Ухвала суду № 56987840, 03.04.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

03.04.2016 Справа №607/3511/16-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., при секретарі судового засідання Григорусь О.М., за участю заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону Табаки Ю.Б., підозрюваного ОСОБА_2 захисника Притули В.Д. у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання слідчого військової прокуратури Тернопільського гарнізону лейтенанта юстиції Багрія А.Б., погоджене заступником військового прокурора Тернопільського гарнізону Табакою Ю.Б. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, українця, не судимого, не депутата, що працює в ТОВ «Консалтингова компанія «Такс груп» на посаді юриста, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий військової прокуратури Тернопільського гарнізону Багрій А.Б., за погодженням із заступником військового прокурора Тернопільського гарнізону Табака Ю.Б., в рамках кримінального провадження, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016210220000024 від 12 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Захисник Притула В.Д. в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечив та слідчому судді пояснив, що слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просив застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі, якщо слідчий суддя не знайде підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під варто, просить визначити підозрюваному ОСОБА_2 мінімальний розмір застави, оскільки останній отримує заробітну плату в мінімальному розмірі.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 давати пояснення відмовився, підтримав клопотання захисника про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 42016210220000024 від 12 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

01 квітня 2016 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в поряду, передбаченому ст. 208 КПК України.

02 квітня 2016 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_2 підозрюється в наступному. Так, наказом начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДФС у Тернопільській області) №94-О від 23 квітня 2015 року ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділу погашення заборгованостей ГУ ДФС у Тернопільській області. Наказом начальника ГУ ДФС у Тернопільській області від 23 лютого 2016 року №54-О ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області.

Згідно зі ст. ст. 19, 68 Конституції України інспектор податкової та митної справи ІІ рангу ОСОБА_6 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У силу здійснення ОСОБА_6 функцій представника влади відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п.1 Примітки до ст.364, ч. 3 ст. 18 КК України, він є працівником правоохоронного органу, службовою особою та представником влади. Окрім цього, ОСОБА_6, відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Згідно із ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_6, як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службова особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Натомість, інспектор податкової та митної справи ІІ рангу ОСОБА_6, порушуючи обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин. Так, в один з днів лютого 2016 року ОСОБА_6 у своєму робочому кабінеті провів службову зустріч із засновником - директором науково-виробничого приватного підприємства «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС» (далі - ПП «ЕКО-ЕНЕРГО -РЕСУРС») ОСОБА_7, під час якої останній з'ясовував процедуру банкрутства зазначеного підприємства. Тоді ж у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за сприяння та прискорення процедури банкрутства ПП «ЕКО-ЕНЕРГО -РЕСУРС», а також не створення штучних проблем з цього приводу. Під час вказаної розмови начальник відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області інспектор податкової та митної справи ІІ рангу ОСОБА_6 висунув категоричну вимогу ОСОБА_7 щодо необхідності передачі йому грошових коштів в якості неправомірної вигоди у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) грн. за сприяння та прискорення процедури банкрутства ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС», а також не створення штучних проблем з цього приводу. На вказану вимогу ОСОБА_7 погодився, при цьому звернувшись до правоохоронних органів із відповідною заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди. 1 березня 2016 року ОСОБА_6 у ході телефонної розмови знову ж таки повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому 20 000 грн. за наведені факти. Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6, діючи з метою незаконного збагачення, унеможливлення викриття його злочинної діяльності правоохоронними органами та ведення своєї діяльності в конспіративному режимі, підшукав собі пособника - працівника ТОВ «Консалтингова компанія «TAX GRОUP» ОСОБА_2, який обіймає посаду юриста вказаної компанії, що розташована по вул. Крушельницької, буд. 1А у м. Тернопіль, та за родом своєї роботи безпосередньо контактує з начальником відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_6 Начальник відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 контактний номер працівника ТОВ «Консалтингова компанія «TAX GRОUP»» ОСОБА_2 при цьому повідомивши, що грошові кошти у розмірі 20 000 грн. ОСОБА_7 повинен передати через вказаного працівника. 30 березня 2016 року ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 зустрівся із працівником ТОВ «Консалтингова компанія «TAX GRОUP» ОСОБА_2, який виконуючи домовленості з ОСОБА_6 про отримання неправомірної вигоди підтвердив необхідність надання грошових коштів у розмірі 20 000 грн. для подальшої передачі ОСОБА_6 за сприяння та прискорення процедури банкрутства ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС», а також не створення штучних проблем з цього приводу. 1 квітня 2016 року близько 14 години 30 хвилин засновник - директор ПП «ЕКО-ЕНЕРГО-РЕСУРС» ОСОБА_7 за попередньою домовленістю прибув до ТОВ «Консалтингова компанія «TAX GRОUP»» за адресою: м. Тернопіль, вул. Крушельницької, буд. 1А. У той самий час, близько 14 години 30 хвилин, 1 квітня 2016 року працівник ТОВ «Консалтингова компанія «TAX GRОUP»» ОСОБА_2, діючи за попередніми домовленостями з начальником відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_6, виконуючи злочинні наміри останнього на протиправне збагачення за рахунок отримання неправомірної вигоди, отримав у приміщенні зазначеного товариства, що розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Крушельницької буд. 1А від засновника - директора ПП «ЕКО-ЕНЕРГО -РЕСУРС» ОСОБА_7 грошові в сумі 20 000 грн. як неправомірну вигоду для подальшої передачі начальнику відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області інспектору податкової та митної справи ІІ рангу ОСОБА_6

Таким чином, юрист ТОВ «Консалтингова компанія «TAX GRОUP» ОСОБА_2, у порушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, переслідуючи корисливий мотив та мету власного збагачення, 1 квітня 2016 року близько 14 години 30 хвилинвчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище - начальником відділу погашення боргу ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_6, неправомірної вигоди в сумі 20 000 грн. шляхом вимагання за сприяння та прискорення процедури банкрутства ПП «ЕКО - ЕНЕРГО - РЕСУРС», а також не створення штучних проблем з цього приводу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ст.178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов'язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя керується рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, згідно п. 175 якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

На думку слідчого судді, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12 лютого 2016 року, протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 10 березня 2016 року та 01 квітня 2016 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 01 квітня 2016 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ОСОБА_8 від 01 квітня 2016 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01 квітня 2016 року; протоколом огляду місця події від 01 квітня 2016 року; протоколом освідування особи від 01 квітня 2016 року.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винним у кримінальному правопорушенні, у якому він підозрюється, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, зважаючи на те, щоОСОБА_2 відмовляється давати покази на досудовому розслідуванні, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, зазначені слідчим у клопотанні, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжно заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: особу ОСОБА_2, який є раніше несудимим, є особою молодого віку, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, міцність його соціальних зв'язків - неодружений, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. А тому слідчий суддя зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, яке викликає значний суспільний резонанс, характер його вчинення, санкцію статті, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та описані вище.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого військової прокуратури Тернопільського гарнізону лейтенанта юстиції Багрія А.Б., погоджене заступником військового прокурора Тернопільського гарнізону Табакою Ю.Б. слід задовольнити, а в задоволенні клопотання захисника - адвоката Притули В.Д. про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слід відмовити.

Крім того, згідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України, який є тяжким, його вік, сімейний та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в розмірі, визначеному законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого військової прокуратури Тернопільського гарнізону лейтенанта юстиції Багрія А.Б., погоджене заступником військового прокурора Тернопільського гарнізону Табакою Ю.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 16 год. 00 хв. 01 квітня 2016 року.

Датою закінчення дії ухвали вважати 16 год. 00 хв. 31 травня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 68900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області р/р 37319038003454, МФО 820172, код одержувача 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба України).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не відлучатися із м. Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з'являтися за першою вимогою до слідчого прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження, утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, підозрюваним ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_2, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання захисника-адвоката Притули В.Д. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_2 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду К.М. Грицай

Копія вірна з оригіналом:

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду К.М. Грицай