Постанова № 56976795, 01.04.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2016 р. справа №818/156/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідачів - Дахно В.П., Суворової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/156/16

за позовом ОСОБА_1

до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, головного управління Національної поліції в Сумській області, Сумського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області

про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, головного управління Національної поліції в Сумській області, Сумського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу. Свої вимоги мотивує тим, що наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 06.11.2015 року №394 о/с його було звільнено з посади дільничного інспектора міліції відділення міліції Сумського міськвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області у запас Збройних Сил згідно із пунктом 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів). Вважає звільнення незаконним, оскільки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» ним були подані до відповідачів рапорт про звільнення з міліції та заява про прийняття на службу до національної поліції. Проте, посадові особи відповідачів заявили про відсутність рапорту і заяви позивача, а тому звільнили його із займаної посади.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Головне управління Національної поліції в Сумській області, Сумський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовують тим, що позивач не подавав рапорту про звільнення з органів міліції та заяву про прийняття на службу до органів поліції. Тому він був звільнений з посади у зв'язку зі скороченням штатів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідачів Дахно В.П., Суворова М.О. позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, покази свідків, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу УМВС України в Сумській області №39 від 28.02.2014 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ з 06.03.2014 року та проходив службу у Сумському міському відділі УМВС України в Сумській області в якості дільничного інспектора міліції Сумського міського відділу (а.с.31).

Наказом УМВС України в Сумській області № 394 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби у запас Збройних Сил згідно з пунктом 10 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) (а.с.6).

На час прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача був чинним Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ.

Відповідно до ст.18 вказаного Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.8 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (далі по тексту Положення №114), дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

За приписами пп. «г» п.64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

В той же час, на момент розгляду даної справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02.07.2015 №580 - VІІІ «Про Національну поліцію».

Відповідно до п.1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» він набирає чинності через три місяці з дня. наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Закон України «Про Національну поліцію» опублікований в Голосі України від 06.08.2015 № 141-142, набрав чинності 07.11.2015 року.

Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набирають чинності з 07.08.2015 року.

Згідно п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Отже, позивач попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу Закону.

Пунктами 9, 10, 11 вказаного розділу Закону передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Як стверджують відповідачі, ОСОБА_1 був звільнений з посади дільничного інспектора міліції відділення міліції Сумського міськвідділу УМВС України в Сумській області через скорочення штатів, оскільки він відмовився від проходження служби в поліції, не подавши рапорту про звільнення з міліції та заяви про прийняття на службу до поліції.

Проте, такі висновки відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються зібраними у справі доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вступу в дію норм Закону України «Про Національну поліцію» знаходився на лікуванні у Сумському обласному онкологічному диспансері та перебував на лікарняному, що підтверджується випискою із медичної картки (а.с.9).

Тому ОСОБА_1, за пропозицією посадових осіб Сумського МВ УМВС України в Сумській області, 06.11.2015 року прибув на своє робоче місце, де разом з іншими працівниками підрозділу власноручно написав рапорт про звільнення з органів міліції та заяву про прийняття на службу до органів Національної поліції.

Вказані документи, у визначений відповідачами спосіб, були передані відповідним особам Сумського МВ УМВС України в Сумській області.

Зазначені обставини підтверджуються як поясненнями позивача ОСОБА_1 так і показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що в їх присутності ОСОБА_1 власноручно писав рапорт про звільнення з органів міліції та заяву про прийняття на службу до Національної поліції. Документи позивача разом з їх документами передавалися керівництву.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитані судом за ініціативою відповідачів, також підтвердили присутність ОСОБА_1 06.11.2015 року на робочому місці під час написання співробітниками заяв про прийняття на роботу до Національної поліції.

Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач не відмовлявся від проходження служби в поліції, а навпаки, виявив бажання проходити службу в поліції, склавши відповідну заяву.

Посилання відповідачів на відсутність в особистих документах ОСОБА_1 рапорту про звільнення з органів міліції та заяви про прийом на службу до поліції, як на підставу звільнення позивача зі служби, є безпідставними, оскільки зазначені документи, у визначений відповідачами час та спосіб, були складені позивачем і передані відповідним особам Сумського МВ УМВС України в Сумській області.

Суд зазначає, що відповідальність за дотримання порядку прийняття на службу до поліції працівників міліції, встановленого п.п. 9, 10, 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», а також за збереження поданих співробітниками міліції рапортів і заяв несуть відповідачі, як суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, як суб'єкт владних повноважень не довело правомірності свого наказу від 06.11.2015 року №394 о/с про звільнення ОСОБА_1, а тому останній підлягає поновленню на раніше займаній посаді.

За приписами п.24 Положення №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні на час виконання службових обов'язків, але не більше як за один рік.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути на його користь 18980грн. вимушеного прогулу з розрахунку середньоденного заробітку 130грн.

Проте, згідно довідки Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 89,7грн. (а.с.46).

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Сумського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 13185,90 грн. (147 днів х 89,7грн.) відповідно до довідки про середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, головного управління Національної поліції в Сумській області, Сумського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 06.11.2015 року №394 о/с про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції відділення міліції Сумського міськвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.

Стягнути з Сумського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 21, код ЄДРПОУ 38523274) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13185,90 грн. (тринадцять тисяч сто вісімдесят п"ять грн. 90 коп.).

Постанова суду з частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 2736 грн. (дві тисячі сімсот тридцять шість грн.) підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 5 квітня 2016 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар