Ухвала суду № 56976934, 07.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/659/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

розглянув в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11.09.2015 № 2152/1 «Про звільнення працівників органів юстиції» в частині звільнення ОСОБА_2 - провідного спеціаліста Калінівського районного управління юстиції у місті Донецьку, з займаної посади та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення з даним позовом до суду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що відсутні клопотання сторін про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції посилався на ч. 3 ст. 99 КАС України та пов'язував перебіг встановленого цією нормою місячного строку на звернення до суду з моментом, коли позивач дізналася про порушене право - повідомлення телефонним зв'язком.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та фактом колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати неправомірним та скасувати наказ про звільнення від 11.09.2015 № 2152/1.

Позивач вважає, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущений, оскільки датою початку місячного строку для звернення з позовом до суду слід вважати 23 січня 2016 року (дата отримання листа відповідача від 17.12.2015 № Б-2163 та копії оскаржуваного наказу про звільнення).

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про своє звільнення позивач дізналася наприкінці жовтня 2015 року під час телефонної розмови з представником відповідача, проте з даною позовною заявою звернулась лише 23 лютого 2016 року. Вважав, що направлення листа відповідачу для з'ясування відомостей щодо факту свого звільнення та отримання копії наказу не свідчить про наявність поважної причини для поновлення пропущеного місячного строку для звернення до суду із відповідним позовом.

Втім, колегія суддів не може погодитися з таким твердженням суду першої інстанції, оскільки дата, з якою пов'язується усвідомлення позивачем порушення (невизнання) прав та інтересів, обумовлюється іншими обставинами та фактами.

Так, пунктом 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008р. № 2 міститься роз'яснення про те, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Обов'язки роботодавця під час звільнення працівника також врегульовані ст. 47 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Аналогічні вимоги до обов'язків роботодавця у спірних відносинах звільнення зі служби викладені у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2015 року позивач звернулася до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із заявою в якій просила надати інформацію та копій ряду документів.

23.01.2016 року позивач отримала лист Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 17.12.2015 № Б-2163, в якому було повідомлено про звільнення позивача з посади відповідно до наказу від 11.09.2015 № 2152/1 та надано копію зазначеного наказу.

Отже, копію оскаржуваного наказу про звільнення позивач отримала лише 23 січня 2016 року.

Саме з цим днем має бути пов'язано певну подію - день коли особа дізналася ( тобто отримала відомості з офіційного джерела) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач направила даний позов до суду поштою 22.02. 2016 року, тобто з дотриманням строку, визначеного ч.3 ст.99 КАС України.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про те, що про порушення свого права позивач дізналася лише з листа відповідача від 17 грудня 2015 року, та не навів у рішенні мотивів, за яких відхилив ці доводи.

Таким чином, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Справу належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 204, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.