Ухвала суду № 56990534, 07.04.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4245/16-к

Провадження № 1-кс/344/1635/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Мельника В.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42016090000000048,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що 24.03.2016 р. ОСОБА_1, діючи умисно, з метою надання неправомірної вигоди службовим особам Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області, близько 13год. 00хв., прибув до приміщення чергової частини Городенківського відділення поліції за адресою м. Городенка вул. Конституції України (Героїв Євромайдану), 5, де представившись директором «цукрового заводу» у м. Городенка, виявив бажання потрапити на прийом до начальника вказаного відділення поліції ОСОБА_4, оскільки останній був зайнятий підготовкою до проведення наради, він запропонував ОСОБА_1 поспілкуватися з приводу вказаних питань із заступником начальника Городенківської поліції ОСОБА_5 ОСОБА_1, переконавшись, що поруч із ними немає сторонніх осіб, повідомив ОСОБА_5, що він, як представник власників «Цукрового заводу» у м. Городенка хоче надати йому та начальнику Городенківського відділення поліції ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. за те, щоб вони не вживали будь-яких заходів та дій спрямованих на фіксацію працівниками Городенківського відділення поліції правопорушень, які можуть вчинятись під час діяльність очолюваного ним товариства на території колишнього «Цукрового заводу» за адресою м. Городенка, вул. Винниченка, 92.

05.04.2016 р., близько 18 год. 10 хв., ОСОБА_1 прибув до службового кабінету ОСОБА_5 та повторно вказав останньому, що він як керівник товариства, яке буде здійснювати господарську діяльність на території колишнього «Цукрового заводу», хоче надати їм, тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_4, неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. Після цих слів ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронного органу, які займають відповідальне становище, діючи умисно, перебуваючи у службовому кабінеті заступника начальника Городенківського відділення поліції, у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_4, поклав на полицю під стільницею робочого столу ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 3000 грн в якості неправомірної вигоди для останніх.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, у період з 24.03.2016 р. пропонував, а 05.04.2016 р. надав заступнику начальника та начальнику Городненківського відділення поліції Коломийського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 3000 (три тисячі) гривень за не фіксування працівниками Городенківського відділення поліції правопорушень, які можуть бути вчинені під час здійснення господарської діяльності очолюваного ним товариства на території Городенківського району, у тому числі на території колишнього «цукрового заводу», пов'язаних із порізкою та вивезенням металоконструкцій і обладнання колишнього «цукрового заводу».

05.04.2016 р. о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 06.04.2016 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку прокурора повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: усвідомлюючи неминучість покарання переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування проводиться не тривалий період часу і на даний час ще не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення та причетні до його вчинення особи, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку прокурора є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник клопотання заперечили та просили в задоволенні такого відмовити, оскільки вважають підозру не обґрунтованою, а ризики - недоведеними. Захисник просив також врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані та стан здоров'я останнього та застосувати запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді особистого зобов"язання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 05.04.2016р. о 18год. 40хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.. 208 КПК України, а 06.04.2016р. йому обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого корисливого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 369 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.03.2016 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, протоколом огляду місця події від 05.04.2016 року,протоколом допиту свідків ОСОБА_7,ОСОБА_8, та іншими зібраними доказами в їх сукупності.

При цьому доводи захисника фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків - він одружений, працює на посаді директора ТзОВ «АРАКС ХОЛДІНГ», інвалід 2 групи, раніше не судимий.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 20 (двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 03 червня 2016 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 20 (двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 27560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 на строк до 03 червня 2016 року обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з м. Хмельницький, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Мельника В.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено о 16 год. 00 хв. 07 квітня 2016 року.

Слідчий суддя О.А.Татарінова