Ухвала суду № 56982815, 29.03.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14420/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Фаркош Ю.А., за участю секретаря Мудрак О.Р., прокурора Паршутіна А.Б., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу з розслідування кримінальних проваджень у сфері власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Барабаша А.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Черкаси Черкаської області, громадянина України, який одружений, має неповнолітню дитину 2002 р.н., обіймає посаду радника голови Департаменту забезпечення діяльності голови Національної поліції України - тимчасового виконувача обов»язків начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Барабаш А.Г. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Паршутіним А.Б. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання обґрунтовує тим, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000762 від 18.03.2016 за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Слідчий вказує, що існує обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а також існують ризики, що у випадку незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний матиме змогу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий вказує, що ці ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні та застосувати запобіжний захід у вигляді поруки або застави, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри та відсутність ризиків, які виправдовують тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 являється підозрюваним у кримінальному провадженні № 42016000000000762, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2016.

28.03.2016 ОСОБА_3 затримано на підставі ст. 208 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Прокурором під час розгляду клопотання доведено обставини, які виправдовують застосування відносно ОСОБА_3 такого винятково суворого запобіжного заходу, як взяття під варту.

Оцінюючи порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, тяжкість злочину, приходжу до висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України забопіжному заходу у вигляді взяття під вартою, який

забезпечить впевненість в належній процесуальній поведінці ОСОБА_3

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, судовим розглядом встановлено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України., що підтверджується даними, які містяться у протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 18.03.2016 та від 28.03.2016, протоколом обшуку від 28.03.2016; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 18.03.2016; протоколами затримання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 28.03.2016.

При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні вказаного злочину.

Вагомість вказаних доказів сумнів не викликає.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважаю, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, дана обставина випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3

Дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Також судовим розглядом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, про збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненому злочині, а саме позбавлення волі від п»яти до десяти років та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Надані позитивні характеризуючі дані відносно ОСОБА_3 враховуються судом при винесенні рішення, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, який передбачає реальне позбавлення волі.

Крім того, дані обставини не виключають того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства.

Вказані обставини в сукупності є підставою для обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Таким чином, наявні підстави застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий захід забезпечення кримінального провадження буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальних заробітних плат, однак у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція та надання службовій особі, яка займає особливо відповідповідальне становище, за попердньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їй службового становища, а відтак підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачається.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, розмір отриманої неправомірної вигоди, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю необхідним визначити розмір застави, яка зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.

Таким чином, одночасно з триманням під вартою слід обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляд застави в розмірі 551 тис. 200 грн., що становить 400 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому, підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Отже, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню

Керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 181, 194, 196, 201, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання заступника начальника відділу з розслідування кримінальних проваджень у сфері власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Барабаша А.Г., - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 551 тис. 200 грн., що становить 400 розмірів мінімальної заробітної плати у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (м. Черкаси);

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

4) не відвідувати місце роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово заступника начальника відділу з розслідування кримінальних проваджень у сфері власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Барабаша А.Г., прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України Паршутіна А. та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити строк дії ухвали до 26.05.2016 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Ю.А.Фаркош