Ухвала суду № 56990296, 07.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1277/14-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/839/К/16 ОСОБА_1

Категорія № 48 ( І ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В.,

секретар: Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міського районного управління юстиції, про стягнення неустойки за несплату аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь неустойку за несплату аліментів у розмірі 147934,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.09.2012 року на його користь стягнуто з його доньки , відповідача у справі ОСОБА_2, аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів доходу. Однак, відповідач рішення суду не виконує, аліменти не сплачує, у звязку із чим утворилась заборгованість у сумі 13510,05 грн. У звязку із цим, просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку в сумі 147934,50 грн. Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 4047,08 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити та зменшити розмір неустойки, відповідно до реального доходу відповідача.

Зокрема, вважає, що судом не вірно визначено розмір заборгованості відповідача, виходячи з розміру 1/8 частини її доходу.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012 року стягнуто з ОСОБА_5 на утримання батька ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів її заробітку кожного місяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, який встановлено для особи, що втратила працездатність, з 07 лютого 2011 року.( а.с.3).

На виконання зазначеного рішення суду 21 вересня 2011 року видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження.( а.с.4,38).

Відповідач ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2.( а.с.71).

ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів не виконує, у звязку із чим допустила заборгованість зі сплати щомісячних сум аліментів.

Відповідно до довідок відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 11 лютого 2014 року і від 19 травня 2014 року заборгованість у ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 20 лютого 2014 року складає 13510,05 грн та станом на 19 травня 2014 року 14739,95 грн.( том 1 а.с. 95, том 2 а.с.19)

Суд першої інстанції, встановивши наявність у відповідача ОСОБА_2В заборгованості зі сплати аліментів, а також факт прострочення сплати аліментів та наявність вини боржника, дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення на користь позивача ОСОБА_4 неустойки по сплаті аліментів.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1ст. 202 СК України встановлено обовязок повнолітньої дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання вищевказаного обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобовязання. Її завдання сприяти належному виконанню зобовязання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обовязку, та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обовязку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Відповідний висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року (справа № 6-94цс15) та згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів, перевіривши правильність наведеного судом першої інстанції розрахунку неустойки (пені), погоджується із ним. Розмір пені визначено судом першої інстанції з урахуванням правового висновку.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача про наведення розрахунку з фактичного доходу відповідача, оскільки рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012 року визначено розмір стягнутих з ОСОБА_5 на утримання батька ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/8 частини з усіх видів її заробітку кожного місяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, який встановлено для особи, що втратила працездатність, з 07 лютого 2011 року. Дане рішення не оскаржено, чинне, тому підлягає виконанню.

З розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу №2-6032, складеного державним виконавцем О.В. Сінченко, визначено заборгованість за аліментами станом на 31.01.2016р в сумі 24139,45 грн. ( а.с.19). Ані відповідач , ані її представник не надали у виконання ст.ст.10,60 ЦПК України належні та допустимі докази на спростування та заперечення правильності здійсненого розрахунку державним виконавцем.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Керуючись ст. 303, 308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Н.М. Грищенко

Судді: Л.А. Братіщева

ОСОБА_6