву-вимогу, 16.02.2016 р. ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» направили на адресу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» свої вимоги надати докази прав іпотекодержателя відповідно до норми ч. 2 ст. 527 ЦК України та одночасно з цим направили повідомлення про такі свої вимоги на адресу нотаріусу, який передавав заяви-вимоги ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ».

Разом з цим, повідомили, що норми ч. 2 ст. 517 ЦК України дозволяють боржнику не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Також зазначили, що виходячи зі змісту ст. 613 ЦК України строк надання таких доказів є часом прострочення кредитора.

02.03.2016 ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» отримали від ТОВ «Фінансова ломпанія Інвест-Кредо» відповіді, в яких останнє надало копії документів, але вони на думку ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» не є доказом реальної наявності у ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» прав іпотекодержателя та кредитора (перш за все, серед наданих документів були відсутні докази перерахування грошових коштів новим кредитором попередньому кредитору, а згідно з наданими договорами про відступлення, права вимоги до нового кредитора переходять виключно після перерахування новим кредитором коштів попередньому кредитору).

Того самого дня, 02.03.2016 ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» направили до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» повторні вимоги, в яких вказали які саме документи ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» будуть вважати доказами реальної наявності у ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» прав вимоги за договором кредиту та права іпотекодержателя за договором іпотеки. ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» отримало такі повторні вимоги 04.03.2016 від ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» (як від боржника), та 14.03.2016 від ПрАТ «Лізинг ІТ».

Одночасно з цим, 24.03.2016, ПрАТ «Лізинг ІТ» за власною ініціативою отримало Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої дізналося, що Нежиле приміщення (по реєстраційному номеру об'єкта нерухомого майна 139283680000) (далі - інформаційна довідка) - має нового власника, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо Веб» (код ЄДРПОУ 40192015).

Згідно з Інформаційною довідкою, право власності на Нежиле приміщення 16.03.2016 р. перейшло до ТОВ «Експо Веб» від ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» за договором про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі договору іпотеки, який було укладено 14.03.2016 між ТОВ «Експо Веб» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», який в свою чергу виходячи з Інформаційної довідки забезпечував зобов'язання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» перед ТОВ «Експо Веб» на суму 3.200.000,00 грн. зі строком виконання 29.03.2016.

Таким чином, відповідно до даних Реєстра прав власності на нерухоме майно, ПрАТ «Лізинг ІТ» вже не є власником Нежилого приміщення, а новим власником Нежилого приміщення є ТОВ «Експо Веб».

Заявник вважає, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не мало права на стягнення Нежилого приміщення з ПрАТ «Лізинг ІТ» до надання ПрАТ «Лізинг ІТ» та ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» доказів реального переходу до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» прав кредитора за Кредитним договором та доказів реального переходу до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» права іпотекодержателя за Договором іпотеки.

Також, ПрАТ «Лізинг ІТ» зазначає, що ПАТ «Міський комерційний банк» не мав права на передачу прав іпотекодержателя без погодження такої передачі з ПрАТ «Лізинг ІТ», як з іпотекодавцем, оскільки таке погодження вимагається змістом Договору іпотеки.

Окрім цього, заявник зазначив, що має намір звернутись до господарського суду з метою відновлення прав на Нежиле приміщення за ПрАТ «Лізинг ІТ» з вимогами про визнання незаконними дій ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» щодо реєстрації прав на Нежиле приміщення за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та щодо подальшої передачі цього права ТОВ «Експо Веб»; про скасування державної реєстрації цих прав.

Дослідивши заяву про вжиття запобіжних заходів, заслухавши пояснення представників заявника та товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ВЕБ", суд, вважає за доцільне її задовольнити з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Із змісту зазначеної норми вбачається, що із заявою про вжиття запобіжних заходів має право звернутись особа, яка має підстави вважати, що існує реальна загроза порушення її прав. Запобіжні заходи за своєю природою є заходами, спрямованими на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою як найшвидшого реагування на протиправні дії.

Статтею 43-2 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік видів запобіжних заходів, які може застосувати суд. Зокрема до видів запобіжних заходів віднесено накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Під суттю запобіжного заходу слід розуміти конкретизацію дії, яка має бути спрямована на реалізацію запобіжного заходу. Якщо в заяві йдеться про накладання арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб, необхідно вказати, яке майно необхідно піддати арешту, кому воно належить, у кого воно знаходиться і на яких правових підставах.

Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.

Вирішуючи питання про необхідність вжиття запобіжних заходів, господарський суд повинен встановити підстави вжиття запобіжних заходів, а саме: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав та реальність такої загрози. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 43-4, у разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Із поданої заявником заяви та наданих в судовому засіданні 06.04.2016 пояснень, судом встановлено, що 03.10.2012 р. публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» уклали Кредитний договір № 886/980-ЮО. Також 03.10.2012 р. ПАТ «Міський комерційний банк» та приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» уклали Договір іпотеки №886/980-ЮО/І від 03.10.2012 р., який забезпечує виконання зобов'язань ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» за Кредитним договором. Предметом іпотеки є нежиле приміщення за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень №319 (нежилі приміщення №1-17) (в літ. «А»), загальна площа 289,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 139283680000. Правовстановлюючим документом на Нежиле приміщення є Свідоцтво про право власності - серія САВ № 869041. Однак, шляхом укладання низки договорів, без згоди заявника, права іпотекодержателя були передані ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

При цьому, згідно з Інформаційною довідкою, право власності на Нежиле приміщення 16.03.2016 р. перейшло до ТОВ «Експо Веб» від ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» за договором про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі договору іпотеки, який було укладено 14.03.2016 між ТОВ «Експо Веб» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», який в свою чергу виходячи з Інформаційної довідки забезпечував зобов'язання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» перед ТОВ «Експо Веб» на суму 3 200 000,00 грн. зі строком виконання 29.03.2016.

Суд відзначає, що вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

Як передбачено ч. 3 ст. 43-3 Господарського процесуального кодексу України, після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову, тобто застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та задоволення законних вимог позивача.

Отже, при вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Розглянувши документи, надані в обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про виконання заявником вимог ст.ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо доведення обов'язкових умов для вжиття запобіжних заходів.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, судом визнається обґрунтованим припущення заявника щодо можливості незаконного відчуження майна, на яке заявник просить накласти арешт, у тому числі шляхом його продажу чи в інший спосіб.

Крім того, суд відзначає, що задоволення даної заяви про вжиття запобіжних заходів відповідає вимогам адекватності і співмірності, оскільки не покладає на заінтересованих осіб ніякого зайвого обтяження, проте дозволяє створити належні умови для реалізації заявником права на судовий захист.

Разом з тим, вид запобіжного заходу, який заявник просить суд вжити у своїй заяві відповідає вимогам ст. 43-2 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене господарський суд вважає за необхідне вжити щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ВЕБ" запобіжні заходи шляхом накладення арешту на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень № 319 (нежилі приміщення № 1-17) (в літ. "А"), загальна площа - 289,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 139283680000.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43-1, 43-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву приватного акціонерного товариства "ЛІЗИНГ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" про вжиття запобіжних заходів щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ВЕБ" задовольнити.

2. Накласти арешт на нежиле приміщення за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, будинок 28, група приміщень № 319 (нежилі приміщення № 1-17) (в літ. "А"), загальна площа - 289,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 139283680000.

3. Ухвала про вжиття запобіжних заходів набирає законної сили з 06.04.2016 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.04.2017.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28; ідентифікаційний код: 33149830).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо Веб» (01133, м. Київ, вулиця Мечникова, буд. 14/1; ідентифікаційний код: 40192015).

Суддя С.В. Балац