Ухвала суду № 56998625, 06.04.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/1076/15-ц Провадження № 22-ц/795/641/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Іванець С. В. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області на заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області, третя особа багатопрофільне приватне підприємство «Позитив», про визнання протиправними, скасування відмов та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Відділ Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області звернувся до апеляційного суду Чернігівської області з апеляційною скаргою, в якій просив заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Куликівського районного суду від 28 грудня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду. Відкриваючи провадження у справі суддя виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України та відсутні підстави для відмови у відкритті провадження.

Заочним рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними рішення відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області, викладені у формі листа від 07 грудня 2015 року №19-28-99.3-522/15-15 та у формі листа від 21 грудня 2015 року №19-28-99.3-604/15-15 про залишення без розгляду клопотань про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства площею 43,9456 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення(рілля) на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області. Зобовязвано відділ Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області розглянути клопотання ОСОБА_5 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства площею 43,9456 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області. Вирішено питання про судовий збір.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно не було розглянуто подане ним клопотання про закриття провадження у справі, з урахуванням того, що відповідач є субєктом владних повноважень і його дії оскаржуються в порядку адміністративного судочинства.

На думку відділу Держгеокадастру у Куликівському районі, між позивачем та відповідачем не існує і не може існувати спору про право, що виключає можливість розгляду позову в порядку цивільного судочинства.

Сторони та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до суду не з»явилися що відповідно до ч.2ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Виходячи із змісту ст.15 ЦПК України, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи цивільні, житлові, земельні, сімейні трудові, а також усі інші справи, якщо вони за законом не розглядаються за правилами іншого судочинства.

За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При цьому, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

За змістом статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Так, в окремих випадках, сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб»єктом правовідносин, у яких був застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Зі змісту регулювання, яке міститься в КАС, також убачається, що і право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_5 31 березня 2015 року 2015 року звертався до ГУ Держземагенства в Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з метою ведення фермерського господарства, площею 43,9456 га., яка зареєстрована на території Смолянської сільської ради Куликівського району.

30 листопада 2015 року та повторно 10 грудня 2015 року ОСОБА_5М.(його представник) звертався до відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 43,9456 га для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Смолянської сільської ради Куликівського району Чернігівської області.

Відділ Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області листами від 07 грудня 2015 року №19-28-99.3-526/15-15 та від 21 грудня 2015 року №19-28-99.3-604/15-15 повідомив ОСОБА_5 про залишення без задоволення клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 43,9456 га.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, поняття суб'єкта владних повноважень визначено п. 7 ч. 1 ст.3 Кодексу, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. При цьому, при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

В той же час, у відповідності до ст.80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є, громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статтей 2 та 5 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування та органи державної влади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Положеннями ст.84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями ч.ч.6 та 10 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

ОСОБА_5 звертаючись до суду вважає, що відділ Держгеокадастру у Куликівському районі безпідставно залишає без розгляду його клопотання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, тому просить суд визнати протиправними такі дії відповідача щодо безпідставної відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 43,9456га. йому в оренду для ведення фермерського господарства на території Смолянської сільської ради Куликівського району та передачі її в оренду.

Предметом оскарження ОСОБА_5 у справі, є дії відділу Держгеокадастру (органу державної влади) при здійсненні ним владних управлінських функцій, щодо відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки йому в оренду для ведення фермерського господарства, даний спір не стосується питання правомірності набуття/ненабуття фізичною чи юридичною особою відповідної земельної ділянки, що виключає розгляд даної справи в порядку цивільного судочинства.

Дані висновки повністю узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 17.02.2015 року у справі №21-551а14, від 24.02.2015 року у справі №21-34а15.

За викладених обставин, що справа не належить до розгляду суду цивільної юрисдикції не віднесена до його компетенції, апеляційний суд вважає подану апеляційну скаргу обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню. У зв»язку з чим заочне рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача належить стягнути судові витрати, повязані з розглядом справи в апеляційному порядку (а.с.153).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області задовольнити.

Заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2016 року скасувати, та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області, третя особа багатопрофільне приватне підприємство «Позитив».

Стягнути з ОСОБА_5 на користь відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області у відшкодування витрат, понесених за розгляд справи в апеляційному порядку 1071 грн. 84 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: