Ухвала суду № 56977019, 07.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 663/3288/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ведмідська Н.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 22 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати відповідача нарахувати та доплатити недоотриману суму щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% із заробітку працюючого судді 23 426 грн., починаючи з 01 вересня 2015 року, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 22 січня 2016 року позовні вимоги були задоволені.

Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області щодо перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 вересня 2015 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Скадовському районі Херсонської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і виплачувати в подальшому ОСОБА_1 щомісячно, на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, довічне грошове утримання судді у відставці починаючи з 01 вересня 2015 року у розмірі 86 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді (голови Скадовського районного суду Херсонської області) відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області № 3995/4 від 21 жовтня 2015 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, загальний розмір якої становить 23 426,00 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.

Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області, код ЄДРПОУ №21301964, розташованого за адресою: вул. Володарського,32, м. Скадовськ, Херсонської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати у виді судового збору у розмірі 487,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3339,71 грн., а разом 3826,91 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, пенсійний орган в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно наказу Скадовського районного суду Херсонської області від 31 березня 2011 року № 15-о ОСОБА_1 склав з себе повноваження судді у зв'язку з поданням заяви у відставку. Також на час звільнення ОСОБА_1 він виконував обов'язки голови суду.

Відповідно до протоколу № 2106 від 15 квітня 2011 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді з 01 квітня 2011 року, відповідно до його заяви від 01 квітня 2011 року.

За змістом розпорядження №133492 від 12 липня 2011 року, №133492 від 30.09.2011 р., ОСОБА_1 проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, відповідно до якого розмір утримання становить 86% від заробітку, що складає 7 609,67 грн.

Відповідно до проведеного пенсійним органом розрахунку стажу загальний стаж на 31 березня 2011 року становить 33 роки 8 місяців, зокрема: стаж судді - 16 р. 10 м. 27 дн., стаж слідчого - 6 р. 3 м. 16 дн., військова служба - 2 р. 15 дн., загальний стаж після 2004 року - 5 р. 8 м. 2 дн.

Згідно записів трудової книжки позивач вперше призначений на посаду судді з 22.06.1987 р. по 06.04.1990 р., з 10.08.1992 р. по 18.01.2001 р., з 29.07.2005 р. по 31.03.2011 р. і на день звільнення обіймав посаду голови суду, всього стаж роботи на посаді судді становить 16 років 10 місяців 27 днів.

На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді 01 квітня 2011 року була чинна стаття 43 Закону України «Про статус суддів» частиною 4 якою встановлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді на отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також:

- час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СССР та республік, що раніше входили до складу СРСР,

- час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю суддів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському місцевих судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному судді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

На посаді слідчого позивач працював в період з 06 березня 1981 року по 22 червня 1987 року, що становить 6 років 03 місяці 16 днів, а на посаді стажиста помічника прокурора з 01.09.1980 року по 22.10.1980 року - 1 місяць 21 день.

Отже, стаж який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді становить 23 роки 03 місяці 03 дні, а тому управління пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області, з дотриманням вимог ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначило відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді - 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно довідки ТУ ДСАУ в Херсонській області № 3995/4 від 21.10.2015 року суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді станом на 01 жовтня 2013 року становить 23 426,00 грн., (оклад, надбавка за адміністративну посаду, надбавка за вислугу років)

Предметом спору по справі є відмова управління Пенсійного фонду України в Скадовському районні Херсонської області в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до його звернення в жовтні 2015 року, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із зміною розміру заробітної плати працюючого судді на посаді голови Скадовського районного суду в Херсонської області, з якою позивач вийшов у відставку.

Водночас відмова відповідача від 11.11.2015 року вмотивована тим, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року не передбачений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, окрім суддів Конституційного Суду України, при зміні розміру грошового утримання працюючих суддів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для захисту порушених прав позивача.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про статус суддів».

Так, однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне забезпечення та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Правові засади організації судової влади, система і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

За змістом ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів», в редакції чинній на час виходу позивача у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

На підставі ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чинного з 30 липня 2010 року (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 08.07.2011 року №3668-VI) на час звернення позивача до відповідача із заявою про проведення перерахунку, встановлено, що місячне грошове утримання виплачується судді у певному відсотковому розмірі (у позивача 86%) від грошового утримання судді який працює на відповідній посаді.

Отже, з урахуванням ст.22 Конституції України, якою встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 86% від грошового утримання судді який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.

Статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено право судді у відставці на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді.

Водночас зазначена норма передбачає виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у певному відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, тоді як відповідач, за відсутності встановлених законодавством повноважень, здійснив тлумачення цієї норми закону зазначивши, що грошовий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається один раз і перерахунку не підлягає.

Таке розуміння відповідачем норми закону є помилковим, оскільки правовий аналіз ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави для висновку, що грошовий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного у відсотковому розмірі від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, має змінюватись внаслідок зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, оскільки грошовий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та розмір якого змінюється у бік збільшення, законодавець цілком логічно не перевантажував Закон України «Про судоустрій і статус суддів» положеннями щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, у разі зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року визнано неконституційним, зокрема, абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668/VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Оскільки Рішеннями Конституційного Суду України неодноразово наголошувалось на необхідність дотримання державними органами влади правового статусу суддів та гарантій їх незалежності, в тому числі їх пенсійного та соціального забезпечення, а стаття 126 Конституції України гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення (рішення Конституційного Суду України по справі №8рп-2005 від 11 жовтня 2005 року, по справі № 18-рп/2011 від 14 грудня 2011 року, по справі № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року) суд, погоджується з наявністю правових підстав для відновлення порушеного права позивача.

Однак, відповідач неправомірно відмовив в проведені перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 01 вересня 2015 року.

З прийняттям Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року підтверджено право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці пов'язаний із зміною розміру грошового утримання працюючого судді за останнім місцем роботи позивача, без обмеження максимального розміру.

Отже, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для захисту порушених прав позивача, починаючи з 01 вересня 2015 року, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу, починаючи з 01 вересня 2015 року, у розмірі 86% грошового щомісячного утримання працюючого судді на відповідній посаді (голови Скадовського районного суду Херсонської області), відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області № 3995/4 від 21.10.2015 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці загальний розмір якої становить 23 426 грн., без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Також варто зазначити, що оскільки виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється на постійній основі, один раз на місяць протягом не визначеного періоду часу, тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата з якої особа має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці чи його перерахунок. Кінцевий термін або строк, на який призначається довічне утримання судді у відставці, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті цього виду виплат. Тому виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може бути обмежено будь-яким терміном або строком, оскільки це обмежувало право особи на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом не визначеного часу без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Порядок та строки нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці можуть бути змінені лише за умов іншого законодавчого регулювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 09.06.2015 року по справі № 21-472 а 15.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 22 січня 2016 року у справі № 663/3288/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин