Рішення № 56981147, 23.03.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13714/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Довбенко Г.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Рівненського відділення №1 ПАТ «Дельта Банк», про стягнення коштів за договором банківського строкового вкладу /депозиту/,

встановив:

В вересні 2015 року ОСОБА_1. звернувся до Рівненського міського суду із позовом та в лютому 2016 року уточнив позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів банківського строкового вкладу /депозиту/ по договору №003-17520-030315 від 03 березня 2015 року банківського вкладу «Найкращий у доларах США, на суму вкладу 550,00 доларів США строком на 3 місяці по 01 червня 2015 року, що складає в гривневому еквіваленті станом на 03.03.2015 року 14771,96 грн., та належні йому відсотки по вкладу 885 грн.24 корп., а всього на загальну суму в розмірі 15657 грн. /пятнадцять тисяч шістсот пятдесят сім/ 20 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами були укладені зазначені позовом договори банківського вкладу, в тому числі договір №003-17520-270215 від 27 лютого 2015 року, на підставі п.п. 1.1 1.6 яких відповідач прийняв у нього кошти на депозитний рахунок в розмірі 499,00 доларів США терміном на 3 місяці по 28 травня 2015 та вищенаведеному договору №003-17520-030315 від 03 березня 2015 року вклад на суму 550,00 доларів США строком на 3 місяці, по 01 червня 2015 року на рахунок у порядку та на умовах визначених Договорами. Відсоткова ставка 5,5 річних. 03.03.2015 Року, через кілька годин після укладення договору Національний банк України своєю постановою відніс ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та ввів тимчасову адміністрацію. Курс долара на день введення тимчасової адміністрації був встановлений 26,85 грн. за 1 далар США. Строк розміщення вкладів закінчився 28 травня 2015 року та 01 червня 2015 року, такі на новий терміни не продовжувались. Згідно п.1.10 Договору Відповідач зобовязаний повернути вклад в кінці строку розміщення вкладу шляхом перерахування коштів на рахунок, а він має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів. На його звернення Відповідач повідомив про прийняте рішення №150 від 02.03.2015 року щодо запровадження тимчасової адміністрації, призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію та нездійснення задоволення вимог вкладників під час дії тимчасової адміністрації, відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вважає дії відповідача такими, що суперечать 22, 390, 625,1060 ЦК України, ст. 41 Конституції України, яка має вищу юридичну силу. На підставі положень чинного цивільного законодавства відповідач зобовязаний був виконати умови договору та провести розрахунок. Станом на березень 2016 року, у звязку із частковим погашенням заборгованості по договору №003-17520-270215 від 27 лютого 2015 року на суму 13405,42 грн., заборгованість ПАТ «Дельта Банк» перед ним складає зазначеу позовом суму 15657 грн. /пятнадцять тисяч шістсот пятдесят сім/ 20 коп.

Згідно наданих суду заперечень відповідача, позовні вимоги вважаються безпідставними. Зазначається, що згідно п.1.3 Договорів строкового банківського вкладу, датою повернення вкладу сторони визначили 28 травня 2015 року та 01 червня 2015. При цьому на виконання постанови НБУ №150 від 02.03.2015 року, керуючись п.2 ч.5 ст.12 та ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року №51 запроваджено тимчасову адміністрацію відповідача із 03.03.2015 року. Відповідно п.1 ч.5 ст.36 спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Таке обмеження не поширюється на зобовязання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився /на дату запровадження введення адміністрації/, та за договорами банківського рахунку вкладників. Такі виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним Банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку із ринку та здійснення тимчасової адміністрації. Із урахуванням положень п.7 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зважаючи що строк договору вкладу №003-17520-030315 від 03 березня 2015 року між сторонами, укладення якого і закінчення мало місце після впровадження у АТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації, кошти не могли бути повернутими в силу прямої заборони, встановленої законом. На дату судового розгляду справи позивачем частково отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму коштів відшкодування за першим вкладом від 27.02.2015 року. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 року за № 147 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк, яким у АТ «Дельта Банк продовжено тимчасову адміністрацію до 02.10. 2015 року включно. Згідно ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом Банку з ринку, в процесі ліквідаційної процедури в порядку, строки та згідно черговості задоволення вимог кредиторів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за їх безпідставнісю.

Позивач ОСОБА_1. повністю підтримав уточнені позовні вимоги в суді. Пояснив, що відповідач вийшов за межі укладеного договору та безпідставно на протязі близько року утримує його кошти, позбавивши його право розпоряджатися власними коштами та отримувати дохід на який він розраховував. Причина відмови у виплаті належних йому коштів відповідачем обєктивно не обґрунтувана. Свої вимоги додатково обґрунтовує положеннями ст.ст. 651,652, 1061 ЦК України, ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», умовами договору банківського вкладу. Просить стягнути із Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», у національній валюті гривні кошти банківського вкладу /депозит/ по Договору №003-17520-030315 банківського вкладу «Найкращий та несплачені відсотки, в загальній сумі в розмірі 15657 грн. /пятнадцять тисяч шістсот пятдесят сім/ 20 коп. Судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав надані суду заперечення. Додав, що з 11 червня 2015 року розпочато виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу строк дії яких закінчився до 03.03.2015 року включно та за договорами банківського рахунку. Вказав, що позивач за залишком неповернутих коштів банківського вкладцу і відсотків включений до списку виплат в чергу №4 на загальну суму 12 021,21 грн., а також в чергу №7 на суму коштів 2,54 грн., про що до суду надані відповідні виписки із реєстру кредиторів із місцем обслуговування Рівненське відділення №1.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 лютого 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу №003-17520-270215, на підставі якого відповідач прийняв у нього кошти на депозитний рахунок в розмірі 499,00 доларів США терміном на 3 місяці по 28 травня 2015 року, та 03 березня 2015 року - договір №003-17520-030315 банківського вкладу «Найкращий у доларах США, на суму вкладу що складає 550,00 доларів США строком на 3 місяці, по 01 червня 2015 року. Внесення коштів в сумі 499,00 та 550,00 доларів США та відповідне виконання договірного зобовязання позивачем підтверджується квитанціями №46556196 від 27.02.2015 року та № 46690998 від 03.03.2015 року, які не заперечуються відповідачем. Строк розміщення вкладів закінчився 28 травня 2015 року та 01 червня 2015 року. Процентна ставка на суму вкладів становить 5,5% річних.

Відповідно до спірного Договру від 03 березня 2015 року №003-17520-030315, а саме п. 1.10., вклад виплачується по закінченню строку розміщення, зазначеного в п. 1.3 даного договору тобто 01 червня 2015 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, а вкладник має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно доводів, розрахунку позивача, що витікає також із заперечень відповідача та підтверджується витягом із реєстру кредиторів, встановлено, що на дату розгляду справи кошти по договору банківського вкладу «Найкращий у доларах США №003-17520-030315 від 03 березня 2015 року, позивачу взагалі не повернуті.

Згідно ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом Банку з ринку. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним Банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку із ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Наданою позивачем довідкою Управління НБУ в Рівненській області №93-05/14-008/1501 від 23.06.2015 року підтверджується офіційний курс НБУ гривні до 100 доларів США станом на 03.03.2015 року, який складає 2685,81 грн. З урахуванням дослідженого доказу, суд погоджується із розрахунком позивача та приймає до уваги заборгованість депозитних коштів вказаного спірного договору в національній валюті станом на 03.03.2015 року - 14771,96 грн. Зазначена відповідачем сума заборгованості депозитних коштів позивача, згідно із витягом із реєстру кредиторів по 4 черзі, на суму 11634,32 грн. не обґрунтована доказами та заперечується позивачем.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

У відповідності до змісту ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відмова відповідача у видачі вкладів обмежує позивача в праві користування, володіння та розпорядження своєю власністю, що є порушенням ст. 41 Конституції України.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Також, статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно зі п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 03.12.2003 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2003 року за № 1256/8577, за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які вставлені договором.

Зважаючи на вищевказане, позивач мав право в будь-який час вимагати від банку видачу вкладу, і неодноразово звертався до банку з проханням видати йому готівкою кошти, які були передані ним на депозит та відсотки.

Як зазначено в правовому висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду України від 25.12.13 року № 6-140 цс-13, за змістом ст. 526, 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором депозиту вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд прийшов до висновку, що невиплата коштів, що знаходяться на поточному рахунку відповідача, є обмеженням прав відповідача щодо вільного розпорядження своїми грошовими коштами.

Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів підтверджується, що позовна заява обґрунтована і підлягає до задоволення шляхом стягнення коштів строкового банківського вкладу /депозиту/ в національній валюті, станом на день початку процедури виведення Фондом банку із ринку та здійснення тимчасової адміністрації 03.03.2015 року, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, по договору №003-17520-030315 від 03 березня 2015 року, в розмірі 14771 /чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одну/ грн. 96 коп, яка знайшла підтвердження в суді на підставі розрахунку позивача не спростованим відповідачем.

Запереченння відповідача в тій частині, що кошти не підлягають стягненню внаслідок укладення сторонами договору строкового банківського вкладу №003-17520-030315 саме в день початку процедури виведення Фондом банку із ринку та здійснення тимчасової адміністрації 03.03.2015 року суд вважає надуманими та безпідставними, такими, що не ґрунтуються на положеннях закону, направленими на грубе, свідоме порушення інтересів позивача. Вбачається, що посадовими особами відповідача до отримання розпорядження про початок процедури виведення Фондом банку із ринку та здійснення тимчасової адміністрації в силу їх службових повноважень Договір укладенний, кошти позивача отримані, розміщені в банку. Станом на теперішній час договір є чинним, отримані відповідачем кошти по такому договору вкладу /депозиту/ підлягають до повернення або стягнення в загальному порядку в межах встановленого граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вимоги позивача в частині стягнення відсотків за кредитними договором до задоволення не підлягають внаслідок нарахування таких відсотків за період після 03.03.2015 року, тобто після дня початку процедури виведення Фондом банку із ринку та здійснення тимчасової адміністрації. Суд погоджується із доводами відповідача, що такі кошти підлягають виплаті в процесі ліквідаційної процедури в порядку, строки та згідно черговості задоволення вимог кредиторів, передбачених спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Підстав для стягнення в судовому порядку відсотків за вкладом на суму 885,24 грн. не встановлено.

До стягнення з відповідача підлягають витрати по сплаті позивачем судового збору у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Рівненського відділення №1 ПАТ «Дельта Банк», задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Рівненського відділення №1 ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кошти строкового банківського вкладу /депозиту/ по договору №003-17520-030315 від 03 березня 2015 року, в розмірі 14771 /чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одну/ грн. 96 коп.

Стягнути Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Рівненського відділення №1 ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, судовий збір в розмірі 1218 гривень 00 копійок на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 38012714.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук