Ухвала суду № 56977065, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р. Справа № 815/7038/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування картки відмови у застосуванні митної вартості, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ФОП ОСОБА_2, за першим методом митної оцінки - за ціною договору товарів, що імпортуються, скасування картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00323 від 24 вересня 2015 року; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 500060001/2015/610174/2 від 24 вересня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено. Визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосування митної вартості, заявленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00323. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про корегування митної вартості № 500060001/2015/610174/2 від 24 вересня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Одеська митниця ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що що 06.07.2015 р. між ФОП ОСОБА_2 (Покупець) та "Inter-Sprint Banden B.V." (Продавець), Нідерланди, вантажовідправник "Double coin Holdings., LTD", Китай, укладений зовнішньоекономічний договір № NVP-IS-3, відповідно до якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує товар (легкові та вантажні шини в асортименті) у кількості та по цінам, вказаним в Інвойсах, що є невід'ємною частиною Договору. Ціна за товар визначена у дол. США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту визначається згідно Інвойсів, умови постави - CIF (Одеса) Інкотермс 2010.

04 вересня 2015 р. сторони зовнішньоекономічного договору узгодили Інвойс № 4845205, в якому визначили найменування, кількість та ціну товару, що узгоджуються із проформою № 26971, відповідно до якого загальна кількість товару склала 668 од. вартістю 128270 дол. США.

На виконання вищезазначеного договору та згідно проформи № 26971 06.07.2015 р., 14.07.2015 р., 27.08.2015 р. ФОП ОСОБА_2 здійснив попередню оплату за товар згідно платіжних доручень б/н від 31.08.2015 р., від 02.09.2015 р., від 03.09.2015 р.

Для здійснення митного оформлення товару ФОП ОСОБА_2 була подана до Одеської митниці ДФС електронна вантажна митна декларація № 500060001/2015/017594 від 23.09.2015 р. із додатками (not-negotiable морський транспортний документ № ZSZZ139560 від 08.08.2015 р.; міжнародні автомобільні накладні (CMR) №№ 100, 101, 102 від 23.09.2015 р.; коносамент (Bill of Landing) № ZSZZ139560 від 08.08.2015 р.; банківській платіжні документи б/н від 14.07.2015 р., від 06.07.2015 р., від 27.08.2015 р.; виписка с бухгалтерської документації б/н від 04.09.2015 р.; прайс-лист виробника товару б/н від 01.07.2015 р.; розрахунок ціни (калькуляція) № 4845205 від 04.09.2015 р.; інвойс № 4845205 від 04.09.2015 р.; пакувальний лист б/н від 07.09.2015 р.; зовнішньоекономічний договір № NVP-IS-3 від 06.07.2015 р.; договір про надання послуг митного брокеру № 25-05 від 18.05.2015 р.; сертифікат відповідності UA1.066.0104216-14 від 02.10.2014 р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 11.08.2015 р.; сертифікат про походження товару № 15С3100А0069/00267 від 28.08.2015 р.; вагова довідка б/н від 10.09.2015 р.; лист постачальника б/н від 10.09.2015 р., в якій митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.

23 вересня 2015 р. позивачем отримано електронне повідомлення від інспектора митного органу, в якому вказано, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості. Зокрема, поставка за митною декларацією здійснюється на умовах CIF, Інкотермс-2010, а в поданих документах відсутні страхові документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв'язку із цим позивачу запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; додаткові документи для підтвердження митної вартості.

24 вересня 2015 р. ФОП ОСОБА_2 надав митному листом від 24.09.2015 р. документ, що підтверджує страхування Товару та прайс-лист Постачальника, № 111.768.928 від 10.03.2015 р., роз'яснивши, що вартість страхування включена у вартість товару, що поставляється на умовах CIF.

З огляду на матеріали справи, під час опрацювання наданих для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 (вимагає здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (вимагає витребування документів, які підтверджують митну вартість товару).

За результатами візуальної перевірки наданих разом із МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення на етапі контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у МД № 500060001/2015/017594 від 23.09.2015 р., встановлено, що у документах містяться розбіжності, а також надані Підприємцем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена бо підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, оплата товару здійснена трьома платіжними документами, що не виключає можливість наявності інших платіжних документів, умисно не наданих до митного оформлення з метою надання неправдивих відомостей щодо фактичної вартості товару.

Також інвойс № 4845205, виставлений продавцем 04.09.2015 р. фактично через місяць після відправлення вантажу відповідно до коносамента від 08.08.2015 р. № ZSZZ139560, що може свідчити про наявність договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається або про підробку документів.

Крім того, наданий прайс-лист діяв у липні 2015 р., тобто передує даті інвойсу від 04.09.2015 р. № 4845205 на два місяці. При цьому умови поставки зазначені у прайс-листі не відповідають гр.20 ЕМД, а прайс-лист не має посилань на дану поставку товару, тобто не має до неї жодного відношення.

За результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № 500060001/2015/00323 від 24.09.2015 р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2015 р. № 500060001/2015/610174/2, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 3,13 дол. США за кг - в загальному розмірі 135867,79 дол. США.

В подальшому товар випущено у вільний обіг (ВМД № 500060001/2015/017681) за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, в результаті чого Підприємцем надмірно сплачено ввізне мито в сумі 11474,63 грн., імпортний збір в сумі 8196,17 грн. та ПДВ - в сумі 36718384 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за відсутністю факту доведення з боку митного органу наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як вбачається з матеріалів справи, у якості причини неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості товару у спірному рішенні відповідачем зазначено те, що:

- оплату товару здійснено трьома платіжними документами;

- інвойс №4845205 виставлений продавцем 04 вересня 2015 року, фактично через місяць після відправлення вантажу відповідно до коносамента №ZSZZ139560 від 08 серпня 2015 року;

- наданий прайс-лист діяв у липні 2015 року, тобто передує даті інвойсу на два місяці, при цьому умови поставки зазначені у прайс-листі не відповідають графі 20 ЕМД, а також прайс-лист не має жодного посилання на дану поставку вантажу.

У зв'язку з цим, митним органом на підставі ч.3 ст. 53 Митного кодексу України було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товар.

На виконання вказаного запиту, ФОП ОСОБА_2 була направлена відповідь від 24 вересня 2015 року на адресу митного органу, згідно якої вищезазначені документи не були надані, оскільки виписка з бухгалтерської документації та прайс-лист виробника були надані одночасно з ВМД, а також зазначено щодо якісних характеристик товару, то вона підтверджена сертифікатом УКРСЕПРО, який також був наданий митному органу з ВМД. Разом з цим митному органу був направлений страховий документ № 111.768.928 від 10 березня 2015 року для підтвердження заявленої митної вартості.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо безпідставності вказаних посилань органу доходів і зборів як на підставу для витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, з огляду на наступне.

Зокрема, посилання митного органу на те, що оплата за товар здійснена трьома платіжними дорученнями, що не виключає можливості наявності інших платіжних документів, умисно не наданих до митного оформлення з метою надання неправдивих відомостей щодо фактичної вартості товару, колегія суддів вважає припущенням, та таким, що суперечить основоположним принициам, закладеним в Митному кодексі України, а саме п. 3 ч. 1 ст. 8 - принципу презумпції невинуватості.

Щодо різниці в датах інвойсу та коносаменту, то колегія суддів зазначає, що митним органом ніяким чином не доведено, що дата фактичного завантаження товару в контейнер та дата складання документу може впливати на порядок формування митної вартості. Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу, що жодним нормативним актом чи міжнародною практикою не передбачено необхідності співпадіння дати коносаменту та складання інвойсу .

Також, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на те, що прайс лист не містить посилань на умови поставки, вантаж, оскільки прайс-лист згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Разом з цим , колегія суддів зазначає , що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців та має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.

Чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд.

Таким чином, позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що органом доходів і зборів не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не обґрунтовано, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом є неповними та/або недостовірними, та не доведено наявності підстав для витребування у декларанта будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів вірними висновок суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенння митниці про коригування митної вартості товарів.

Тому, оскільки доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко