Рішення № 56985606, 07.04.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/704/16-ц

2/310/965/16

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Петягіна В.В.

при секретарі Уставицькій Н.М.

з участю: представника позивача, за довіреністю ОСОБА_1

представника відповідача, адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 підприємства Агрофірма «Нива-плюс» про стягнення поворотної фінансової допомоги

В С Т А Н О В И В:

02.02.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 підприємства Агрофірма «Нива-плюс», у якому просив стягнути з ОСОБА_4 підприємства Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, буд. 91; код ЄДРПОУ 37928248) на користь ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 18, кв. 13; ідентифікаційний номер 230230770) заборгованість з повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 260 000,00 грн.

В позові зазначено, що у жовтні 2011 року до нього, ОСОБА_3 (надалі - Позивач), звернувся керівник ОСОБА_4 підприємства Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» (надалі -Відповідач) ОСОБА_5 з проханням надати грошові кошти ПП Агрофірма «НИВА-ПЛЮС», учасниками якого вони є, мотивуючи це необхідністю залучення оборотних коштів. У період з 01.12.2011 по 27.12.2012 Позивачем була надана ПП Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» поворотна фінансова допомога у загальному розмірі 1260000,00 грн. (копії квитанцій додаються). До теперішнього моменту Відповідачем повернення поворотної фінансової допомоги Позивачу не здійснено, у зв'язку з чим, 28.12.2015 Позивачем направлено лист на адресу Відповідача з вимогою щодо повернення поворотної фінансової допомоги. Проте жодної відповіді на зазначений лист Позивачем до теперішнього моменту не отримано. Посилаючись на вимоги підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ст. ст. 530, 536, 1046 - 1048 Цивільного кодексу України просив задовольнити позов.

В запереченні на позов представник відповідача, адвокат ОСОБА_2 зазначив, що будь якого договору у вигляді єдиного документу позивач суду не надав. На підтвердження своїх тверджень ОСОБА_3 надав копії квитанцій до прибуткових касових ордерів за період 2011-2012 роки про передачу грошей відповідачу. Тільки в частині квитанцій прибуткових касових ордерів значиться «поворотна фінансова допомога засновника». В семи квитанціях до прибуткових касових ордерів значиться «зворотня фінансова допомога засновника». Про те, що ОСОБА_3 надав частину коштів як поворотну фінансову допомогу, а частину як безповоротну фінансову допомогу свідчать наступні обставини. По-перше, Фінансова допомога надавалася як засновником підприємства і для надання безповоротної фінансової допомоги була зацікавленість позивача - для розвитку свого ж підприємства. По-друге, ніякого повернення фінансової допомоги позивач не вимагав більше трьох років. По-третє, позивач не просив буд-яким чином виправити інформацію, зазначену у квитанціях до прибуткових касових ордерів, типове оформлення повторювалося не однократно. Тобто, існує три групи квитанцій до прибуткових касових ордерів з однаковими написами «зворотна фінансова допомога» - 7 шт., «поворона фінансова допомога» - 5 шт., «поворотна фінансова допомога» - 4 шт. Враховуючи, що відсутні договори про передачу грошей від позивача відповідачу, пропущені строки позовної давності просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 просив задовольнити позов на підставі наведених у позові обставин. Крім цього зазначив, що відповідь на вимогу про повернення коштів позивач від відповідача не отримував. Йому відомо, що вимога про повернення коштів поштовим відділенням не була вручена відповідачу. Також цей лист до теперішнього часу не повернувся позивачу.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_2, пояснив, що підприємство дійсно отримувало гроші у позивача на підставі наданих фінансових документів. Але просив відмовити в задоволенні позову на підставах наведених у запереченні на позов. Крім цього, пояснив, що ніякого листа з проханням позивача повернути гроші, підприємство не отримувало. Більш того, цей лист навіть не повернувся позивачу, а тому невідоме з якого часу вважати, що позивач висував вимогу про повернення грошей.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів позивачем ОСОБА_3 була надана фінансова допомога відповідачу ОСОБА_4 підприємству Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» на загальну суму 1260000 грн., а саме квитанції: №1 від 01.12.2011р. у сумі 15 000,00 грн., №2 від 12.12.2011р. у сумі 70 000,00 грн, №3 від 12.12.2011р. у сумі 59 700,00 грн., №4 від 15.12.2011р. у сумі 5500,00 грн., №5 від 23.03.2012р. у сумі 814,00 грн., №15 від 10.05.2012р. у сумі 20061 грн. 84 коп. №16 від 10.05.2012 у сумі 17000 грн., №123 від 18.12.2012р. на суму 147 000,00 грн.; №125 від 25.12.2012р. на суму 78324,16 грн.; №128 від 26.12.2012р. на суму 31000,00 грн.; №132 від 27.12.2012р. на суму 138 600,00 грн., №18 від 14.05.2012р. на суму 226 000,00грн.; №118 від 20.06.2012р. на суму 94 000,00 грн.; №119 від 20.07.2012р. на суму 87 000,00 грн.; №120 від 17.08.2012р. на суму 70 000,00 грн.; №121 від 12.10.2012р. на суму 200 000,00 грн. (а.с.4-7).

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

За своїм призначенням надана фінансова допомога позивачем ОСОБА_3А відповідачу ОСОБА_4 підприємству Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» на загальну суму 1260000 грн. дійсно є поворотною фінансовою допомогою, про що також зазначено в квитанціях до прибуткових фінансових ордерах, незважаючи на написання у декольких документах про надання «зворотній» або «повороної» фінансової допомоги, що є помилкою.

У цивільному законодавстві не визначено, яким повинен бути зміст договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У даному випадку суд вважає, що поворотна фінансова допомога подібна позики за змістом цивільних відносин, тому можливо застосувати для визначення форми договору поворотної фінансової допомоги форму договору, яка передбачена для договору позики, зазначеної у ч.2 ст 1047 ЦК України, а саме: На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_3А та відповідачем ОСОБА_6 підприємством Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» було укладено 16 договорів про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 1260000 грн., що підтверджено зазначеними вище квитанціями.

18.12.2015 року позивачем ОСОБА_3А направлено на адресу відповідача ОСОБА_6 підприємства Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» письмо-вимогу про повернення грошей, що підтверджено описом листа та квитанцією про відправлення (а.с.8,9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Факт того, що позивачем ОСОБА_3А направлено на адресу відповідача ОСОБА_6 підприємства Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» письмо-вимогу про повернення грошей, не підтверджує факт того, що відповідач отримав цю вимогу про повернення боргу. Більш того, представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 пояснив, що відповідь на вимогу про повернення коштів позивач від відповідача не отримував. Йому відомо, що вимога про повернення коштів поштовим відділенням не була вручена відповідачу. Також цей лист до теперішнього часу не повернувся позивачу.

Так як у суді не доведено, що ОСОБА_6 підприємство Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» знало про вимогу з боку позивача ОСОБА_3А про повернення грошей, воно не могло їх повернути.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 підприємство Агрофірма «НИВА-ПЛЮС» не порушувало права позивача на отримання грошей, а тому підстав для звернення до суду на захист своїх порушених прав у позивача не було та, як наслідок, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3,8,11, 10, 60, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6 підприємства Агрофірма «Нива-плюс» про стягнення поворотної фінансової допомоги.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення, особами відсутніми у судовому засіданні з дня отримання копії рішення.

Суддя ОСОБА_7