Рішення № 57000603, 04.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016р. Справа№ 914/589/16

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НОВАКОММЕРС», м. Боярка,

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Реал Україна», м. Львів,

про: стягнення 78 549,47 грн

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 10.03.16р.;

відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НОВАКОММЕРС» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Реал Україна» про стягнення 78 549,47 грн

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки № 12/01-01 від 12.01.2016 р. не здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 38 637,00 грн, крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 193,85 грн, 3% річних 81,62 грн, штраф 38 637,00 грн

Ухвалою суду від 03.03.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.03.2016 р.

В судове засідання 21.03.2016 р. представник позивача зявився, вимоги ухвали суду від 03.03.2016р. виконав частково, надав довідку про відсутність тотожного спору та оригінали витребуваних ухвалою суду документів, п. 3.3. ухвали суду від 03.03.2016р. не виконав.

В судове засідання 21.03.2016 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою вказаною у позовній заяві, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 03.03.2016р. не виконав.

На розгляд господарського суду Львівської області подано заяву позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НОВАКОММЕРС» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні ТОВ «Реал Україна» (ЄДРПОУ 35145597) у розмірі 78 549,47 грн (ціна позову) та 1378,00 грн (судовий збір), а разом на суму 79 927,47 грн, що є на рахунку 2600901646024 у ПАТ «КРЕДОБАНК» МФО 325365 або на будь-яких інших рахунках відповідача.

Ухвалою суду від 21.03.2016р. в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено з підстав наведених в ухвалі суду. Розгляд справи відкладено на 04.04.2016 р.

В судове засідання 04.04.2016 р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 04.04.2016 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою вказаною у Виписці з ЄДРПОУ, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.03.2016 р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 січня 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НОВАКОММЕРС» (постачальник, надалі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Реал Україна» (покупець, надалі - відповідач) укладено договір постачання № 12/01-01 (надалі Договір). (а/с 22)

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) покупця товар, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, кількість, ціни та вартість товару, що є предметом поставки за цим Договором, строки та базис поставки вказуються у накладних.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною вказаною у накладних. Розрахунки за цим Договором проводяться у безготівковому порядку протягом 10 днів з моменту отримання покупцем товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 55 100,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №НО-00000074 від 16.01.2016 р., №НО-00000129 від 22.01.2016 р. (а/с 38, 39))

Відповідачем частково виконано зобовязання за Договором в частині оплати отриманого товару, а саме в сумі 16 463,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача основну заборгованість за Договором в розмірі 38 637,00 грн

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених цим Договором, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. Договору за порушення умов цього Договору винна сторона сплачує штраф в розмірі ста відсотків від загальної суми порушення.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача пеню 1 193,85 грн, 3 % річних 81,62 грн, штраф 38 637,00 грн

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 38 637,00 грн не погасив, щодо позову не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, 12 січня 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НОВАКОММЕРС» (постачальник, надалі - позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Реал Україна» (покупець, надалі - відповідач) укладено договір постачання № 12/01-01.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) покупця товар, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором прийняти та оплатити його.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною вказаною у накладних. Розрахунки за цим Договором проводяться у безготівковому порядку протягом 10 днів з моменту отримання покупцем товару.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 55 100,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №НО-00000074 від 16.01.2016 р., №НО-00000129 від 22.01.2016 р.

Відповідачем частково виконано зобовязання за Договором в частині оплати отриманого товару, а саме в сумі 16 463,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача основну заборгованість за Договором в розмірі 38 637,00 грн

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 637,00 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених цим Договором, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. Договору за порушення умов цього Договору винна сторона сплачує штраф в розмірі ста відсотків від загальної суми порушення.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача пеню 1 193,85 грн, 3 % річних 81,62 грн, штраф 38 637,00 грн

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені 1 193,85 грн та штрафу 38 637,00 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем порушено умови договору про надання послуг в частині своєчасної сплати їх вартості, тому вимога позивача про стягнення 81,62 грн 3% річних є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Реал Україна» (79024, м. Львів, вул. Нововознесенська, буд. 1, ідентифікаційний код 35145597) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НОВАКОММЕРС» (08150, м. Боярка, вул. Будівельна, 3/1, ідентифікаційний код 37757233) заборгованість в розмірі 38 637,00 грн, пеню - 1 193,85 грн, 3% річних 81,62 грн, штраф 38 637,00 грн та 1 378,00 грн судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.04.2016 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.