Постанова № 56976656, 29.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року 17год.04хв. Справа № 0870/6189/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Електроснаб"

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2012 року № НОМЕР_1 та № 000060302

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Електроснаб" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2012 № НОМЕР_1 та № 000060302.

Провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у справі №0870/6172/12, в якій позивач оскаржував дії відповідача по проведенню перевірки та наказ на проведення перевірки. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015, у задоволенні позову відмовлено (а.с.98-101 том 1).

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначає про помилковість висновків податкового органу, викладених в акті, складеному за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Інтерсервіс-Постач" за період з 01.1.12010 по 31.01.2011, щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за господарськими угодами, що не мали реального характеру. Зважаючи на наявність необхідних первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом, визначення податкового зобовязання та зменшення розміру відємного значення з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивачем не підтверджено право формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що був підданий перевірці, оскільки операції позивача з його контрагентом містять ознаки фіктивності, оскільки у контрагента позивача відсутні адміністративно-господарські можливості виконання господарських зобовязань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. До перевірки не надано необхідних транспортних документів, а саме договорів транспортування, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та інших документів, які підтверджують реальність здійснення операції між позивачем та постачальником. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару. Укладені правочини не спричинили реальних наслідків. Крім того, вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2011 №0417/1-298/201 встановлено, що ТОВ "Інтерсервіс-Постач" був створений з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності, для переказу коштів з безготівкової у готівкову форму, використовуючи банківські рахунки підприємств. Організована злочинна група осіб у складі організатора та 5 членів групи діяла в період з листопада 2008 року по 31 березня 2011 року, після чого її діяльність була припинена правоохоронними органами. За наведених обставин просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. При цьому суд враховує таке.

В період з 15.02.2012 по 21.02.2012 працівниками податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Торгівельний будинок "Електроснаб" (на дату розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Електроснаб") з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Інтерсервіс-Постач" за період з 01.11.2010 по 31.01.2011, результати якої оформлено актом перевірки від 05.03.2012 № 33/23-2/31831117 (а.с.15-33 том 1).

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 125, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ "Інтерсервіс-Постач", тобто товар по вказаних правочинах не був переданий, чим порушено ст.662, 655 та 656 ЦК України, що водночас свідчить про відсутність у позивача за період з 01.11.2010 по 31.01.2011 права на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Інтерсервіс-Постач" в розумінні п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у звязку з чим відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Інтерсервіс-Постач" на 514154,60 грн., внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 440397,00 грн. (в тому числі за листопад 2010 року 60275,00 грн., грудень 2010 року 319419,00 грн., січень 2011 року 60703,00 грн.) та завищено залишок відємного значення ПДВ ряд. 26 по декларації з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 113299,00 грн.

У звязку з такими висновками, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 26.03.2012 № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 535321,50 грн. (з яких 440397,00 грн. за основним платежем, 94924,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.13 том 1); від 26.03.2012 № 000060302, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 73757,00 грн. (а.с.14 том 1).

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, однак скарги позивача залишені без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.03.2012, оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (який регулював порядок формування податкового кредиту до 1 січня 2011 року, далі Закон № 168-97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені і статтями 198, 200 Податковим кодексу України.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення [стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV)].

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки позивача були взаємовідносини з ТОВ "Інтерсервіс-Постач" за період з 01.11.2010 по 31.01.2011.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Інтерсервіс-Постач" (постачальник) укладено договір № 01/11 від 01.11.2010, відповідно до якого постачальник зобовязується передати товар у власність покупцю, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар, вказаний в специфікаціях, що додають до договору. Кількість, номенклатура, ціна, умови оплати, строки поставки товару визначені в специфікаціях, які є невідємною частиною договору. Відповідно до п. 4.2 договору № 01/11, кожне відвантаження товару повинно супроводжуватися комплектом відвантажувальних документів, який складається ж накладної на відпуск, сертифіката якості (на вимога покупця), рахунку, податкової накладної, для обладнання технічного паспорта заводу-виробника з відміткою про приймання за якістю (а.с.5-6 том 2).

На виконання умов вказаного договору складено специфікацію № 1 від 01.11.2010 на поставку електричного двигуна вартістю 208980,00 грн., в т.ч. ПДВ 34830,00 грн. (а.с.7 том 2).

ТОВ "Інтерсервіс-Постач" виписано видаткову накладну № 297 від 01.11.2010, рахунок, податкову накладну від 01.11.2010 № 297 (а.с.8-9 том 2). Суму ПДВ в розмірі 34830,00 грн. позивач включив до податкового кредиту.

05.11.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "Інтерсервіс-Постач" (постачальник) укладено договір № 05/11 (а.с.10-12 том 2).

На виконання умов вказаного договору складено специфікації, видаткові накладні, рахунки на поставку електричних двигунів та комплектуючих. ТОВ "Інтерсервіс-Постач" виписано податкові накладні № 395 від 10.11.2010 на суму ПДВ 15302,00 грн., від 19.11.2010 на суму ПДВ 123,442,00 грн., від 06.12.2010 на суму ПДВ 41700,00 грн., від 13.12.2010 № 1480 на суму ПДВ 4983,60 грн., від 21.12.2010 № 1489 на суму ПДВ 66311,90 грн., від 28.12.2010 № 1492 на суму ПДВ 90956,80 грн., від 30.12.2010 № 1501 на суму ПДВ 67021,20 грн., від 30.12.2010 № 698 на суму ПДВ 15223,10 грн., від 24.01.2011 № 427 на суму ПДВ 27192,00 грн., від 31.01.2011 № 608 на суму ПДВ 27192,00 грн. (а.с.13-45 том 2).

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Всі документи від імені ТОВ "Інтерсервіс-Постач" підписані ОСОБА_3.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надані копії платіжних доручень (а.с.46-47 том 2), копії документів на реалізацію товарів (а.с.48-136 том 2), копії подорожніх листів (а.с.137-167 том 2), протокол опитування водія ОСОБА_4 (а.с.168-174 том 2), копії розрахунків суми податку з власників транспортних засобів (а.с.200-2007 том 2), копію постанови суду від 20.09.2011 у справі № 2а/0470/10293/11 (а.с.209-217 том 2).

Дослідивши ці первинні документи, суд не може дійти висновку про реальне виконання умов вказаних договорів, оскільки вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2011 року у справі №0417/1-298/2011 (а.с.36-50 том 3) встановлено, що ТОВ "Інтерсервіс-Постач" було створене з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності, для переказу грошових коштів із безготівкової у готівкову форму, використовуючи банківські рахунки підприємств.

Організована злочинна група осіб діяла в період з листопада 2008 року до 31 березня 2011 року.

ОСОБА_3 будучи призначеним на посаду директора ТОВ "Інтерсервіс-Постач", створеного з метою прикриття незаконної господарської діяльності організованої групи, контактував з представниками податкових, правоохоронних та інших органів, і тим самим забезпечував зовнішню безпеку здійснення незаконної діяльності організованої групи по наданню незаконних фінансових послуг.

ОСОБА_3, являючись директором ТОВ "Інтерсервіс-Постач", реалізуючи спільні плани організованої групи, відкрив поточні та розрахункові банківські рахунки підприємства: 07.10.2010 №№260052793401 та 260502793401 в філії "ДРУ" ПАТ Банк фінанси і кредит", МФО 307231.

З копій платіжних доручень від 30.12.2010 № 569, від 06.12.2010 № 493, від 16.02.2011 № 52, від 02.02.2011 № 30 видно, що позивач перераховував кошти саме на вказані рахунки ТОВ "Інтерсервіс-Постач".

Крім того, з довідки про наслідки розгляду кримінальної справи судом (а.с.35 том 3) видно, що кримінальна справа щодо ОСОБА_3 закрита за амністією, тобто з нереабілітуючих підстав.

Наведені обставини свідчать про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, оформлялись лише документально і були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Вказане дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, підстави для їх скасування, а відтак і для задоволення позову, відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька