Ухвала суду № 56987687, 28.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/4174/14 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/2274/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_6, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, позовними вимогами, якими після їх уточнень є: визнання недійсною та скасування заяви ОСОБА_7 від 27.11.2011 року за номером в реєстрі нотаріальних дій 126, реєстраційний номер 50648950 про скасування заповіту, посвідченого державним нотаріусом П2ятої Львівської Державної нотаріальної контори 14.09.2006 року та визнання недійсним одностороннього правочину скасування 27.01.2011 року ОСОБА_7 заповіту, який оформлено заявою, що зареєстрована за номером у реєстрі нотаріальних дій 126, реєстраційний номер 50648950 про скасування заповіту, посвідченого державним нотаріусом П»ятої Львівської державної нотаріальної контори 14.09.2006 року; відновлення попереднього становища дії заповіту, складеного ОСОБА_7 14.09.2006 року, посвідченого державним нотаріусом П"ятої Львівської державної нотаріальної контори за номером в Реєстрі нотаріальних дій 2078 та зареєстрованого в Спадковому реєстрі за № 40625981 та визнання заповіту дійсним; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П»ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на квартиру №2 в будинку №3 по вул. Глибокій у м. Львові; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, визнання недійсним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 39357782 від 19.06.2015 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2; визнання за ОСОБА_5 права на спадщину ? частини квартири АДРЕСА_1 у зв»язку з переходом права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія) після смерті ОСОБА_8 та визнання за ОСОБА_5 в порядку спадкування права власності ? частини квартири АДРЕСА_1

23 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №2 житлового будинку №3 по вул.. Глибокій у м.Львові.

Оскаржуваною ухвалою заяву позивача про забезпечення позовузадоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Апелянт зазначає про те, що позивач ОСОБА_5 у спірному житлі ніколи не був зареєстрований, не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, якій належала квартира на праві власності і в якій вона проживала до дня своєї смерті. Єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_2, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру та правомірно зареєструвала за собою право власності на цю квартиру. Крім цього апелянт зазначає, що заповіт, складений ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 12.12.2011 року, не стосується даної справи Судом не взято до уваги, що ОСОБА_2 правомірно отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а позивач ОСОБА_5 не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 З наведених підстав просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного.

Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.( ч.5 ст. 153 ЦПК України).

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого законні права позивача не будуть захищені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_6, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, позовними вимогами якого після їх уточнень є: визнання недійсною та скасування заяви ОСОБА_7 від 27.11.2011 року за номером в реєстрі нотаріальних дій 126, реєстраційний номер 50648950 про скасування заповіту, посвідченого державним нотаріусом П2ятої Львівської Державної нотаріальної контори 14.09.2006 року та визнання недійсним одностороннього правочину скасування 27.01.2011 року ОСОБА_7 заповіту, який оформлено заявою, що зареєстрована за номером у реєстрі нотаріальних дій 126, реєстраційний номер 50648950 про скасування заповіту, посвідченого державним нотаріусом П»ятої Львівської державної нотаріальної контори 14.09.2006 року; відновлення попереднього становища дії заповіту, складеного ОСОБА_7 14.09.2006 року, посвідченого державним нотаріусом П2ятої Львівської державної нотаріальної контори за номером в Реєстрі нотаріальних дій 2078 та зареєстрованого в Спадковому реєстрі за № 40625981 та визнання заповіту дійсним; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П»ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на квартиру №2 в будинку №3 по вул. Глибокій у м. Львові; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, визнання недійсним та скасування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 39357782 від 19.06.2015 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2; визнання за ОСОБА_5 права на спадщину ? частини квартири АДРЕСА_1 у зв»язку з переходом права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія) після смерті ОСОБА_8 та визнання за ОСОБА_5 в порядку спадкування права власності ? частини квартири АДРЕСА_1

Заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_5 мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та ствердив, що відповідачкою вживаються заходи щодо її відчуження.

Зі змісту позовної заяви, зазначених позивачем позовних вимог, вбачається, що позивачем фактично оспорюється право власності ОСОБА_2 на квартиру № 2 житлового будинку №3 по вул. Глибокій у м. Львові, правомірність набуття нею права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, реєстрації за нею права власності на спірну квартиру. Тобто, предмет спору та позовні вимоги безпосередньо стосуються майна, щодо якого подано заяву про забезпечення позову.

Враховуючи підстави позову та обставини справи, з яких вбачається, що предметом спірних правовідносин є квартира №2 в житловому будинку №3 по вул. Глибокій у м. Львові, власником якої є ОСОБА_2, право на яку позивачем не визнається та оспорюється, і яка може бути відчужена, беручи до уваги обгрунтування та аргументованість позивачем заяви про забезпечення позову, вид забезпечення позову, зазначені у заяві причини необхідності забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність заяви про забезпечення позову, мотивуючи свій висновок тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого законні права позивача не убудуть захищені.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зазначені в апеляційній скарзі доводи стосуються розгляду справи по суті, встановлення обставин справи, вирішення питання підставності позовних вимог ОСОБА_5, такі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову у зв»язку з можливістю відчуження спірної квартири відповідачкою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст. 313, п.4 ч.1 ст. 314, ст.. ст.. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

ОСОБА_9