Ухвала суду № 57000655, 05.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2016 р. Справа№ 914/171/16

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про звільнення незаконного нежитлового приміщення (виселення) та стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки в сумі 101 876,15 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від позивача: Малиняк В.А. - представник за довіреністю від 05.01.2016р. №2302-вих-14;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про звільнення незаконного нежитлового приміщення (виселення) та стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки в сумі 101 876,15 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2016р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.02.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 08.02.2016р. розгляд справи відкладено на 29.02.2016р., а 29.02.2016р. на 14.03.2016р.

14.03.2016р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 28.03.2016р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 28.03.2016р. розгляд справи відкладено на 05.04.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф - 3449-5 від 02.12.2005р. не повернув об'єкт оренди після припинення його дії, а тому просить звільнити та повернути орендоване приміщення. Крім цього, просить стягнути заборгованість з орендної плати та неустойки в сумі 101 876,15 грн.

В судовому засіданні 05.04.2016р. з'ясовано, що орендоване майно передане позивачу 08.02.2016р. згідно акту приймання - передачі.

Також представником позивача на вимогу суду, подано додаткові пояснення (вх. № 14923/16 від 05.04.2016р.), у яких зазначено, що ним здійснено перевірку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації стосовно відповідача, і така інформація відсутня, причиною чого може бути відсутність перереєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив. ОСОБА_1 подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання з поважних причин. Просить в задоволенні позову відмовити повністю з підстав зазначених в поясненнях по справі та з врахуванням заяви про застосування строку позовної давності.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010)).

Суд оглянувши та дослідивши наявні у справі документи не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки дане клопотання є безпідставним, подане неодноразово, що призводить до затягування розгляду справи і порушення строків, передбачених ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.12.2005р. між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф - 3449-5, що підписаний та скріплений печатками сторін, та нотаріально посвідчений.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.03.2016р. № 21809883, здійсненого на електронний запит суду, що записів щодо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не знайдено.

Також, із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.03.2016р. № 21809829, здійсненого на електронний запит суду вбачається, що записів за реєстраційним номером облікової картки платників податків ФО-П ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) не знайдено.

Суд зобов'язав позивача надати розгорнутий витяг з ЄДР ЮО та ФО-П на відповідача, однак, як зазначив позивач у додаткових пояснення, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформація стосовно відповідача відсутня.

Крім цього, Актом № 1405-НП/14 від 27.10.2014р. проведення перевірки приміщення згідно договору № Ф - 3449-5 від 02.12.2005р. встановлено, що дане приміщення орендує гр. ОСОБА_1

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» з наступними змінами та доповненнями передбачено, що відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Із спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійсненого на електронний запит суду вбачається, що записів щодо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не знайдено.

З письмових пояснень позивача вбачається, що відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації стосовно відповідача відсутні.

Отже з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення і підчас розгляду справи в суді інформаціz про правовий статус гр. ОСОБА_1, як ФОП відсутня.

Належних та допустимих доказів здійснення відповідачем підприємницької діяльності сторонами не подано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

(з врахування правової позиції постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. у справі № 922/5674/15).

При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1 218,00 грн. та 1 500,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 49, п. 6 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі припинити.

Суддя Коссак С.М.