Постанова № 56990584, 05.04.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/897/15-а

05 квітня 2016 року м. Надвірна Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

з уч.позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: адвоката Куцого О.С.,

представника відповідача: Жукової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірної відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півноч та районних коефіцієнтів та надбавок, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, в зв'язку із проведеною державною реєстрацією змінено на Надвірнянське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про визнання неправомірної відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півноч та районних коефіцієнтів та надбавок.

Свої вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі (на сьогоднішній день Надвірнянському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області), де з 11.10.2007 року отримує пенсію. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, періоди роботи з 1976 року по грудень 2014 року йому зараховано з розрахунку рік за рік. Хоча згідно чинного законодавства повинен бути зарахований один рік за один рік шість місяців, так як у вказані періоди він працював в районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі. На підтвердження такого права ним було надано всі необхідні документи, в тому числі і копію трудової книжки, довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі. Однак управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі відмовило йому у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу, у зв'язку із відсутністю відомостей про укладання строкових трудових договорів по роботі у районах Крайньої Півночі. Окрім того, протиправним є неврахування відповідачем при розрахунку йому пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період його роботи, в заробітну плату, яку він отримував в ТОВ «Шаімьській нафтосервісній компанії» за період з жовтня 2000 року по грудень 2006 рокук (довідка №12 від 26.02.2007 р.), заробітну плату, яку він отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» за період з липня 2008 року по травень 2010 року (довідка №184 від 12.06.2010р.) та заробітну плату, яку він отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» за період з липня 2008 року по грудень 2014 року (довідка №19 від 13.02.2015р.). Роботу у ТОВ «Шаімьська нафтосервісна компанія» він виконував на території Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, яка відноситься до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, і тут отримував заробітну плату з урахуванням з районного коефіцієнту та північної надбавки, про що вказано у довідці №12 від 26.02.2007р. Також виконував роботу в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії», яка заходилася на території республіки Якутія, Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, які відноситься до районів Крайньої Півночі, де отримував заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, про що вказано у довідці №184 від 12.06.2010 р. Але при розрахунку йому пенсії відповідачем було взято до уваги представлені ним довідки про заробітну плату без вищевказаних доплат. Вважає дії відповідача незаконними, оскільки ним були надані відповідні документи - трудову книжку, довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, чим виконав всі умови для призначення пільгової пенсії відповідно до діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, зазначених в позовній заяві та просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії та зобов'язати відповідача зарахувати до загального та пільгового страхового стажу при розрахунку пільгової пенсії час праці у районах Крайньої Півночі за період роботи з 23.08.1976 року по 22.02.1977 року, з 22.02.1977 по 20.05.1986 року, з10.12.1986 року по 10.04.1089 року, з 15.04.1989 року по 30.10.1991 року, з 31.10.1991 року по 22.03.1994 року, з 19.10.2000 року по 21.03.2007 року, з 08.02.2008 року по 04.05.2008 року, з 05.07.2008 року по 12.05.2010 року, та з 02.08.2010 року по 23.12.2014 року, зарахувавши один рік роботи в даних районах за один рік і шість місяців та зробити перерахунок пенсії та виплату, починаючи з 11 жовтня 2007 року, та просить визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку йому пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Шаімьській нафтосервісній компанії» за період з жовтня 2000 року по грудень 2006 року та заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» за період з липня 2008 року по травень 2010 року і зобов'язати відповідача здійснити з 12.09.2014 року перерахунок та виплату недоплачених йому сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Шаімьській нафтосервісній компанії» з жовтня 2000р. по грудень 2006р. з районним коефіцієнтом та північною надбавкою на підставі довідки №12 від 26 лютого 2007 року та з врахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» з липня 2008р. по травень 2010р. з районним коефіцієнтом та північною надбавкою на підставі довідки №184 від 12 червня 2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечила проти позову, мотивуючи тим, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Питання обчислення стажу роботи на Крайній Півночі було врегульовано п. 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 340. Робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується до стажу в полуторному розмірі при умові укладення строкового трудового договору, встановлені ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року. В матеріалах справи відсутній трудові строкові договора. Позивачу була призначена пільгова пенсія з урахуванням його роботи в районі Крайньої Півночі, але без пільгового обчислення стажу роботи за зазначений період часу. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, де з 11.10.2007 року отримує пенсію, яка призначена йому як працівнику Крайньої Півночі відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

У період з 23.08.1976 року по 22.02.1977 року він працював на постійній основі на посаді помічника бурильника 4-го розряду у Мамонтовському управлінні бурових робіт (наказ №91-к від 23.09.1986р.). 22.02.1977р. на підставі наказу №28-к звільнений з роботи у зв'язку із переведенням у Нафтоюганське управління бурових робіт №2. Вказане підприємство знаходилося на території с. Мамонтово Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, яка згідно Постанови Ради Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

В період з 22.02.1977 року по 20.05.1986 рік позивач на постійній працював на помічником бурильника 4-го розряду, бурильником 5-го та 6-го розряду у Нафтоюганському управлінні бурових робіт №2 (наказ №29-к від 28.02.1977р.). 20.05.1986р. на підставі наказу №84-к звільнений з роботи за власним бажанням. Дане підприємство знаходилося на території м. Нафтоюганськ Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, яка віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

В період з 10.12.1986 року по 10.04.1989 року позивач працював вахтовим методом бурильником 6-го розряду, помічником бурильника у Варьєганському управлінні бурових робіт (наказ №357-к від 08.12.1986р.). 10.04.1989р. на підставі наказу №81-к його звільнено з роботи у зв'язку із скороченням чисельності працівників. Дане підприємство знаходилося на території м. Радужний, Тюменської області (Росія), яка віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

З 15.04.1989 року по 30.10.1991 року позивач працював вахтовим методом бурильником 6-го розряду, помічником бурильника у Нижнєвартовському управлінні бурових робіт №3 об'єднання «Нижнєвартовскнафтогаз» (наказ №113-к від 17.04.1989 р.). 31.10.1991р. на підставі наказу №193-к його звільнено з роботи у зв'язку із переведенням в мале державне підприємство «Буровик Самотлора».

В період з 31.10.1991 року по 22.03.1994 року він працював вахтовим методом на посаді бурового майстра, бурильника 6-го розряду у малому державному підприємстві «Буровик Самотлора» (наказ №3-к від 04.11.1991р.). 03.03.1994р. на підставі наказу №17-к його звільнено з роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Вищевказані підприємства знаходилися на території м.Нижнєвартовськ, Тюменської області (Росія), яка віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

З 19.10.2000 року по 21.03.2007 року ОСОБА_1 працював вахтово-експедиційним методом майстром бурової у ТОВ «Шаімська нафтосервісна компанія» (наказ №81-к від 19.10.2000р.). 21.03.2007р. на підставі наказу №15-к його звільнено з роботи у зв'язку із ліквідацією підприємства. Дане підприємство знаходилося на території м. Урай Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, яка віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

У період з 08.02.2008 року по 04.05.2008 року позивач також працював вахтово-експедиційним методом майстром буріння у ВА «Красноленінськнафтогазгеологія» (наказ №19-к від 08.02.2008р.). 04.05.2008р. на підставі наказу №113-к звільнений з роботи за власним бажанням. Підприємство знаходилося на території м. Нягань Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, яка віднесена до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

З 05.07.2008 року по 12.05.2010 року позивач працював вахтово-експедиційним методом майстром бурової у ТОВ «Карпатське управління бурових робіт», згодом перейменованого в ТОВ «Новоуренгойську Бурову компанію» (наказ №632-к від 04.07.2008р.). 12.05.2010 року на підставі наказу №257-к звільнений з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Вказане підприємство знаходилося на території м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу, яка віднесена до районів Крайньої Півночі.

З 02.08.2010 року по 23.12.2014 року позивач працював вахтовим методом майстром бурової у ТОВ «Новоуренгойська бурова компанія» (наказ №420-к від 02.08.2010р.). 23.12.2014 року на підставі наказу №1028-к звільнений з роботи у зв'язку із розірванням трудового договору з ініціативи працівника. Підприємство знаходилося на території м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу, яка віднесена до районів Крайньої Півночі.

Весь стаж роботи на вищевказаних підприємствах у період з 23.09.1976 року по 23.12.2014 року, тобто 29 років, 9 місяців, 14 днів підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 03.12.1970 року з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи.

При представленні всіх необхідних документів, УПФУ у Надвірнянському р-ні з 11.10.2007 року призначило ОСОБА_1 пенсію по віку як працівнику Крайньої Півночі відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

Однак відповідач при обчисленні страхового стажу не врахував того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за час роботи в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі і відмовив йому у зарахуванні стажу як пільговий, а саме один з половиною рік за один рік роботи у районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі. Крім того, при призначенні пенсії відповідач не врахував до моєї заробітної плати районних коефіцієнтів та північних надбавок.

Про вищевказані обставини позивачу стало відомо з відповіді відповідача від 12.03.2015 року №46/К-10.

Згідно з п.5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991р.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945р. «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967р.

Відповідно до Указу від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10.02.1960р. «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість обєднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

П.п.«д» п.5 вказаного Указу передбачає, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до Положення «Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації робіт», затв. постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС і Мінохорони здоровя СРСР № 794/33-82 від 31.12.1987р., вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, яка ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцями їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. Робота організується по спеціальному режиму праці, як правило, при зведеному обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається у місцях постійного проживання.

Працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі або прирівняні до них місцевості з інших районів країни, надаються пільги, передбачені ст.ст.1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з врахуванням змін та доповнень, внесених ст.ст.1 і 2 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (п.5.9 цього Положення).

Інші пільги у звязку із роботою в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, цим робітникам не надаються.

Таким чином, на працівників, які працювали вахтовим методом у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені п.п.1-4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а додаткові пільги, установлені п.5 цього Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Щодо періодів стажу після 1991 року, то чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Зокрема, Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року встановлені спеціальні правила врахування таких періодів роботи лише при визначенні права на пенсію, а не при обчисленні розміру стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював в Мамонтовському управлінні бурових помічником бурильника з 23.08.1976 року (наказ на прийом № 91-к від 23.08.1976р.) по 22.02.1977р. (наказ на звільнення № 28-к від 22.02.1977р.) на постійній основі повний робочий день повний робочий тиждень; з 22.02.1977 року (наказ при прийом №29-квід 28.02.1977 року) по20.05.1986 року (наказ про звільнення №84-к від 20.05.1986 р.) позивач працював напостійній основі помічником бурильника4-го розряду, бурильником 5-го та 6-го розряду в Нафтоюганському УБР №2.

Всі інші періоди роботи, тобто з 10.12.1986 року по 23.12.2014 року позивач працював вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, про що сам не заперечує в судовому засіданні і що підтверджується архівними довідками та записами в трудовій книжці на його ім'я.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що на позивача, який працював вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені ст.ст.14 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені ст.5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі №338/1079/14-а та від 02 грудня 2015 року у справі №338/357/15-а, а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з врахуванням пільгового стажу за періоди його роботи в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі у кратному розмірі за період з 10.12.1986 року по 10.04.1089 року, з 15.04.1989 року по 30.10.1991 року, з 31.10.1991 року по 22.03.1994 року, з 19.10.2000 року по 21.03.2007 року, з 08.02.2008 року по 04.05.2008 року, з 05.07.2008 року по 12.05.2010 року, та з 02.08.2010 року по 23.12.2014 року, а тому в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Щодо неврахування відповідачем при розрахунку пенсії позивача сум районного коефіцієнту та північної надбавки, то в даному випадку суд вважає дії відповідача протиправними.

Позивачем надано відповідачу довідки для розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період його роботи в заробітну плату, яку він отримував в ТОВ «Шаімьській нафтосервісній компанії» за період з жовтня 2000р. по грудень 2006р. (довідка №12 від 26.02.2007 р.), заробітну плату, яку отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» за період з липня 2008р. по травень 2010р. (довідка №184 від 12.06.2010р.) та заробітну плату, яку отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» за період з липня 2008р. по грудень 2014р. (довідка №19 від 13.02.2015р.).

Роботу у ТОВ «Шаімьська нафтосервісна компанія» позивач виконував на території Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, яка відноситься до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, і тут він отримував заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, про що вказано у довідці №12 від 26.02.2007р..

Також позивач виконував роботу в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії», яка заходилася на території республіки Якутія, Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, які відноситься до районів Крайньої Півночі, і тут він отримував заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, про що вказано у довідці №184 від 12.06.2010р.

При розрахунку пенсії відповідачем було взято до уваги представлені довідки про заробітну плату без вищевказаних доплат.

Згідно із ст. 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972р., Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Також, неврахування відповідачем при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Статтею 6 даної Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Оскільки ОСОБА_1 працював в районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та подав відповідачу довідку про заробітну плату, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь період роботи у даній місцевості.

Разом з тим, в частині позовних вимог щодо зобов'язання здійснення обчислення пільгового страхового стажу в районах Крайньої Півночі, то такі підлягають до задоволення, починаючи з 12.09.2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права 12.03.2015 року, а відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

З огляду на зазначене позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 11.10.2007 року по 11.09.2014 року включно слід залишити без розгляду

Таким чином, суд вважає, що відповідача необхідно зобов'язати зарахувати в пільговому обчисленні відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року період роботи позивача з 23.08.1976 року по 22.02.1977 року та з 22.02.1977 року по 20.05.1986 року в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців, зобов'язати зробити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу з 12.09.2014 року та здійснити з 12.09.2014 року перерахунок та виплату недоплачених йому сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою.

В решта позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного та ч.2 ст.46, п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186, 187, 254 КАС України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 11.10.2007 року по 11.09.2014 року включно - залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 12.09.2014 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням обчислення його трудового стажу в пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи з 23.08.1976 року по 22.02.1977 року на посаді помічника бурильника 4-го розряду у Мамонтовському управлінні бурових робіт, яке знаходилося в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі; та з 22.02.1977 року по 20.05.1986 року на посадах помічника бурильника 4-го розряду, бурильника 5-го та 6-го розряду у Нафтоюганському управлінні бурових робіт №2, яке знаходилося в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Визнати протиправними дії Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Шаімьській нафтосервісній компанії» за період з жовтня 2000 року по грудень 2006 року та заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» за період з липня 2008 року по травень 2010 року.

Зобов'язати Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 12.09.2014 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував в ТОВ «Шаімьській нафтосервісній компанії» з жовтня 2000 року по грудень 2006 року з районним коефіцієнтом та північною надбавкою на підставі довідки №12 від 26 лютого 2007 року та здійснити з 12.09.2014 року перерахунок та виплату недоплачених йому сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував в ТОВ «Новоуренгойській буровій компанії» з липня 2008 року по травень 2010 року з районним коефіцієнтом та північною надбавкою на підставі довідки №184 від 12 червня 2010 року.

В решта позову відмовити.

Стягнути з Надвірнянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст постанови виготовлено 07.04.2016 року.