Рішення № 57000478, 28.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р.Справа № 911/386/16

за позовомприватного акціонерного товариства «Івекс Капітал», м. Київ,

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Олімп», с. Яблунівка Макарівського району,

пророзірвання договору та стягнення 81 799,05 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 11.01.2016р. № 11/01-06;

від відповідача:не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач приватне акціонерне товариство «Івекс Капітал», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.02.2016р. до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Олімп», с. Яблунівка Макарівського району, в якому просить суд 1) розірвати договір доручення від 20.06.2013р. №БД-23/13; БОД-34288/13, укладений між позивачем та відповідачем, на підставі ст. 651 ЦК України у звязку із істотним порушенням його умов відповідачем, 2) стягнути з відповідача 81 799,05 грн., в тому числі: 43 917,55 грн. сплаченого авансу та нараховані за період з 31.07.2013 по 11.01.2016р. відповідно до ст. 625 ЦК України проценти річних в сумі 3230,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 34650,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між позивачем (довіритель) та відповідачем (повірений) договору доручення від 20.06.2013р. позивач перерахував відповідачу аванс в загальній сумі 43 917,55 грн., а відповідач протягом 20 календарних днів з моменту отримання грошових коштів від довірителя зобовязався купити від імені та для довірителя цінні папери акції прості іменні ПАТ «Сонячне 2007», та в строк 40 календарних днів надати довірителю необхідні документи для зарахування цінних паперів на рахунок Довірителя. Відповідач свої зобовязання за договором до цього часу не виконав, у звязку з чим позивач просить суд розірвати укладений договір доручення та стягнути з відповідача аванс з врахуванням процентів річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/386/16 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2016р.

В судове засідання 22.02.2016р. представники сторін не зявились, у звязку з чим розгляд справи ухвалою від 22.02.2016р. було відкладено на 14.03.2016р. Ухвалою від 14.03.2016р. розгляд справи було повторно відкладено на 28.03.2016р.

28.03.2016р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву від 24.03.2016р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд розірвати договір доручення від 20.06.2013р. №БД-23/13; БОД-34288/13 та стягнути з відповідача суму боргу 43 917,55 грн. Заява належним чином направлена відповідачу , про що свідчать копії опису вкладення в лист та фіскального чеку «Укрпошти» від 25.03.2016р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зазначені права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Розглянувши подану заяву від 24.03.2016р., суд приймає її до розгляду, у звязку з чим справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви про зменшення позовних вимог про розірвання договору доручення від 20.06.2013р. та стягнення з відповідача на користь позивача 43 917,55 грн. та судових витрат.

Відповідач в судові засідання 22.02.2016р., 14.03.2016р. та 28.03.2016р. свого представника не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах, не виконав, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, про причини незявлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії ухвал господарського суду рекомендованими листами з повідомленням, які повернуто підприємством звязку з посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до розяснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладені в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов приватного акціонерного товариства «Івекс Капітал», м. Київ (далі по тексту ПрАТ «Івекс Капітал»), до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Олімп», с. Яблунівка Макарівського району (далі по тексту ТОВ «ФК «Олімп»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

20.06.2013 між ПрАТ «Івекс Капітал» (довіритель) та ТОВ «ФК «Олімп» (повірений) було укладено договір доручення № БД-23/13; БОД-34288/13 (далі Договір), згідно якого повірений за дорученням довірителя вчиняє правочин з купівлі цінних паперів (акцій простих іменних ПАТ «Сонячне 2007» номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості 351 228 шт., що складає 0,92% загальної кількості акцій) (пункти 1.1, 2.1 Договору).

Сторони підписують Акт виконаних робіт протягом 3 робочих днів від дати виконання повіреним замовлення довірителя (пункт 1.3).

Довіритель перераховує повіреному кошти: 1 264,42 грн. (3% базової ціни цінних паперів, що будуть вважатися винагородою повіреному) протягом 2 банківських днів з моменту підписання договору; 8935,24 грн. (для часткової сплати ЦП) протягом 2 банківських днів з моменту підписання договору; решту вартості в сумі 33 717,89 грн. протягом двох календарних днів після отримання замовлення від Повіреного (розділ 4 Договору).

Повірений приступає до виконання доручення в день отримання коштів, виконує замовлення довірителя в строк, що не перевищує 20 календарних днів. В строк 40 календарних днів з моменту підписання договору надає довірителю та зберігачу необхідні документи для зарахування ЦП на рахунок довірителя (пункти 2.1.2, 2.1.3 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором доручення. Згідно положень статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивач перерахував відповідачу обумовлені розділом 4 Договору кошти: платіжним дорученням від 20.06.2013р. №164 було перераховано суму 10 199,66 грн. (1 264,42 грн. + 8935,24 грн. згідно пунктів 2.2.2, 2.2.3 Договору); платіжним дорученням від 26.06.2013р. №150 було перераховано решту в сумі 33717, 89 грн. згідно замовлення відповідача на виконання пункту 4.1.1 Договору).

Згідно до частини 1 ст. 1004, частини 1 ст. 1005 ЦК України повірений зобовязаний вчинити дії відповідно до змісту даного йому доручення; повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

За умовами пунктів 2.1.2 та 2.1.3 Договору відповідач в день отримання коштів від довірителя мав приступити до виконання доручення і в строк 40 календарних днів з моменту підписання Договору (тобто до 30.07.2013р. включно) мав виконати доручення та надати довірителю необхідні документи для зарахування придбаних цінних паперів на рахунок позивача.

Позивач твердить, що відповідач своїх обовязків не виконав, цінні папери не придбав, документи для зарахування цінних паперів на рахунок позивача не надав, Акту виконаних робіт між сторонами підписано не було.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суду не подано доказів того, що повірений вчинив дії на виконання доручення, передбаченого договором, хоча суд неодноразово ухвалами від 05.02.2016р., від 22.02.2016р., від 18.03.2016р. зобовязував відповідача подати докази виконання взятих на себе зобовязань (акти виконаних робіт, укладені договори про купівлю цінних паперів тощо).

За таких обставин, суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором.

Відповідно до загальної норми частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно до частин 2 та 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобовязання припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

В силу спеціальної норми ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору, визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, смерті довірителя або повіреного.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про розірвання договору доручення обґрунтованою законною та такою, що підлягає задоволенню. Суд приймає рішення про розірвання договору доручення від 20.06.2013р. №БД-23/13; БОД-34288/13 на підставі ст. 651 ЦК України у звязку із істотним порушенням (невиконанням) відповідачем своїх зобовязань за договором.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму сплачених грошових коштів в розмірі 43917,55 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частини 5 ст. 653 ЦК України якщо договір розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона має право вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що у випадку розірвання цього договору сторони зобовязані повернути одна одній все одержане за цим договором. Суд бере до уваги, що відповідно до частини 1 ст. 1009 ЦК України якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, повязані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата також виплатити йому плату пропорційно виконаній роботі.

Разом із тим, доручення відповідачем не виконано, а відтак плата за невиконане доручення йому не належить, доказів понесення відповідачем витрат на виконання договору доручення відповідачем не подано. Враховуючи те, що суд дійшов висновку про нявність підстав для розірвання укладеного між сторонами договору, який був підставою для перерахування коштів позивачем відповідачу, підстава для отримання та утримування відповідачем коштів відпала, відповідач в порядку пункту 8.3 Договору та ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути позивачу отримані кошти.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача отриманих ним коштів в сумі 43 917,55 грн. є обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити повністю. Однак, за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України, тому відмова позивача від вимог про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованою.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи твердження позивача, суд приймає рішення про задоволення позову, розірвання договору доручення від 20.06.2013р. №БД-23/13; БОД-34288/13 та стягнення з відповідача на користь позивача 43917,55 грн. заборгованості.

Відповідності до положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору (мінімальний встановлений законом розмір 1378,00 грн. за майнову та немайнову вимогу, всього 2756,00 грн.) суд покладає на відповідача як на сторону, з вини якої виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 32, 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов приватного акціонерного товариства «Івекс Капітал» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Олімп» задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між приватним акціонерним товариством «Івекс Капітал» (код 21600862) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Олімп» (код 30782620) договір доручення від 20.06.2013р. №БД-23/13; БОД-34288/13.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Олімп» (08073, Київська обл., Макарівський район, с. Яблунівка, вул. Радянська, буд. 6А, ідентифікаційний код 30782620)

на користь приватного акціонерного товариства «Івекс Капітал» (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, буд. 1, ідентифікаційний код 21600862)

43 917,55 грн. (сорок три тисячі девятсот сімнадцять гривень пятдесят п'ять копійок) боргу.

2756,00 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят шість гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 07.04.2016р.

Суддя О.В. Конюх