Ухвала суду № 56990126, 04.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2943/16 Справа № 175/97/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Новік Л. М. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року,-

в с т а н о в и л а

05 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою і просив визнати неправомірним пункт сьомий постанови начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції Дзіжка Р.Ю. № 1596/8 від 02 листопада 2015 року, а також визнати неправомірною постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницького А.В. № 68/10/1/2015 від 23 грудня 2015 року та задовольнити його скаргу від 11 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № 44936256.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року визнано неправомірним пункт сьомий постанови начальника відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дзіжка Р.Ю. № 1596/8 від 02 листопада 2015 року у виконавчому провадженні № 44936256, а також визнано неправомірною постанову начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницького А.В. № 68/10/1/2015 від 23 грудня 2015 року. У задоволенні іншої частини скарги відмовлено. ( а.с.76)

Не погодившись із даною ухвалою, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило її скасувати в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2012 року, позов ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживача задоволено частково. Зобов'язано ФОП ОСОБА_5 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до Договору № ДК 05/12-10 від 02.12.2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів.

На виконання цього рішення суду, 08 жовтня 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області був виданий виконавчий лист № 2-6522/2011.

Постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції від 02 жовтня 2014 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом, який надійшов із Кіровського ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року, вищезазначена постанова державного виконавця була скасована.

За касаційною скаргою Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року були скасовані.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 вересня 2015 року до відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ надійшла скарга від ОСОБА_2, зокрема, про скасування постанови державного виконавця Біляковського О.М. від 02.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження.

Після перевірки вказаної скарги, 02 листопада 2015 року начальником ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції Дзіжко Р.Ю. було винесено постанову № 1596/8 у виконавчому провадженні №44936256, за якою пунктом сьомим було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2014 року, підставою чого була ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року.

У подальшому, 11 грудня 2015 року ОСОБА_2звернувся до управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області зі скаргою на постанову начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції Дзіжка Р.Ю. № 1596/8 від 02 листопада 2015 року.

За результатами розгляду зазначеної скарги, 23 грудня 2015 року начальником управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницьким А.В. ухвалено постанову № 68/10/1/2015, якою ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні його скарги, оскільки оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та вказані у скарзі питання безпосередньо пов'язані з правовідносинами, які існували до моменту винесення ухвали Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальним справ від 23 вересня 2015 року.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.

Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його передчасним.

За частиною 8 ст.82 Закону України « Про виконавче провадження» скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно до вимог ст.73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Частиною 2 ст.387 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржені рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов*язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З матеріалів справи видно, що заявник звертаючись зі скаргою до суду 05 січня 2016 року ( поштовий конверт), просив визнати неправомірним п.7 постанови начальника ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції Дзіжка Р.Ю. від 02 листопада 2015 року у виконавчому провадженні № 44936256, а також визнати неправомірною постанову начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницького А.В. від 23 грудня 2015 року. ( а.с.6,7)

Між тим, розглядаючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначені норми закону та в повному обсязі не перевірив і не з*ясував питання стосовно строків звернення заявника до суду та обставини, які є суттєвими для правильного розгляду справи.

Крім того, п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (стаття 388 ЦПК). Розподіл таких судових витрат здійснюється судом незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, оскільки відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Судом першої інстанції при розгляді скарги питання щодо судових витрат вирішено не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвалу суду підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв*язку з чим апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України,колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: