Постанова № 56975952, 05.04.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" квітня 2016 р. Справа № 817/2746/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного природного парку "Дермансько-Острозький" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" січня 2016 р. у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Рівненській області до Національного природного парку "Дермансько-Острозький" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів України про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. позов задоволено частково. Стягнуто з Національного природного парку "Дермансько-Острозький" на рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Рівненської області (р/р 31111090700273, МФО 833017, одержувач УК в Острозькому районі, код ЄДРПОУ одержувача 38043501, код класифікації доходів бюджету 21080500 "Інші надходження") кошти у сумі 681542 (шістсот вісімдесят одна тисяча п'ятсот сорок дві) грн. 35 коп.. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Національний природний парк "Дермансько-Острозький" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 27.01.2016р. скасувати та прийняти нову про відмову в позові. На думку скаржника, суд першої інстанції не з'ясував основні завдання діяльності землекористувачів, зокрема, чи наявне завдання з охорони особливо цінних територій та об'єктів природно-заповідного фонду ДП "Острозьке лісове господарство", ДП СЛАП "Здолбунівський держспецлісгосп", ДП СЛАП "Острозький держспецлісгосп". Суд першої інстанції не врахував, що охоронні зобов'язання, видані ДП "Острозький лісгосп" є недійсними. Як зазначає скаржник, судом не доведені обставини щодо дублювання завдання та повноваження державної охорони природно-заповідного фонду ННП "Дермансько-Острозький" та державної лісової охорони землекористувачів. На думку скаржника, відсутність оформлених на адміністрації установ природно-заповітного фонду документів на право користування земельними ділянками не є підставою для усунення служб охорони та адміністрацій установ природно-заповітного фонду від завдань охорони особливо цінних природних комплексів та об'єктів. Працівники служби державної охорони парку забезпечують контроль за додержанням вимог встановленого особливого режиму охорони та використання Парку, а працівники державних підприємств лісового господарства здійснюють державний контроль у межах території за додержанням лише вимог лісового та мисливського господарства. Судом не з'ясовано, що землекористувачі визнають права Парку на земельні ділянки, погоджують лісогосподарську діяльність з Парком і не перешкоджають у діяльності Парку. В своєму рішенні суд дійшов до неправильного висновку, що серед працівників Парку були такі посади які не передбачені Списком робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівель і лісогосподарських підрозділів, інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, що затверджено Постановою КМУ від 09.06.1997р. №570. Працівникам правомірно надавалась щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, оскільки їх посади передбачені Списком робіт. З огляду на те, що ОСОБА_3 перебував за кордоном не в особистих справах, а у складі офіційних делегацій і виконував представницькі функції , що підтверджується відповідними документами, йому була нарахована заробітна плата за 28-30 листопада 2011р. та 01,02 грудня 2011р. При прийнятті постанови суд не з'ясував, що порушення з безпідставного нарахування та виплати заробітної плати та здійснення зайвого нарахування і перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_4 усунене у грудні 2012р.. Що ж до нарахування виплати за 1 день (18.05.2012р.) по листку тимчасової непрацездатності при фактичному перебуванні за межами державного кордону України в розмірі 96,94 грн., то ці кошти перераховані ОСОБА_4 з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як державна страхова допомога з тимчасової втрати працездатності, а не з Державного бюджету України як заробітна плата.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно до п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналізуючи встановлені судом першої інстанції обставини у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем пред'явлено вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

З цього приводу колегія судді Вищого адміністративного суду України звертає увагу на позицію Верховного суду України, висловленого у Постанові №21-120а-15 від 21.04.2015, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов.

В серпні 2015р. Державна фінансова інспекція у Рівненській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Національного природного парку "Дермансько-Острозький" коштів у сумі 749934,57 грн. Обґрунтовуючи позов ДФІ в Рівненській області вказала на те, що за наслідками проведення планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного природного парку "Дермансько-Острозький" за період з 05.08.2011 року по 31.01.2015 року виявлено порушення відповідачем бюджетного законодавства, які призвели до завдання Державному бюджету України збитків на загальну суму 749934,57грн..

На підставі матеріалів ревізії органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу від 12.06.2015 року №17-07-17/4048, якою підконтрольну установу зобов'язано:

- забезпечити повернення до Державного бюджету України коштів у сумі 668161,41грн. внаслідок незаконно виплаченої начальнику та інспекторам природно-заповідного фонду заробітної плати у сумі 490743,22 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 177418,19 грн.;

- забезпечити повернення до Державного бюджету України коштів у сумі 60666,68 грн. внаслідок незаконно виплаченої завідувачу розсадником та провідному фахівцю з рекреації і благоустрою заробітної плати у сумі 44513,94 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 16152,74 грн.;

- забезпечити повернення до Державного бюджету України коштів у сумі 15525,71 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівникам за переліком, наведеним у додатку №31, заробітної плати (відпускних виплат) у сумі 11390,84 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4134,87 грн.;

- забезпечити повернення до Державного бюджету України коштів у сумі 4740,40 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, заробітної плати у сумі 3479,58 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1260,82 грн.;

- забезпечити повернення до Державного бюджету України коштів у сумі 840,37 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівнику ОСОБА_6, заробітної плати у сумі 616,56 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 223,81 грн., що загалом складає 749934,57 грн. (т. 1 а.с. 12-16).

Як вже зазначалось, постановою суду першої інстанції від 27.01.2016р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача кошти у сумі 681542,35грн.. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стосовно створення Національним природним парком "Дермансько-Острозький" у своїй структурі служби охорони природно-заповідного фонду та виконання останньою своїх функцій та виплати заробітної плати начальнику та інспекторам даної служби, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне вказати наступне.

Указом Президента України від 11.12.2009 року №1039/2009 вирішено створити на території Здолбунівського та Острозького районів Рівненської області Національний природний парк "Дермансько-Острозький" та включити до території даного національного природного парку в установленому порядку 5448,3 га земель державної власності, а саме:

1) 1647,6 га земель, що надаються (у тому числі із вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування, з яких:

-497 га земель Державного підприємства "Острозький лісгосп";

-258 га земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп";

-647,5 га земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Здолбунівський держспецлісгосп";

-145,1 га земель запасу Здолбунівської районної державної адміністрації;

-100 га земель запасу Острозької районної державної адміністрації;

2) 3800,7 га земель, які включаються до складу національного природного парку без вилучення у землекористувачів, з яких:

-1736 га земель Державного підприємства "Острозький лісгосп";

-229,5 га земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Острозький держспецлісгосп";

-1341,1 га земель Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Здолбунівський держспецлісгосп";

-220,7 га земель запасу Здолбунівської районної державної адміністрації;

-273,4 га земель запасу Острозької районної державної адміністрації.

На виконання Указу Президента України наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.08.2011 року №237 створено Національний природний парк "Дермансько-Острозький" та затверджено положення про нього (т.1 а.с.89-102).

В якості юридичної особи Національний природний парк "Дермансько-Острозький" зареєстрований 05.08.2011 року (номер запису 16071020000000269).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-XII, національні природні парки належать до природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.

Території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам'яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади в галузі культури (ст.6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-XII, національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-XII передбачено, що ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-XII встановлено, що до складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

За змістом Положення про Національний природний парк "Дермансько-Острозький", що затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.08.2011 року №237, з урахуванням внесених змін, на землях, які передаються парку без вилучення здійснюватиметься традиційна господарська діяльність з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища з урахуванням вимог проекту організації парку. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються парку у порядку, встановленому законодавством (пункт 1.7). Право парку на постійне користування земельною ділянкою оформлюється витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права та/або їх обтяження (пункт 1.8).

Як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме, листами ДП "Острозький лісгосп" від 17.02.2015 року №64, ДП "СЛАП "Острозький держспецлісгосп" від 16.02.2015 року №34, ДП "СЛАП "Здолбунівський держспецлісгосп" від 16.02.2015 року №13, Рівненської обласної державної адміністрації від 27.03.2015 року №26-139, Здолбунівської районної державної адміністрації від 06.03.2015 року вх.№26-110, Острозької районної державної адміністрації від 18.02.2015 року №511/01-26, наданими у відповідь на запити Державної фінансової інспекції у Рівненській області, документація щодо передачі земель Національному природному парку "Дермансько-Острозький", які повинні бути включені до його складу, як із вилученням у землекористувачів, так і без вилучення у землекористувачів, станом на час проведення ревізії не оформлена (тобто перебувала в процесі оформлення) (т.1 а.с.49-56).

З листів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 15.05.2012 року №1092/06-02, від 06.06.2012 року №1244/05-07 вбачається, що приймання-передача територій Національного природного парку "Дермансько-Острозький" під охорону на виконання вимог ч.5 ст.53, ч.1 ст.60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 року №2456-XII і спільного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2012 року №220 не відбулася через відмову землекористувачів у підписанні акту (т.1 а.с.170-171).

За змістом Положення про Національний природний парк "Дермансько-Острозький", що затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.08.2011 року №237, управління ним здійснюється спеціальною адміністрацією (пункт 3.1). Охорона території парку покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України (пункту 5.1).

Наказом Національного природного парку "Дермансько-Острозький" №1 від 15.08.2011 року затверджено Положення про службу охорони природно-заповідного фонду та протягом періоду, що перевірявся, парком затверджувались графіки роботи даної служби (т.1 а.с.203-215).

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ч.4 ст.7 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України).

В даному випадку межі визначені Указом Президента України від 11.12.2009 року №1039/2009 про створення на території Здолбунівського та Острозького районів Рівненської області Національного природного парку "Дермансько-Острозький" та включення до території даного національного природного парку в установленому порядку 5448,3 га земель державної власності.

Судом встановлено, що працівники парку відповідно до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" виконували роботу по охороні території парку, відповідно відповідачем правомірно проводились нарахування заробітної плати працівникам відділу державної охорони за охорону території Національного природного парку "Дермансько-Острозький".

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вимога Державної фінансової інспекції у Рівненській області в частині забезпечення повернення Національним природним парком "Дермансько-Острозький" до Державного бюджету України коштів у сумі 668161,41 грн., внаслідок незаконно виплаченої начальнику та інспекторам природно-заповідного фонду заробітної плати у сумі 490743,22 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 177418,19 грн. є законною та підлягає виконанню, оскільки фактична передача під охорону даного об'єкту природно-заповідного фонду в порядку встановленому законодавством не мала місця, а тому кошти на виплату заробітної плати працівникам вказаної служби витрачені безпідставно.

З урахуванням наведеного, постанова суду в цій частині підлягає скасуванню, а в позовній вимозі в частині стягнення коштів у сумі 668161,41 грн. внаслідок незаконно виплаченої начальнику та інспекторам природно-заповідного фонду заробітної плати нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - слід відмовити.

З приводу вимоги про забезпечення повернення до Державного бюджету коштів у сумі 4740,40 грн. внаслідок незаконного виплаченої працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 заробітної плати в сумі 3479,58 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1260,82 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що працівники ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 перебуваючи за межами державного кордону, неправомірно були відмічені в табелях робочого часу за 2011-2013р.р. про відпрацювання даними працівниками за вказані дати повних робочих днів з виплатою заробітної плати.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на наступне.

Як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме, листами Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 07.04.2015 року №24/366/237, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 13.02.2015 року №24/366/108 (а.с.71, т.1), реєстром нарахування та виплати заробітної плати працівникам Національного природного парку "Дермансько-Острозький", які фактично перебували за межами кордону України за період з 01.08.2011р. по 01.09.2014р. (а.с.72, т.1) інспектор охорони природно-заповідного фонду ОСОБА_4 (17.05.2012 року, 11-29.06.2012 року), директор ОСОБА_3 (28-30.11.2011 року - 01-02.12.2011 року, 14-15.03.2013 року), сторож ОСОБА_5 (05-30.08.2011 року, 17-30.09.2011 року, 01-26.10.2011 року, 01-09.04.2012 року) перебували за межами державного кордону України .

Відповідно до пункту 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказам Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, (надалі - Інструкція) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком до цієї Інструкції (п. Інструкції).

Пунктом 9 Інструкції визначено, що на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

Згідно з п.14 Інструкції середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

Державна служба статистики України в листі №9/4-10/9 від 12.01.2012р. "Щодо заповнення табеля обліку використання робочого часу" вказала на те, що робочі дні перебування працівника у службових відрядженнях можуть визначатися таким чином: у першому рядку зазначається кількість відпрацьованих годин згідно з режимом за основним місцем роботи, наприклад 8, а у другому рядку - умовні позначення перебування у відрядженні "ВД".

Враховуючи норми законодавства та докази, які містяться в матеріалах справи, Державна фінансова інспекція в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача, та суд першої інстанції в своїй постанові дійшли необґрунтованого висновку про те, що підприємством (Національний природний парк "Дермансько-Острозький") неправомірно внесено дані до табелів робочого часу щодо фактичного відпрацювання робочого часу:

- директором парку ОСОБА_3 в період 28,29,30 листопада та 1,2 грудня 2011р.;

- інспектором охорони природно-заповідного фонду ОСОБА_4 17.05.2012р., 11-29.06.2012р.;

- сторожем ОСОБА_5 за серпень-жовтень 2011р. та квітень 2012р.

Таким чином, вимога Державної фінансової інспекції у Рівненській області в частині забезпечення повернення до Державного бюджету коштів у сумі 4740,40 грн. внаслідок незаконного виплаченої працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 заробітної плати в сумі 3479,58 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1260,82 грн. є безпідставною, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову в позові в цій частині.

В акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного природного парку "Дермансько-Острозький" інспекція зазначає про те, що з моменту створення НПП "Дермансько-Острозький" з 05.08.2011р. по 31.01.2015р. та на момент завершення ревізії, вилучення 1647,6 га земель у постійне користування та 3800,7 га земель без вилучення по Парку не проведено. Виходячи з наведеного, в порушення абз.4 ст.6 ЗУ "Про відпустки" працівникам Національного природного парку "Дермансько-Острозький" визначена основна щорічна відпустка тривалістю 28 календарних днів, в той час коли до складу Парку не передані землі у постійне користування та без права вилучення. Як наслідок "Положення про надання додаткових відпусток" Колективного договору Парку на 2012-2015 роки укладено з порушенням ст.1 ЗУ "Про колективні договори і угоди", що призвело до зайвого нарахування та виплати 4-х днів щорічної основної відпустки на суму 11390,84 грн. та здійснено зайве нарахування і перерахування єдиного соціального внеску на суму 4134,87 грн..

Задовольняючи частково вимогу ДФІ в Рівненській області про забезпечення повернення до Державного бюджету України коштів у сумі 15525,71 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівникам за переліком, наведеним в додатку №31, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога Державної фінансової інспекції у Рівненській області в частині забезпечення повернення Національним природним парком "Дермансько-Острозький" до Державного бюджету України коштів у сумі 7800,17 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівникам за переліком, наведеним у додатку №31 до акту ревізії, заробітної плати (відпускних виплат) у сумі 5722,80 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2077,37 грн. є законною та підлягає виконанню, а позовні вимоги, в частині стягнення зазначеної суми коштів, слід задовольнити. В частині забезпечення повернення коштів у сумі 7725,54 грн. заробітної плати (відпускних виплат) у сумі 5668,04 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2057,50 грн. вимога є безпідставною, а відтак незаконною та не підлягає виконанню, а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення зазначеної суми коштів суд відмовив.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст.7 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

В даному випадку, як вже зазначалось, межі визначені Указом Президента України від 11.12.2009 року №1039/2009 про створення на території Здолбунівського та Острозького районів Рівненської області Національного природного парку "Дермансько-Острозький" та включення до території даного національного природного парку в установленому порядку 5448,3 га земель державної власності.

Залісненість території Парку є високою і складає близько 90% всієї території, що підтверджується Проектом створення, так і Проектом організації території Парку.

Частиною 4 ст.6 Закону України «Про відпустки» визначено, що працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч. 4 ст. 6 Закону України «Про відпустки» працівникам Парку надавалась щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

Суд дійшов до неправильного висновку, що серед вказаних працівників були такі, засади яких не передбачені Списком робіт, професій і посад працівників лісової промисловості і лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997року № 570.

Посада водія передбачена п.1 «Лісозаготівля», тракториста - п.1 «Лісозаготівля» трактористи всіх найменувань та їх помічники), п.З «Лісогосподарська діяльність» трактористи-машиністи, зайняті в лісовому господарстві і їх помічники), старшого наукового співробітника - п.4 «Керівники, спеціалісти і службовці» (Головні спеціалісти (бухгалтери, економісти, технологи, енергетики, механіки, мисливствознавці та інші).

Правомірність оплати працівникам Національного природного парку "Дермансько-Острозький" підтверджується штатним розписом, затвердженим Міністерством екології та природних ресурсів України.

Відтак працівникам Національного природного парку "Дермансько-Острозький" правомірно надавалася щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про те, що вимога Державної фінансової інспекції у Рівненській області вимога в частині забезпечення повернення Національним природним парком "Дермансько-Острозький" до Державного бюджету України коштів у сумі 7800,17 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівникам за переліком, наведеним у додатку №31 до акту ревізії, заробітної плати (відпускних виплат) у сумі 5722,80 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2077,37 грн. є законною та підлягає виконанню, а позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми коштів слід задовольнити. Відповідно рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову в позові і в цій частині.

Щодо вимоги про забезпечення повернення до Державного бюджету України коштів в сумі 840,37 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівнику ОСОБА_6 заробітної плати в сумі 616,56 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 223,81 грн. слід вказати таке.

Як вбачається з матеріалів ревізії, провідному юрисконсульту Національного природного парку "Дермансько-Острозький" ОСОБА_6 було надано додаткову щорічну відпустку тривалістю 7 календарних днів на період з 01.03.2013 року по 07.03.2013 року, як передбачено умовами колективного договору, в той час, коли остання була зайнята на роботі неповний робочий день.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 року №504/96-ВР, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Пунктом 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, що затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 року №7 визначено, що компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного природного парку "Дермансько-Острозький" підтверджено, що додаткова щорічна відпустка провідному юрисконсульту Парку ОСОБА_6 за 2013 рік, тривалістю 7 календарних днів, надавалась відповідно до умов Колективного договору Парку.

Враховуючи наведені норми законодавства та обставини справи, провідний юрисконсульт Національного природного парку "Дермансько-Острозький" ОСОБА_6 мала право на отримання додаткової щорічної відпустки у розмірі 7 календарних днів.

З огляду на вказане, вимога Державної фінансової інспекції у Рівненській області в частині забезпечення повернення Національним природним парком "Дермансько-Острозький" до Державного бюджету України коштів у сумі 840,37 грн. внаслідок незаконно виплаченої працівнику ОСОБА_6, заробітної плати (відпускних виплат) у сумі 616,56 грн. та нарахованого на неї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 223,81 грн., є незаконною та не підлягає виконанню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення зазначеної суми коштів, також, слід відмовити.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності пред'явлення вимоги від 12.06.2015р. №17-07-17/4048. В зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що позовні вимоги є належними та законними в частині стягнення з Національного природного парку "Дермансько-Острозький" коштів в сумі 681542,35 грн..

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного природного парку "Дермансько-Острозький" задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "27" січня 2016 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державної фінансової інспекції в Рівненській області до Національного природного парку "Дермансько-Острозький" про стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" квітня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Державна фінансова інспекція в Рівненській області вул.Міцкевича, 14,м.Рівне,33028

3- відповідачу/відповідачам: Національний природний парк "Дермансько-Острозький" вул.Мануїльського,88,м.Острог,Острозький район, Рівненська область,35800

4-третій особі: Міністерство екології та природних ресурсів України - вул. Митрополита В.Липківського,35,м.Київ,03035,