Ухвала суду № 56983757, 07.04.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2469/16-к

1-кп/219/292/2016

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У Х В А Л А

07 квітня 2016 р. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Харченко О.П.

при секретарі Лісановій М.В.,

з участю прокурора Лапченко П.П.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут справу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1206050150000047 від 06.01.2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівська Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, малолітніх дітей на утриманні не має, судимий: 1) 26.02.2007 року Артемівським мфськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., 2) 11.09.2007 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 164 КК України до 100 годин громадських робіт; 3) 20.10.2008 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 389, ст. ст. 71, 72 КК України до 5 місяців 10 днів арешту; 4) 06.08.2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 місяців арешту; 5) 21.08.2010 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 164 КК України до 2 місяців 15 днів арешту; 6) 14.03.2013 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області а ч. 2, ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 7) 22.04.2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.; 8) 29.12.2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_2 на теперішній час перебуває в Артемівській установі виконання покарань УДПтС України в Донецькій області (№ 6)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у здійсненні прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно нього разом з угодою про визнання винуватості, укладеною на стадії досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим надійшов до Артемівського міськрайонного суду Донецької області 22.03.2016 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд ухвалити вирок, затвердити угоду з обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості від 18.03.2016 року та призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували проти заявленого прокурором клопотання та просили також затвердити угоду про визнання винуватості.

Вивчивши зміст угоди про визнання винуватості, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, зіставивши зміст угоди з обвинувальним актом, даними щодо особи обвинуваченого та вимогами КПК та КК України, суд приходить до висновку, що в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 необхідно відмовити в зв'язку з такими підставами.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено у ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Згідно ч. 7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Частиною 8 даної статті передбачено, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Проте, дані вимоги кримінального процесуального закону не дотримані, й зміст та форма угоди між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості від 18.03.2016 року не відповідають вимогам ст. 472 КПК України.

З обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та угоди вбачається, що останній обвинувачується за ч. 1 ст. 213 КК України.

Вивченням даної угоди судом виявлено, що при укладанні угоди, а саме пункту 3 встановлено, що сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, призначеним вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.12.2015 року, яким йому призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Однак, як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 засуджений вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.12.2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили йому був залишений у вигляді особистого зобов'язання. Вирок набрав законної сили 29 січня 2016 року. А кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 213 КК України він вчинив 09.02.2016 року, тобто вже після набрання вироком суду від 29.12.2015 року законної сили. У цьому разі слід керуватися положеннями статті 71 КК України, відповідно до якої якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Наведене є беззаперечними обставинами для відмови у затверджені угоди про визнання винуватості.

Згідно до ст. 314 КПК України суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості суперечить вимогам ст. 472 та 474 КПК України, порушує вимоги КК України та КПК України і тому в затвердженні угоди слід відмовити та призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які підлягають виклику в судове засідання за сформованим списком.

Суд також вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про приєднання матеріалів кримінального провадження та призначити кримінальне провадження до розгляду у загальному порядку, оскільки всі необхідні дії на досудовому слідстві виконані.

Окрім того, враховуючи, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не було обрано запобіжний захід, а він утримується під вартою по іншому кримінальному провадженню, то суд, відповідно до ст. 183 КПК України приходить до висновку про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою в Артемівській установі виконання покарань УДПтС України в Донецькій області строком 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197, 314, 315, 316,469, 470, 472, 474 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

В затвердженні угоди між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості від 18.03.2016 року, яка надійшла до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України - відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України у загальному порядку в залі судових засідань в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області на 14 квітня 2016 року на 13 годину 00 хвилин.

Приєднати матеріали досудового розслідування.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Викликати у судове засідання прокурора, захисника та обвинуваченого.

Застосувати обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, строком на 60 (шістдесят) днів до 05 червня 2016 року включно.

Копію ухвали направити до Артемівської установи виконання покарань Управління ДПтС України в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Харченко