Ухвала суду № 56977032, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4254/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Семак О.В.,

представника позивача Нестерової О.К., представника відповідача Пятниченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Унікон» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2015 року ПП «Унікон» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки від 16 березня 2015 року №000003/15-54-22-01/30692311, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 05 червня 2015 року №0001052101 про застосування суми штрафної санкції у розмірі 181037,10грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року адміністративний позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «С» від 05 червня 2015 року №0001052101; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, як юридична особа, зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради з 16 грудня 1999 року, з 14 вересня 2000 року підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

25 лютого 2015 року відповідно до ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2ст. 80 ПК України, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 09 лютого 2015 року № 96 та направлень від 10 лютого 2015 року №№ 82 та 83 посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері зберігання та обігу спирту, рідини із вмістом спирту, алкогольних напоїв, організаційних, технічних і технологічних вимог провадження діяльності з питань переробки спиртовмісних рідин.

За результатами перевірки складений акт №43/15-32-21-01/30692311 від 25 лютого 2015 року, яким встановлено порушення вимог ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-вр «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; вимог пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»; вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1266 «Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом»; вимог п.п.212.1.8 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України. /а.с.22-28/

05 червня 2015 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийняло податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 000003/15-54-22-01/30692311 у розмірі 181037,10грн.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно з ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» визначено, що утилізація вилученої з обігу продукції, використання продукції, як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; переробка вилученої з обігу продукції, будь-які технологічні операції, пов'язані із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей вилученої з обігу продукції з метою підготовки її до утилізації або подальшого використання цієї продукції за умови приведення її у відповідність з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» загальні вимоги щодо порядку, умов та правил переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 13 п. 9 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340, спирт етиловий та алкогольні напої підлягають промисловій переробці або знищенню, а тютюнові вироби знищенню.

Порядок проведення атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції затверджено наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 571 від 25 вересня 2000 року.

Наказом ДПА України № 374 від 05 липня 2004 року затверджено Типове положення про комісію з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При цьому, така комісія була створена відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 19 грудня 2006 року № 876/А 2006 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22 липня 2004 року № 569/А-2004 року «Про комісію з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 13 травня 2011 року № 326/А 2011 було затверджено новий склад комісії з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який діє і на даний час.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, одним із основних видів діяльності позивача є виробництво харчової добавки оцту. Основою для виробництва оцту є сировина неякісні алкогольні напої, спиртовмісні рідини, відходи згідно з ДСТУ 2450:2006.

Позивач здійснює свою господарську діяльність на підставі атестату виробництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України UА 3.033.0453-13 від 30 грудня 2013 року, виданого ДП «Одесастандартметрологія» /а.с.19/, сертифікату № 010 на право проведення робіт із знищення або утилізації неякісних алкогольних напоїв та тютюнових виробів підприємством, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, у відповідності до вимог Закону України від 14 січня 2000 року № 1393 «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Одним із джерел надходження до позивача сировини для виготовлення оцту є конфісковані та такі, що перейшли у власність держави неякісні алкогольні напої, які є неякісними або небезпечними та не можуть бути реалізовані як алкогольні напої, підлягають утилізації (знищенню) у подальшому (після прийняття рішення суду та комісії з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних напоїв).

Згідно актів прийому-передачі від 12 лютого 2011 року, від 05 квітня 2012 року та від 23 травня 2014 року та листа ГУ ДФС в Одеській області № 1053/10/15-32-09-02-04 від 23 березня 2015 року вбачається, що компетентні правоохоронні органи передали позивачу на відповідальне зберігання спиртовмісну рідину, яку було вилучено з обігу. /а.с.57-58, 62-64/

При цьому, з 01 січня 2011 року контролюючими органами щороку здійснюється інвентаризація залишків таких товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковій було відомо про здійснення відповідачем виробництва харчової добавки-оцту із сировини, якою є неякісні алкогольні напої, спиртовмісні рідини, відходи згідно з ДСТУ 2450:2006. А також, не погоджується з доводами відповідача про те, що спиртовмісна рідина, про яку йде мова в акті перевірки № 43/15-32-21-01/30692311 від 25 лютого 2015 року, є алкогольним напоєм в розумінні положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак положення статті 15 цього закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідно до вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки чинним законодавством не передбачено необхідності ліцензування діяльності, пов'язаної із зберіганням, переробкою неякісної продукції, якою і займається позивач, то доводи податкового органу про необхідність включення місць зберігання підприємством продукції, яка містить спиртовмісні рідини до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв є безпідставними.

З огляду на обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст. 200 КАС України залишає його без змін.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 3982,81грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія