Ухвала суду № 56975808, 04.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016р. Справа № 876/12335/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача-1 у справі): Чорній А.Р.,

відповідача-2 у справі: Чорній А.Р.,

позивача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. у справі №813/4207/15

за позовом ОСОБА_2

до відповідача-1: управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області

відповідача-2: виконуючої обов'язки начальника управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Чорній Анни Романівни

про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2015р. позивач: ОСОБА_2 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до відповідачів: Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області, виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни, про визнання незаконною відмови виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни у наданні щорічної відпустки ОСОБА_2, згідно із затвердженим графіком; визнання недійсним та скасування наказу Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова від 30.07.15р. № 41 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; визнання дій виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни по притягненню ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності незаконними.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Чорній А.Р. відмовлено ОСОБА_2 у наданні відпуски відповідно до затвердженого графіка відпусток на 2015 рік, без письмової згоди позивача перенесено початок відпустки на десять робочих днів, мотивуючи це невиходом із відпустки та перебуванням на лікарняному листку непрацездатності головного спеціаліста ОСОБА_3 Крім того, 30.07.2015р. наказом № 41 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_2 оголошено догану, у зв'язку із невиявленням позивачем: ОСОБА_2 описок в платіжних дорученнях клієнтів в частині призначення платежів та інші незначні порушення. Вказані недоліки було усунуто негайно, такі не містять складу дисциплінарного проступку, оскільки відсутній шкідливий результат. На думку позивача, такі недоліки в роботі не можуть бути достатніми підставами для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково - визнано незаконною відмову виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни у наданні щорічної відпустки ОСОБА_2, згідно із затвердженим графіком. В той же час, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова від 30.07.2015р. №41 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та визнанні дій виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни по притягненню ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності незаконними за безпідставністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянтом (відповідачем-1 у справі): Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області оскаржено її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що відтермінування початку відпустки позивачу було обумовлено об'єктивними обставинами та зумовлено інтересами виробництва, а саме, необхідністю забезпечення належного розрахунково-касового обслуговування установ. Це було зумовлено тимчасовою непрацездатністю головного спеціаліста відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів ОСОБА_3. Крім цього, на думку апелянта, в даному випадку мало місце не перенесення відпустки на інший період, а саме, відтермінування дати початку відпустки на період тимчасової непрацездатності іншого працівника відділу, який відповідно до наказу про розподіл обов'язків виконував аналогічні функції (завдання), що й позивач.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 04.04.2016р. з'явились: представник апелянта (відповідача-1 у справі): Чорній А.Р. та позивач у справі ОСОБА_2

Представник апелянта у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав повністю з мотивів, викладених ним в апеляційній скарзі, надав усні пояснення на підтримку своєї правової позиції у справі.

Позивач у справі: ОСОБА_2 проти вимог апеляційної скарги заперечила з підстав, наведених нею у позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 займає посаду головного спеціаліста відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Львова Львівської області.

Згідно з графіком надання відпусток працівникам УДКС у Шевченківському районі на 2015р., щорічна основна відпустка ОСОБА_2 була запланована з 03.08.2015р.

24.07.2015р. ОСОБА_2 подано заяву на ім`я виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Чорній А.Р., в якій просила надати їй щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів з 03.08.2015р.

Згідно із резолюцією Чорній А.Р. на вказаній заяві, такий період відпустки ОСОБА_2 погоджений не був, у зв'язку із невиходом з відпустки та перебуванням на лікарняному листку тимчасової непрацездатності головного спеціаліста відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів ОСОБА_3 З метою забезпечення належного розрахунково-касового обслуговування установ та у зв'язку з виробничою необхідністю відділу, початок відпустки ОСОБА_2 відтерміновано на 10 робочих днів (а.с.9).

Відповідно до наказу від 12.08.2015р. №23-В "Про надання відпустки ОСОБА_2" головному спеціалісту відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та клієнтів ОСОБА_2 надано основну щорічну відпустку терміном на 30 календарних днів з: 17.08.2015р. по 16.09.2015р. за робочий рік з 03.04.2015р. по 02.04.2016р.

Підставою винесення такого наказу була заява ОСОБА_2 від 24.07.2015р. та графік відпусток на 2015 рік.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова від 30.07.2015р. № 41 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та визнання дій виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній А.Р. по притягненню ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності незаконними судом встановлено наступне:

Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Львова Львівської області проведено нараду працівників. За результатами наради складено протокол №2 від 24.07.2015р.(а.с.11-17).

Зі змісту вказаного протоколу та наданих сторонами доказів, судом встановлено, що за період з 06.07.2015р. по 14.07.2015р. головним спеціалістом ОСОБА_2 прийнято без зауважень всупереч вимогам посадової інструкції та передано на виконання 4 платіжних доручення із невірним, некоректним призначенням платежу що не підтверджує цільового використання коштів, а також заявку на перерахування коштів, згідно із авансовим звітом без печатки установи.

Зокрема:

- 06.07.2015р. позивачем прийнято та передано до виконання платіжний документ Шевченківської районної адміністрації №662 від 06.07.2015р. на суму 78877,20грн., де в призначенні платежу було відсутнє посилання на документ, що підтверджує факт взятого та зареєстрованого в обліку фінансового зобов'язання установи, що є порушенням абз.2 п.10.3 та п.п."в" п.10.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів;

- 08.07.2015р. ОСОБА_2 прийнято та передано до виконання платіжний документ №545 Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного клінічного наркологічного диспансеру на суму 2900грн. в порушення п.п."а" п.10.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, в призначенні платежу не зазначений вид бюджетних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 11 від 23.01.2015р. "Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам".

- 13.07.2015р. позивачем прийнято та передано до виконання платіжний документ Львівського обласного молодіжного центру №128 на суму 104,04грн., в якому в порушення п.п."а" п.10.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, невірно зазначена сума в призначенні платежу.

- 14.07.2015р. ОСОБА_2, в порушення норм п.п."г" п.10.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів прийнято та передано до виконання платіжний документ Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру №625 на суму 429грн. (в призначенні платежу відсутнє посилання на економічну сутність платежу відповідно до зазначеного коду економічної класифікації видатків), що вказує на нецільове використання бюджетних коштів. До зазначеного платіжного документа було долучено заявку №31 від 14.07.2015р. на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки на суму 429грн. у якій відсутня була гербова печатка установи, що є порушенням п.п."а" п.10.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

У зв'язку із наявністю таких порушень, зобов'язано Головного спеціаліста відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів ОСОБА_2 надати письмове пояснення щодо допущених недоліків в роботі.

Позивачем: ОСОБА_2 не було надано письмових пояснень щодо вказаних порушень, про що складено акт про відмову надати пояснення від 29.07.2015р. №2.

За результатами проведеної наради прийнято рішення про оголошення догани головному спеціалісту відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів ОСОБА_2

30.07.2015р. Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Львова Львівської області винесено наказ №41 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Згідно з аркушем ознайомлення, позивача із вказаним наказом ознайомлено 30.07.2015р.

За наслідками розгляду справи по суті судом прийнято рішення про визнання незаконною відмови виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни у наданні щорічної відпустки ОСОБА_2 згідно з затвердженим графіком. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржено Управлінням Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області в частині, що задоволена судом першої інстанції.

Відтак, оскільки позивачем по справі не оскаржено в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції в частині відмови в визнанні недійсним та скасування наказу Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова від 30.07.2015р. №41 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та визнанні дій виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни по притягненню ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності незаконними, а також через те, що висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають нормам матеріального права, у зв'язку з доведеністю фактів допущення позивачем під час виконання службових обов'язків помилок, які свідчать про неналежне виконання ним службових обов'язків, визнанням цих фактів самою ОСОБА_2, то в частині позовних вимог, по яких в задоволенні позову судом першої інстанції відмовлено, оскаржувана постанова залишається колегією суддів без змін.

Приймаючи рішення по суті спору в частині, що оскаржена відповідачем, суд першої інстанції виходив із наступного:

Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про відпустки", право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Вимогами статті 74 КЗпП України передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Порядок надання відпусток регламентується статтею 10 Закону України "Про відпустки" та статтею 79 КЗпП України. Так, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

При цьому, за приписами статті 80 КЗпП України, у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Аналогічні норми викладені в частині 3 статті 11 Закону України "Про відпустки".

Отже, право будь-якого працівника на щорічну відпустку згідно з встановленим та затвердженим у встановленому порядку графіком відпусток є гарантоване законом. Перенесення такої відпустки можливо лише у виключних випадках, чітко визначених в законі. При цьому, важливою умовою для перенесення відпустки є письмова згода працівника стосовно такого перенесення.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що щорічну основну відпустку ОСОБА_2 перенесено на 10 робочих днів без її письмової згоди за рішенням Чорній А.Р., період перенесення основної відпустки із ОСОБА_2 не узгоджувався, зміни до Графіку надання відпусток на 2015 рік щодо перенесення відпустки позивачу не вносилися, то суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній А.Р. щодо перенесення в серпні 2015р. щорічної основної відпустки ОСОБА_2, та позовні вимоги в цій частині задоволив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції про те, оскільки від повністю відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що відтермінування початку відпустки позивачу було обумовлено об'єктивними обставинами (тимчасовою непрацездатністю головного спеціаліста відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів ОСОБА_3) та зумовлено необхідністю забезпечення належного розрахунково-касового обслуговування установ висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відображають фактичну мотивацію відповідача при вчиненні оскаржуваних дії, які хоча і були спрямовані на захист інтересів роботодавця, проте, не відповідали нормам трудового законодавства та погіршували становище працівника - позивача по справі.

Керуючись вимогами статті 11 Закону України "Про відпустки" та статті 80 КЗпП України, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. Однак, оскільки в даній адміністративній справі має місце тимчасова непрацездатність не позивача, а іншого працівника, то вищезгадана норма законодавства не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, в даному випадку мало місце не перенесення відпустки на інший період, а саме відтермінування дати початку відпустки на період тимчасової непрацездатності іншого працівника відділу, який відповідно до наказу про розподіл обов'язків виконував аналогічні функції (завдання), що й позивач, то колегія суддів вважає, що такі не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.

Врегулюванню питання перенесення щорічної відпустки в Законі України "Про відпустки" відведено спеціальну статтю 11.

Відповідно до положень ч.1 цієї статті, щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі: порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки чи несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

В той же час, в Законі України "Про відпустки" відсутній такий правовий інститут чи поняття, як "відтермінування дати початку відпустки".

Колегія суддів апеляційного суду наголошує, що відповідно до ч.3 ст.11 Законі України "Про відпустки", щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації(профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Дана правова норма надає право роботодавцю перенести відпустку з власної ініціативи у виняткових випадках лише за одночасної наявності чотирьох умов:

1) письмова згода працівника;

2) погодження з виборним органом первинної профспілкової організації, якщо така створена на підприємстві;

3) надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства;

4) частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Колегія суддів констатує, що у спірних правовідносинах відсутня письмова згода працівника - позивачки по справі, що виключає можливість перенесення відпустки на інший період з ініціативи роботодавця.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови виконуючої обов'язки начальника Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Чорній Анни Романівни у наданні щорічної відпустки ОСОБА_2 згідно з затвердженим графіком є підставними, ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. у справі №813/4207/15 за позовом ОСОБА_2 до відповідача-1: управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області, відповідача-2: виконуючої обов'язки начальника управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Чорній Анни Романівни, про визнання протиправними дій та скасування наказу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. у справі №813/4207/15, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 06.04.2016р.