Постанова № 56976375, 05.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2016 року № 826/23481/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича (далі - відповідач -1 та/або уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач - 2 та/або Фонд), в якому просить суд:

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, з сумою відшкодування у розмірі 111297, 14 грн.;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про ОСОБА_1 та інформацію про суму коштів, яка підлягає відшкодуванню, у розмірі 111297, 14 грн. до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачами не вчинено жодних дій по включенню її як вкладника до переліку вкладників для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у той час коли, жодних юридичних обмежень відносно відшкодування їй гарантованої суми вкладу Фондом відсутні.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечив проти позову, надавши письмові заперечення, у яких зазначив про передчасність вимог до Фонду, оскільки відповідні дії вчиняються Фондом лише після подання Уповноваженою особою переліку вкладників або додаткової інформації про вкладників, а відтак, оскільки з боку Фонду відсутнє будь-яке порушення прав позивача, просить у задоволенні позову відмовити.

Уповноважена особа також, заперечуючи проти позову, наполягала на нікчемності договору банківського рахунку, оскільки правочин був вчинений з метою створення штучного обов'язку Фонду по відшкодуванню коштів заявника за рахунок держави. При цьому, відповідач - 1 зазначив, що операція щодо перерахування коштів на банківський рахунок позивача була вчинена з метою надання окремим кредиторам - клієнтам банку нічим не обумовленої переваги, порівняно від інших кредиторів з аналогічними вимогами.

В судове засідання, призначене на 23.03.2016 р., представники відповідачів не прибули, з огляду на що судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» з однієї сторони та ОСОБА_3 надалі «Особа, що оформила рахунок на користь третьої особи», яка діє в інтересах ОСОБА_1 в подальшому «Клієнт», з іншої сторони укладено договір №875-14 банківського рахунку у доларах США 23.12.2014 (далі - договір банківського рахунку).

Згідно пп. 1.1 п. 1 вказаного договору банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

В подальшому, публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» з однієї сторони та ОСОБА_3 надалі «Особа, що оформила рахунок на користь третьої особи», яка діє в інтересах ОСОБА_1 в подальшому «Вкладник», з іншої сторони уклали договір №1006-14 від 23.12.2014 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 вклад «Постійний клієнт» (далі - договір від 23.12.2014).

Зазначеним договором встановлено, що договір банківського вкладу (депозиту) укладається шляхом приєднання вкладника, що має намір отримувати банківські послуги. З моменту укладання договору банк та вкладник набувають прав та обов'язків, що визначені договором, та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання згідно договору та чинного законодавства

Відповідно до умов договору від 23.12.2014 дата внесення суми вкладу є 23.12.2014 строком на 93 дні.

Згідно виписки про операції з 23.12.2014 по 19.01.2015 слідує, що 23.12.2014 на банківський рахунок НОМЕР_2 було здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_3 у розмірі 7000, 00 доларів США з призначенням платежу - «початковий внесок на вкладний рахунок згідно договору №1006-14 від 23.12.2014».

Постановою Правління Національного банку України 26.01.2015 прийнята постанова № 50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних».

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 р. прийнято рішення, згідно з яким в ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 27.01.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» - Северина Юрія Петровича.

Водночас, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду було продовжено до 26.05.2015 р. включно.

В подальшому, постановою Правління Національного банку України від 21.05.2015 №330 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ «ІМЕКСБАНК» з 27.05.2015.

Поряд з цим, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 р. №105 розпочата процедура ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання, з 27.05.2015. Відповідно до вищевказаного рішення Северина Ю.П. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

Як зазначає ОСОБА_1, керуючись офіційною інформацією, отриманою з сайтів Фонду та АТ «ІМЕКСБАНК», 05.06.2015 остання звернулася до відділення публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» з метою отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, проте отримала інформацію про відсутність її у загальному реєстрі вкладників.

В подальшому, позивачем було здійснено листування з відповідачами, однак жодних відповідей на них нею отримало не було.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 не включена до відповідних реєстрів, остання звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої - третьої статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

В той же час, згідно частини п'ятої статті 27 Закону №4452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону №4452-VI регламентує, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Водночас, як передбачене у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як зазначає відповідач-1, позивача не включено до переліку вкладників, оскільки уповноважена особа прийшла до висновку про штучність та фіктивність спірного правочину і створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування за проведеними операціями та їх нікчемність.

При цьому, згідно письмових заперечень уповноваженої особи слідує, що нікчемність обумовлюється, зокрема, положеннями п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону згідно якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави суду стверджувати, що, по-перше, вказана норма стосується на початку не вкладника, а кредитора банку, по - друге, обумовлено наявність дій такого кредитора на підставі договору з банком. Тобто, такі дії як платіж чи передача майна (а не розміщення вкладу) повинні бути передбачені в угоді між банком та кредитором.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивач є вкладником, а не є кредитором банку, не укладав договорів з банком про здійснення платежу чи передачі майна. Позивач як вкладник не має жодних переваг по відношенню до інших вкладників чи кредиторів банку (ані підвищених процентних ставок, ані інших пільгових умов по відношенню до третіх осіб - вкладників). Зворотного судом не встановлено, а відповідачем належними і допустимими доказами не доведено.

Доводи відповідача - 1 щодо переваги у формі отримання гарантованої суми коштів судом не приймаються як обґрунтовані, оскільки такі, по-перше, суперечать змісту положень Закону, по-друге, такі (переваги) не передбачені договором банківського вкладу.

Водночас, судом не приймаються до уваги твердження відповідача - 1 щодо нездатності банком належно виконувати прийняті на себе зобов'язання перед іншими клієнтами на підставі постанови Правління Національного банку України №16/БТ від 15.01.2015 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорій проблемних, оскільки договір від 23.12.2014 був укладений до прийняття даної постанови, як і здійснено перерахування коштів відповідно до умов останнього.

Разом з цим, слід звернути увагу, що згідно частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Суд зазначає, що уповноваженою особою не наведено та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

За таких обставин, відповідачем - 1 не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника (позивач) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд відмовляє в задоволені позовних вимог, які заявлені до Фонду, мотивуючи це наступним.

Так, згідно частин першої, другої статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону №4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Оскільки, чинним законодавством України передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включає осіб із Загального реєстру вкладників на підставі наданого уповноваженою особою повного переліку вкладників або додаткової інформації про вкладника, то позовні вимоги в цій частині є передчасними.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими в частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за підсумком наведеного, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів в повному обсязі суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то судові витрати слід присудити на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) стосовно включення її до вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування, з сумою відшкодування у розмірі 111 297 (сто одинадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 14 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення

Суддя Є.В. Аблов