Ухвала суду № 56977099, 07.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2016 рокусправа № 804/7188/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 804/7188/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси і кредит», про скасування податкової вимоги, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ТОВ «Інфорс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Криворізька центральна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкову вимогу форми «Ю» від 04.03.2015 року № 968-25.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Інфорс» відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ТОВ «Інфорс» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що ним було самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання, на виконання вимог податкового законодавства, суму податку на додану вартість було сплачено шляхом перерахування грошових коштів з відкритого в АТ «Банк «Фінанси і кредит» рахунку, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2015 року № 124, також копію платіжного доручення 27.02.2015 року було надано до податкової інспекції. Апелянт вказував, що відповідачем оскаржувану вимогу винесено неправомірно, оскільки платником податків виконано обов'язок по перерахуванню до бюджету сум податкового зобов'язання, несвоєчасне надходження до бюджету коштів відбулось не з вини платника, платник звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або взагалі неперерахування податків, зборів чи інших платежів. Апелянтом вказувалось, що виконання платником обов'язку по перерахуванню в бюджет сум податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання у банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум. Кошти податкового зобов'язання були вчасно сплачені позивачем, однак такі кошти так і не були перераховані банком до бюджетного рахунку. Апелянт вказував, що у зв'язку з вчасною сплатою податку на додану вартість за січень 2015 року, у нього як у платника відсутній податковий борг, тому податкова вимога складена та направлена йому неправомірно.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року, самостійно задеклароване ТОВ «Інфорс» згідно податкової декларації №9021564547 від 23.02.2015 року, фактично не було перераховане до бюджету у встановлені законом строки, до 02.03.2015 року, тому у ТОВ «Інфорс» виник податковий борг у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції вказував, що відповідачем автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів сформована податкова вимога форми «Ю» від 04.03.2015 року №968-25 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 38083,48 грн. Суд першої інстанції вказував, що позивачу достеменно було відомо про те, що в граничні строки сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року останнє не було перераховане до бюджету, 26.02.2015 року листом повідомило контролюючий орган про те, що підприємством 23.02.201 року. було надано платіжне доручення №124 Криворізькій філії АТ «Банк «Фінанси та кредит».

Матеріалами справи встановлено, що 23.02.2015 року ТОВ «Інфорс» подано до Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову звітність у вигляді декларації з ПДВ за січень 2015 року, яка отримана уповноваженою особою податкової інспекції, що не заперечується податковою інспекцією. Податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року ТОВ «Інфорс» самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що сплачується до державного бюджету у розмірі 38083,00 грн.

23.02.2015 року ТОВ «Інфорс» надало Криворізькій філії ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжне доручення №124 про перерахування до бюджету грошових коштів у сумі 44560,00 грн. в рахунок сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року. В матеріалах справи наявні копії платіжного доручення від 23.02.2015 року № 124, відмітка банку про виконання такого платіжного доручення на ньому відсутня.

Встановлено, що ТОВ «Інфорс» листом від 26.02.2015 року № 15-2015 повідомило Криворізьку центральну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2015 року, направлено копію платіжного доручення № 124 від 23.02.2015 року.

Криворізькою центральною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу № 968-25 від 04.03.2015 року, про сплату суми податкового зобов'язання у розмірі 38030,48 грн.

Встановлено, що ТОВ «Інфорс» не погодилось з отриманою від податкової інспекції податковою вимогою та звернулось до ГУ ДФС у Дніпропетровській області зі скаргою. Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.05.2015 року № 5298/10/04-36-23-02-09 податкову вимогу № 968-25 від 04.03.2015 року залишено без змін, скаргу залишено без задоволення.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Інфорс» самостійно встановило невиконання платіжного доручення № 124 від 23.02.2015 року банком АТ «Банк «Фінанси та кредит» та звернулось до керуючого Криворізької філії з листом про надання пояснень щодо ситуації навколо перерахування коштів.

Листом від 17.03.2015 року № 862 Криворізька філія АТ «Банк «Фінанси та кредит» повідомила ТОВ «Інофрс» про те, що відповідно до документів, які містяться у справі з юридичного оформлення рахунку ТОВ «Інфорс», директором підприємства є Майдан Ю.О., а звернення підписане Петровською О.В., документів на підтвердження повноважень якої не надано, звернення ТОВ «Інфорс» залишається без розгляду, з метою практичного вирішення питання виконання доручення необхідно звертись до персонального клієнт-менеджера.

Варто вказати, що банк не підтверджував перерахування коштів, погодився з невиконанням платіжного доручення. Таким чином кошти як сплата податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2015 року залишаються несплаченими

Листом від 17.08.2015 року № 3445 Криворізька філія АТ «Банк «Фінанси та кредит» повідомила суд про те, що платіжне доручення перебуває на виконанні протягом 30 календарних днів з дня його виписки, станом на час написання листа, платіжне доручення № 124 від 23.02.2015 року відсутнє на виконанні у банку у зв'язку з закінченням строку його виконання.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога складається у разі якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Колегія суддів зазначає, що наявність у відповідача суми заборгованості зі сплати ПДВ за січень 2015 року, підтверджується матеріалами справи, сума боргу є узгодженою з огляду на самостійне її декларування.

Колегія суддів вважає, що податковий борг відповідача є узгодженим та підлягає стягненню у встановлений Податковим кодексом України спосіб, у тому числі і через формування та направлення податкової вимоги. Податкові органи не позбавлені права у разі виявлення самостійно несплачених сум податкового зобов'язання формувати та направляти платникам податків податкові вимоги.

Колегія суддів враховує, що банк АТ «Банк «Фінанси та кредит» не підтверджує виконання платіжного доручення № 124 від 23.02.2015 року, разом як і сам позивач не має відомостей щодо його виконання. Подання до банку платіжного доручення не свідчить про автоматичну сплату податку.

За змістом приписів п.30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Банківська операція з перерахунку коштів за платіжним дорученням № 124 від 23.02.2015 року є не закінченою або не виконаною, кошти на бюджетний рахунок як сплата податку з додану вартість за січень 2015 року від ТОВ «Інфорс» не надходили, що робить таку суму податковим боргом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 804/7188/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук