Постанова № 56976924, 10.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2016 рокусправа № 804/7003/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив- визнати протиправними та скасувати винесені ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкові повідомлення-рішення форми "Р"‚ №0031601703 від 30.12.2014 року, № 0031571703 від 30.12.2014 року, рішення №0011641703 від 17.04.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0031621703 від 30.12.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 00311601703 в частині збільшення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 54170,68 гривень за основним зобов'язанням та 27085,34 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0031621703 від 30.12.2014 року. Визнано протиправним та скасовано рішення №0011641703 від 17.04.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволені позову та задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просили задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи оскаржувані рішення правомірними.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі наказу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.11.2014 року №1989 старшим державним ревізором-інспектором ОСОБА_2 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт №3638/173/НОМЕР_2 від 27.11.2014 року, яким зафіксовано наступні порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового законодавства, зокрема:

- п.177.1, п.177.2 ст.177, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 93 672,29 грн. у тому числі по періодам: 2012 рік - 54 079,10 грн.; 2013 рік - 39 593,19 грн.;

- п.177.10 с.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 року, ведення якої передбачено Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1025, Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого Наказом Міндоходів від 16.09.2013 року №481;

- п.4 ч.1 ст.4, п.2 ст.6, п. 1 ч.2 ст.7, п.11 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року ФОП ОСОБА_1 не донарахував єдиний соціальний внесок у сумі 115 870,66 грн.;

- пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині не підтвердження відповідними податковими накладними, та пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині не підтвердження використання вказаних товарів в господарській діяльності, таким чином встановлено завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на суму 7 452,36 грн., у тому числі по періодам: січень 2012 року - 7 452,36 грн.;

- пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, абз.1 п.46.1 ст.46, п.49.1 та п.49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, пп.51.1 ст.51 та пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині надання ФОП ОСОБА_1 податкових розрахунків з формою 1-ДФ до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з недостовірними відомостями нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку;

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.662, 655 та 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах; не підтверджено реальність здійснення господарських відносин контрагентами-постачальниками їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ФОП ОСОБА_1 по ланцюгу придбання, а саме: за серпень 2012 року: ПП "Рембудкомплект-Плюс" на суму ПДВ 400,00 грн.; за листопад 2012 року: ПП "Рембудкомплект-Плюс" на суму ПДВ 14 200,00 грн.; за червень 2013 року: ПП "Рембудкомплект-Плюс" на суму ПДВ 8 749,4 грн. по ланцюгу реалізації, а саме: за серпень 2012 року Донецькому УВО "Електроапарат" УОС на суму 400,00 грн., за листопад 2012 року: Коростенське учбово-виробниче підприємство УТОС на суму 39 600 грн., за грудень 2012 року Коростенське учбово-виробниче підприємство УТОС на суму 52 287,27 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0031571703 від 30.12.2014 року, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11 178,54 грн.; №0031601703 від 30.12.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 140 508,44 грн.; рішення №0011641703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 9 423,92 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 30.12.2014 року №Ф-0031621703 на суму 115 870,66 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 00311601703 в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 54 170,68грн. за основним зобов'язанням та 27 085,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0031621703 від 30.12.2014 року та рішення № 0011641703 від 17.04.2015 року про застосування штафних санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а отже, зазначені рішення підлягають скасуванню. Проте, відмовляючи в задоволені решти позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем завищено суми витрат та збільшено податковий кредит по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_3 з Коростенецьким УВП УТОС, оскільки первинні документи на підтвердження господарських операцій у звітному періоді позивачем не були надані під час проведення перевірки.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Підставою для відповідних донарахувань грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб стали висновки податкового органу про завищення валових витрат по взаємовідносинам позивача з контрагентом Коростенецьке учбово-виробниче підприємство УТОС за отримані товарно-матеріальні цінності.

Відповідно до п.177.1-п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Також п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи мають бути фактично здійснені у межах господарської діяльності платника податку і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку цього платника.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З вищенаведеного вбачається, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Коростенецьким учбово-виробничим підприємством УТОС (продавець) було укладено договір від 18.01.2012 року № 180112-1, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 придбав у Коростенецького УВП УТОС стеклотекстоліт СТЭФ1-0,5 у кількості 1175,451 кг. На загальну суму 44714,16 грн. у т.ч. ПДВ - 7452,36грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 14 від 18.01.2012 року, видатковою накладною № 2 від 18.01.2012 року, податковою накладною № 14 від 18.01.2012 року, актом взаємних розрахунків за 9 місяців 2012 року між Коростенецькм УВП УТОС та ФОП ОСОБА_3

Транспортування придбаного товару здійснювалось ФОП ОСОБА_4 згідно з договором на надання транспортних послуг від 03.01.2012 року № 030112, що підтверджується також актом приймання-сдачі робіт (послуг) від 19.01.2012 року, товарно-транспортною накладною , рахунком-фактурою від 19.01.2012 року № 190112, квитанцією до прибуткового ордера від 19.01.2012 року № 1901 на суму 5544,00грн.

Таким чином, сума витрат по взаємовідносинам з Коростенецьким УВП УТОС в розмірі 37261,80 грн. підтверджується вищенаведеними первинними документами.

Крім того, позивачем до суду апеляційної інстанції надано документи, що підтверджують подальшу реалізацію зазначеного товару. Так, між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ "Л.С.Д." (покупець) укладено договір від 19.01.012 року № 190112 на поставку стелклотекстоліту СТЭФ1-0,5. Виконання умов зазначеного договору підтверджується також податковою накладною від 19.01.2012 року № 4, рахунком від 06.12.2011 року № 061211, та накладною від 19.01.2012 року № 190112.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 - покупець та "Auerhammer Meyallwerk CmbH" (Германія) - продавець, було укладено договір від 05.05.2011 року №2 , відповідно до умов договру ФОП ОСОБА_1 придбав у "Auerhammer Meyallwerk CmbH" термобіметал, що підтверджується наступними документами, зокрема, листом"Auerhammer Meyallwerk CmbH" від 17.05.2011 року, листом Міністерства економіки Українии від 24.06.2011 року № 4202-41/267, инвойсом від 06.12.2011 року № 9956, платіжним дорученням № 1 від 12.05.2011 року, платіжним дорученням № 2294 від 05.12.2011 року, товарно-транспортною накладною від 06.12.2011 року, митною декларацією № 110000013/2011/323493.

Транспортування придбаного товару здійснювалось ТОВ "Альтаир-В" за заявкою від 06.12.201 року № 0612, що підтверджується рахунком-фактурою №49/9 від 13.12.2011 року, довідкою про транспортні витрати від 13.12.2011 року № 96, банківськими виписками (а.с. 70, 76-78 т.2).

Таким чином, витрати ФОП ОСОБА_1 на придбання у 2011 році імпортного термобіметалу не могли потрапити у банківські виписки за 2012 рік, оскільки платежі у іноземній валюті за термобіметал були поведені позивачем у 2011 році.

Крім того, позивачем надано документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару, зокрема, договір № 51211 від 05.12.2012 року, укладений між позивачем та Коростенецьким УВП УТОС, податкова накладна від 05.12.2011 року №3, рахунок № 0512 від 05.12.2011 року, податкова накладна від 26.12.2011 року № 5, рахунок № 121211 від 12.12.2011 року, накладна № 040112 від 04.01.2012 року, податкова накладна від 04.01.2012 року №1, рахунок від 04.01.2012 року № 040112.

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_5 за товарно-транспортною накладною від 04.01.2015 року № 654983.

З вищенаведеного вбачається, що оплачений у 2011 році імпортний термобіметал був реалізований позивачем у 2012 році, тому ФОП ОСОБА_1 правомірно включив собівартість реалізованого термобіметалу у затрати 2012 року, як в періоду, в якому фактично відбулась реалізація товару. Зазначене узгоджується з приписами ст. 138 ПК України.

Доводи відповідача щодо відсутності наведених документів під час проведення перевірки, колегія суддів розцінює критично. Виходячи зі змісту акту перевірки (п.1.13) під час проведення перевірки досліджувались первинні документи, що були предметом перевірки, зокрема, це податкова декларація за 2012 рік. Інші первинні та облікові документи за вказаний період інспектором не перевірялись та не витребовувались, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

В свою чергу апелянт стверджує, що до перевірки надав оригінали всіх первинних документів, пов'язаних із провадженням діяльності за період, що перевірявся.

Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами визначено, що перед початком проведення документальної перевірки діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані платником податків оригінали документів, пов'язаних із провадженням діяльності за період, що перевіряється.

Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто платником податків у присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки. В описі в обов'язковому порядку зазначається кожний переданий документ із указанням його найменування, номера та дати видачі. У разі наявності значної кількості однотипних документів, наприклад накладних на придбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипних документів (накладна), їх кількості, за який період діяльності вони надані та кількості аркушів.

У кінці опису платником податків повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані із провадженням діяльності, відсутні.

У разі відмови платника податків або його законних представників від особистого складання опису такий опис складається посадовою особою, відповідальною за проведення перевірки, у присутності платника податків. При цьому цей факт зазначається в акті перевірки.

Один примірник опису додається до матеріалів перевірки, інший залишається у платника податків.

Проте, в порушення даної вимоги опис наданих для перевірки документів інспектором складено не було, а тому колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог законодавства ґрунтується на припущеннях без належного аналізу первинних документів, пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволені позову, оскільки останнє винесено з порушенням норм матеріального права при неповному встановленні обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене та відповідно до приписів ст. 202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року в частині відмови в задоволені позовних вимог - скасуванню, з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.214 року № 0031601703 в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39501,61 за основним зобов'язанням та 19750,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року № 0031571703.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі №804/7003/15 в частині відмови в задоволені позовних вимог - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014р. № 0031601703 в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39501,61грн за основним зобов'язанням та 19750,81грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014р. № 0031571703.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі №804/7003/15 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай