Рішення № 57000568, 06.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/17/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2016 Справа № 908/548/16

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну, м. Запоріжжя

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення 12 676, 24 грн.

суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - П'ятковська О. О., на підставі довіреності № 34/2019 від 05.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну, м. Запоріжжя із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором № 203205 «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді» від 01.11.2008 р. в розмірі 12 676, 24 грн., яка складається з основного боргу в сумі 7 709, 15 грн., 3 % річних у розмірі 464,17 грн. інфляційних втрат у розмірі 4502, 92 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 25.02.2016 р., справу 908/548/16 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2016 р. порушено провадження у справі № 908/548/16. Справі присвоєно номер провадження 10/17/16, її розгляд призначено на 28.03.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача у судове засідання 28.03.2016 р. не з'явився, відзив не направив, ніяких клопотань не надав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача, ненадання відзиву на позовну заяву, суд було відкладено розгляд справи на 06.04.2016 р. о 09:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача у судове засідання 06.04.2016 р. вдруге не з'явився, відзив не направив, ніяких клопотань не надав.

Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України",

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 06.04.2016 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Концерн „Міські теплові мережі" діє на підставі статуту. Відповідно до Статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 263З-IV (надалі - Закон), „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Зокрема, в Законі та в Правилах законодавець надає поняття „Споживач":

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон);

- споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).

Між Концерном „Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „МТМ" Орджонікідзевського району (надалі - Позивач, Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, Споживач) було укладено Договір № 203205 „Купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді" від 01.11.2008 року (надалі - Договір).

Правовий статус Відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 06.08.2002 року, а також даними з безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.02.16 р.

Згідно и. 1.1 Договору Позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Відповідачу, а Відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього Договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до додатку № 1а Договору, а також Додаткової угоди № 1 від 01.05.2009 р. до Договору - теплова енергія постачалась в нежитлові приміщення, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_2, V підвальне приміщення літ. А-5; АДРЕСА_3 прим. 32, які Відповідачеві належать на правах приватної власності, що підтверджується Договорами купівлі-продажу від 27.08.2004 р., від 22.02.2008 р., а також Витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.09.2004 р., 06.03.2008 р.

Концерн «Міські теплові мережі» виконав усі умови Договору.

Так, у серпні 2013 р.; а також з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. Концерн „МТМ" відпустив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 709,15 грн. За вказаний період Відповідач не здійснив жодної оплати за відпущену теплову енергію. У зв'язку з чим, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за спірний період в сумі 7 709,15 грн.

Згідно з п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4. Договору).

Згідно п. 6.7. Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідач не з'явився до Позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. А тому, Позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу Відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на Позивача умовами Договору.

Крім того, 23.11.2015 року, на адресу Відповідача були повторно цінним листом з описом направлені рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період.

Споживач, згідно п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. Договору).

Крім того, п. 3.2.26 Договору - "передбачено, що Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, а пунктом 4.1.9 Договору передбачено, що Теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії в термін передбачений умовами Договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання -передачі теплової енергії на адресу Концерну „МТМ" не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати за відповідні періоди.

Згідно Закону серед основних обов'язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Відповідно до Правил Споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок* оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Інфляційні витрати за весь період порушення грошових зобов'язань складають 4 502,92 грн. З % річних за весь період порушення грошових зобов'язань складає 464,17 грн.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у зв'язку із не виконанням своїх зобов'язань у Відповідача виник борг на загальну суму 12 676 грн. 24 коп., з них:

- 7 709 грн. 15 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді.;

- 464 грн. 17 коп. - 3 % річних.;

- 4 502 грн. 92 коп. - інфляційні витрати.

Як вбачається з наданих до суду документів, свої зобов'язання за договором № 203205 «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді» від 01.11.2008 р. позивачем виконано у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, відзив на адресу суду не надав. Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Справа була розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, без надання відзиву за наявними в ній матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором № 203205 «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді» від 01.11.2008 р. в розмірі 12 676, 24 грн., яка складається з основного боргу в сумі 7 709, 15 грн., 3 % річних у розмірі 464,17 грн. інфляційних втрат у розмірі 4502, 92 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо обґрунтованих доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського р-ну, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використанню № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957) - основний борг в сумі 7 709 (сім тисяч сімсот дев'ять) грн. 15 коп.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", код МФО 313957) - 3 % річних у розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 14 коп.; інфляційні втрати у розмірі 4502 (чотири тисячі п'ятсот дві) грн. 92 коп.; судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати відповідні накази.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 07.04.2016 р.