Рішення № 56996923, 23.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1508/16

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С. Й.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Панасенкова В.О.,

при секретарі - Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

встановила:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому вказала, що 13 вересня 2008 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського РУЮ м. Одеси 13 вересня 2008 року, актовий запис за № 681.

Під час шлюбу народилося двоє дітей, які на теперішній час є неповнолітніми:

-донька ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане Першим Малиновьским відділом РАЦС ОМУЮ 28 січня 2011 року, актовий запис за № 103;

-донька ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане Відділом ДРАЦС у м. Одесі ОМУЮ 26 жовтня 2012 року, актовий запис за № 9536.

На теперішній час відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 4000,0 гривен на кожну дитину.

Позивач та його представник в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі та закінчити розгляд справи.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти виплати аліментів не заперечував, але просив суд стягнути аліментні у розмірі 500,0 гривен на кожну дитину.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 був задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000, гривень щомісячно, починаючи стягнення з 15.07.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1000,0 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 15.07.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 гривен.

На вказане рішення суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити вказане рішення, та ухвалити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх доньок - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 4000 грн. на кожну щомісячно до досягнення ними повноліття. Також, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2015р. та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково, а саме стягнути користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 500 грн. щомісяця на кожну дитину до моменту досягнення ними повноліття. Сторони посилаються при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарг, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

13 вересня 2008 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, видане Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського РУЮ м. Одеси 13 вересня 2008 року, актовий запис за № 681.

Під час шлюбу народилося двоє дітей, які на теперішній час є неповнолітніми:

донька - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане Першим Малиновьским відділом РАЦС ОМУЮ 28 січня 2011 року, актовий запис за № 103;

донька - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане Відділом ДРАЦС у м. Одесі ОМУЮ 26 жовтня 2012 року, актовий запис за № 9536.

Спільне життя не склалося. Діти проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні.

На даний час відсутні докази, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання дітей, в зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 4000,0 гривен на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 15.07.2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частиною другою ст.191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

На теперішній час сторони однією сім'ю не проживають, і діти знаходяться на повному матеріальному утриманні позивачки. Протягом останнього часу відповідач не приймає участі в утриманні дітей, а позивачка не має можливості самостійно утримувати дитину.

Оскільки позивачі по даній категорії справ звільняються від сплати судового збору при подачі позову, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст. 81 ЦПК України.

В той же час, суд першої інстанції вважаючи, що позовні вимоги позивачки щодо стягнення аліментів, законні та цілком обґрунтовані, а тому підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,0 гривен, щомісячно починаючи стягнення з 15.07.2015 року і до досягнення дитиною повноліття та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,0 гривен, щомісячно починаючи стягнення з 15.07.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції щодо розміру аліментів колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Позивачка не надала розрахунків та зовсім не обґрунтувала свої вимоги щодо стягнення аліментів саме в розмірі 4000 грн. на кожну дитину. Надані нею докази сплати коштів на навчання дітей та їх лікування не можуть бути прийняті до уваги так як є додатковими витратами, позовні вимоги щодо яких не були заявлені позивачем. Доказів отримання будь-яких доходів від підприємницької діяльності відповідача надано не було, доказів його роботи на ринку «7 кілометр» також не було надано.

При визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд першої інстанції при винесенні свого рішення не обґрунтував свій висновок стосовно того, чи взмозі відповідач, враховуючи його матеріальне становище, відсутність роботи, сплачувати щомісячно саме по 1000 грн. аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В суді першої інстанції та в своїй апеляційній скарзі відповідач вказував, що він може щомісячно сплачувати аліменти в сумі 500 грн.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи у зв'язку з чим є підстави для зміни рішення суду першої інстанції шляхом зменшення суми розміру аліментів.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч.1 п.1; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2015 року змінити.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 700 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 15.07.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

В.О. Панасенков