Рішення № 56998099, 04.04.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 668/229/16-ц Головуючий у І інстанції Гаврилов Д.В.

Номер провадження 22-ц/791/1129/16 Доповідач Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

Лісової Г.Є.,

секретар Мирненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 22 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Друга Херсонська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв та договору дарування недійсними, визнання права власності на частину спадкового майна у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

у січні 2016 року позивачка звернулася з вказаним позовом до суду, в остаточних вимогах якого посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_6, заповіту він не складав, позивачка є спадкоємницею першої черги за законом, іншими спадкоємцями є її брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_3, за життя її батько був власником житлового будинку АДРЕСА_1, у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка не зверталася, оскільки про смерть батька їй відомо не було, відповідачі перешкоджали позивачці у спілкуванні з батьками, у липні 2015 року зі слів ОСОБА_4 вона довідалася про смерть батька та про те, що відповідачі та матір сторін ОСОБА_8 вступили у спадщину та оформили право власності по 1/3 частині спадкового майна кожному.

Позивачка звернулася до Другої Херсонської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в чому їй було відмовлено через те, що ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3 подали заяви про прийняття спадщини та отримали відповідні свідоцтва про право власності за законом, 29 жовтня 2015 року рішенням Суворовського районного суду міста Херсона позивачці було надано додатковий строк для прийняття спадщини, згодом вона довідалася, що 22 травня 2006 року ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір дарування, за яким останній отримав у дар 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

У позові поставлено питання про визнання недійсними: свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1528; свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1530; свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1532; договору дарування 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 22 травня 2006 року між ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скульським А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1408, та про визнання за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 22 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, ухвалено:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, номер у спадковому реєстрі 39529509, номер в реєстрі нотаріальних дій 1-1528;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_6, номер у спадковому реєстрі 39529574, номер в реєстрі нотаріальних дій 1-1530;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, номер у спадковому реєстрі 39529464, номер в реєстрі нотаріальних дій 1-1532;

- визнати недійсним договір дарування 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 22 травня 2006 року між ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скульським А.А., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1408.

У задоволенні позову в частині визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду поставлено питання про його скасування в частині задоволення позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» не було залучено до участі у справі в якості третьої особи, рішенням суду вирішено питання прав та обов'язків банку, так як 20 січня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір № 06450, за яким останньому було надано кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 50000 доларів США під 14 % річних строком до 21 січня 2018 року, в забезпечення цього договору 21 січня 2008 року між вказаною банківською установою та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1, через невиконання кредитного зобов'язання рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 28 квітня 2010 року та рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 01 червня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 06450 від 20 січня 2008 року в розмірі 40459,65 долари США було звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом його продажу з наданням банку усіх необхідних повноважень, станом на 22 січня 2016 року з спірного будинку всі мешканці виселенні, на теперішній час ведеться робота по виконанню рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 28 квітня 2010 року.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи учасники у справі свої процесуальні позиції підтримали, представник Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» пояснив, що у іншій справі ними також оскаржується рішення суду про визначення позивачці додаткового строку на прийняття спадщини, який, на його думку, було пропущено без поважних причин, вважає, що метою звернення до суду з даним позовом є вилучення з іпотеки переданого в забезпечення кредитного зобов'язання будинку, право розпорядження яким за рішенням суду отримав банк.

Позивачка та її представник вважали скаргу такою, що задоволенню не підлягає, оскільки банк не має стосунку до спору між спадкоємцями, за словами ОСОБА_2 вона перебувала за кордоном, переїхала до України у 2011 році, з родичами мала неприязні стосунки, її представник пояснив, що у зв'язку зі смертю матері сторін ОСОБА_8 позасудовим порядком відновити порушене право його довірительки неможливо, представник відповідачів заперечувала щодо вимог скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» набуло право розпорядження спірним будинком у даній справі як предметом іпотеки за відповідним договором між вказаною банківською установою та ОСОБА_4, укладеним в забезпечення кредитного договору, на підставі рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 28 квітня 2010 року, залишеним в цій частині без змін рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області від 01 червня 2011 року, рішення суду у даній справі впливає на обсяг прав банку щодо розпорядження цим будинком, отже Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» має право вимоги за поданою ним апеляційною скаргою.

Учасниками у справі не заперечується того факту, що позивачка є донькою ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого відкрилась спадщина, яку прийняли його дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_4, ОСОБА_3 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за законом. 21 квітня 2006 року на ім'я дружини ОСОБА_8, сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 кожному, за договором дарування від 22 травня 2006 року, укладеним між ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останній отримав у дар 2/3 частини вище вказаного житлового будинку, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла, позивачка спадщину у встановлений законом строк після смерті батька не прийняла, рішенням Суворовського районного суду міста Херсона, яке набуло чинності 10 листопада 2015 року, позивачці було визначено додатковий строк два місяці для прийняття спадщини, нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори 12 січня 2016 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю згоди на це інших спадкоємців або рішення суду.

Спадщина після смерті ОСОБА_6 відкрилася до 01 січня 2004 року, отже спірні спадкові відносини регулюються за правилами розділу VII ЦК Української РСР (далі - ЦК УРСР), сторони у справі є спадкоємцями першої черги за законом, проте для набуття прав на спадщину кожним з них необхідно було вчинити юридично значимі дії - прийняти спадщину.

За ст. 549 ЦК УРСР такими діями, вчиненими протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, мали бути або фактичний вступ в управління спадковим майном, або подача до державної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

На відміну від інших спадкоємців позивачкою у встановленому порядку у визначений законом строк спадщина не була прийнята, у зв'язку з цим вона звернулася з позовом у іншій справі про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за правилами чинного ЦК України, рішенням Суворовського районного суду позов було задоволено на підставі ст. 1272 ЦК України.

Натомість питання продовження строку на прийняття спадщини та наслідки такого продовження у даних правовідносинах регулюються ст. 550 ЦК УРСР, за положеннями якої строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Житловий будинок, на який претендує позивачка, не можна вважати таким, що лишився в натурі, оскільки правовий статус цього будинку як успадкованого змінився, за договором дарування від 22 травня 2006 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 подарували успадковані ними 2/3 частини будинку ОСОБА_4, останній в свою чергу за договором від 21 січня 2008 року передав будинок в іпотеку Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» в забезпечення виконання кредитного договору, за рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 28 жовтня 2010 року зазначена банківська установа набула право розпорядження спірним будинком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, вказане рішення суду набуло чинності і у відповідності до положень ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України є обов'язковим до виконання на всій території України.

На момент видачі державним нотаріусом 21 квітня 2006 року свідоцтв про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та укладення вище вказаного договору дарування будинку від 22 травня 2006 року позивачка не мала прав спадкоємця, оскільки на той час спадщину не прийняла, отже її права на той час не могли бути порушеними, доводи позову у справі не містять посилання на порушення чинного на той час законодавства чи порядку вчинення нотаріальних дій, які б могли бути підставою для визнання свідоцтв та договору дарування недійсними, за приведених обставин, з врахуванням рішення суду про звернення стягнення на вказаний у позові будинок як предмет іпотеки, майнові претензії позивачки щодо спадкового майна після смерті батька не можуть бути задоволені обраним нею способом за рахунок зазначеного у позові будинку шляхом визнання правовстановлюючих документів на нього недійсними.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для задоволення позову відсутні, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення у справі скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307- 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 22 січня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати.

ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 21 квітня 2006 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 за реєстровими номерами відповідно 1-1528, 1-1530, 1-1532, та про визнання недійсним договору дарування 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного 22 травня 2006 року між ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_11, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скульським Анатолієм Анатолійовичем за реєстровим номером 1408, відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.Є. Лісова