Ухвала суду № 56988501, 01.04.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19188/15-ц

УХВАЛА

01 квітня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

судді Мороз В.О.,

за участю секретаря - Козельської Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

18.09.2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в сумі 1000,00 доларів США та 7000,00 Євро, посилаючись на те, що відповідач 22.06.2011 року позичив у своєї сестри вказану суму позики, зобов'язуючись повернути її позивачу або її дочці.

Справа неодноразово відкладалася у зв'язку із заявленими клопотаннями представником відповідача про витребування доказів.

29.03.2016 року після розгляду справи по суті, заслуховування учасників процесу та дослідження доказів по справі, було ухвалено закінчити з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами та оголошено перерву перед судовими дебатами до 01.04.2016 р.

01.04.2016 року в судове засіданні з'явився відповідач ОСОБА_2 та звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки представнику який здійснює представництво його інтересів він не довіряє та виявив бажання скористатися правовою допомогою іншого представника.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання внаслідок наступного.

Так, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Безоплатна правова допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги (ст. 12 ЦПК України).

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

За змістом статті 64 Конституції України конституційне право кожного на правову допомогу у жодному випадку не може бути обмежено.

Статтею 27 ЦПК України визначено, що особи які беруть участь у справі мають також право користуватися правовою допомогою.

Крім того, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.1,2 ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу. (ч.1 ст. 40 ЦПК України).

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. (ст.. 42 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.

Статтею 249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Суд вважає зазначити, що відповідач ОСОБА_2 скористався своїм правом на правову допомогу, скориставшись послугами представника ОСОБА_3 який таку допомогу надавав протягом усього часу розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 жодного разу не з'являвся в судові засідання, а з'являвся його представник, тобто даний факт свідчить про те, що відповідач довіряв своєму представнику.

ЦПК України визначений чіткий порядок заявлення клопотань та представлення суду доказів.

Відповідач по даній справі з'явився в судове засідання перед судовими дебатами та при цьому повідомив, що не довіряє своєму представнику та хоче скористатися правовою допомогою іншого представника.

Суд вважає за необхідне відмітити, що відповідач у відповідності до ст. 27 ЦПК України зловживає своїми правами та обов'язками.

Так, відповідач знаючи про судові засідання жодного разу в такі не з'являвся, клопотань не заявляв.

При цьому, суду не надано підтверджуючих доказів того, що відповідач скасував довіреність на представництво інтересів. Відмова від даного права є нікчемною, що передбачено ст.. 249 ЦК України.

Стаття 248 ЦК України містить вичерпний перелік припинення довіреності. Заявлення клопотання в судовому засіданні про недовіру представнику не є такою підставою.

А тому на момент розгляду справи довіреність була чинною, не скасованою та не припиненою.

Твердження відповідача про те, що він не мав часу скасувати таку довіреність не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не позбавлений був можливості скасувати дану довіреність в будь який час та день до дня судового засідання, тобто до 01.04.2016 року.

Крім того, відповідач достеменно знаючи про день судового засідання, оскільки сам в таке з'явився, не позбавлений був можливості скористатися послугами інших представників чи/або захисників, які мали право вступити у дану справу.

Проте відповідач такими послугами не скористався, довіреності не скасував, а тому у суду не має об'єктивних причин передбачених ЦПК України для відкладення справи (оголошення перерви, так як розгляд справи розпочато по суті), а сам представник клопотання про відмову від представництва суду не подавав.

Враховуючи вищевикладене, обмежені строки розгляду справ, а також того, що підстав передбачених ЦПК України щодо відкладення розгляду в судовому засіданні не встановлено, а тому клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.210 ЦПК України суд, -

постановив:

У клопотанні ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :