Постанова № 56976572, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3221/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів в сумі 311 180, 02 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Баштанської ОДПІ, Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 311 180,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має відповідні переплати авансовим внеском з податку на прибуток за філією товариства у Баштанського району, а бездіяльність відповідачів щодо повернення надміру сплачених коштів порушує його права.

Відповідач ОДПІ у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за відсутністю його представника, надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки до відповідача звернулась філія ПАТ «Миколаївобленерго». Відповідно до вимог ст.133 ПК України не вважаються платниками податку на прибуток відокремлені підрозділи платника податку на прибуток без статусу юридичної особи.

Відповідач ГУ ДКСУ у Миколаївській області надав суду заперечення, просить у позові відмовити, оскільки відповідно до вимог п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, повернення надміру зарахованих до бюджету податків здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Згідно з п.8 Порядку № 882/1188 передбачено, що орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання. Відповідач не отримував висновок податкової інспекції про повернення коштів позивачу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 311 180,02 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 311180,02 грн. (триста одинадцять тисяч сто вісімдесят гривень дві копійки) із зарахуванням коштів на р/р 260003001362 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393. Присуджено на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір в сумі 560,28 гривень (п'ятсот шістдесят грн. двадцять вісім коп.). В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.152.4 Податкового кодексу України (в редакції станом до 31.12.2014 року) платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відповідно до вимог ст.57 ПК України, товариство та відокремлені підрозділи щомісяця повинні сплачувати авансовий внесок податку на прибуток.

Протягом 2013-2014 років Філією ПАТ «Миколаївобленерго» Баштанського району було сплачено до Державного бюджету України 311 180,02 грн. авансових внесків з податку на прибуток (а.с. 13-25).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року ст.157 ПК України виключена, а викладена в нової редакції ст.133 ПК України передбачає, що платниками податку на прибуток є лише суб'єкти господарювання - юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2015 року, з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII, склалася ситуація, при якій ПАТ «Миколаївобленерго» має переплату по авансовим внескам з податку на прибуток на суму 311 180,02 грн. по своїй філії Баштанського району, яка з цієї дати вже не є платником податку на прибуток.

Факт наявної переплати на суму 311 180,02 грн. з авансових внесків податку на прибуток підтверджується Актом №203-20 від 19.03.2015 року (а.с. 26).

Згідно до вимог ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Позивач 30.03.2015 року звернувся до контролюючого органу з вимогою про повернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 311 180,02 грн., який відповідач отримав 30.03.2015 року, що підтверджується його штампом (а.с. 27-28).

На підставі вимог п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Контролюючий орган в порушення норм Податкового Кодексу не надав казначейству висновок про повернення коштів, тому, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, вина Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області у несплаті надмірно сплачених позивачем податків відсутня, як і відсутні правові підстави у казначейства повертати позивачу надмірно сплачені кошти.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позов в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.25 Бюджетного кодексу України державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно до вимог п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів, а також таких, що надійшли і інший установлений законодавством спосіб.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Відповідач - податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Але відповідач не здійснив тих дій, які покладені на нього відповідно до Податкового Кодексу України, тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності контролюючого органу та стягнення надмірно сплачених податків належить задовольнити.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно по суті вирішив справу, але припустився помилки, поклавши стягнення судових витрат на користь ПАТ «Миколаївобленерго» за рахунок бюджетних асигнувань ОДПІ, з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК) безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

За правилами статті 3 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком.

Безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання казначейством та його територіальними управліннями рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (пункт 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок)).

Абзацом третім пункту 26 Порядку передбачено, що судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Враховуючи те, що за правилами БК в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України, постанова суду першої інстанції, в частині стягнення судових витрат з видатків державного бюджету, спрямованих на асигнування діяльності ДПІ, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому в цій частині рішення підлягає зміні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 року (справа № 826/2689/14).

Отже, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки суд першої по суті правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.

Під час подання адміністративного позову ставка судового збору складала 4872 грн.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року до ухвалення судового рішення у справі, а апеляційна скарга розглянута, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5359,20 грн. (110% х 4872 грн. = 5359,20 грн.) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 201; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року змінити.

Викласти резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 311 180,02 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 311 180,02 грн. (триста одинадцять тисяч сто вісімдесят гривень дві копійки) із зарахуванням коштів на р/р 260003001362 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393.

4. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ 23399393) за рахунок Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір в сумі 560,28 гривень (п'ятсот шістдесят грн. двадцять вісім коп.).

5. В решті позовних вимог відмовити.».

Стягнути з Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян